Справа 524/8187/20
Провадження № 2-а/524/17/21
15 березня 2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м.Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону патрульної поліції у м.Кременчуці УПП в Полтавській області ДПП Клименко Ангеліни Олександрівни, третя особа - Батальйон патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3467009 від 23.11.2020 та закриття провадження по справі, ухвалив таке рішення.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 23.11.2020 відносно нього була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3467009 за ч.1 ст.122 КУпАП за те що він, керуючи транспортним засобом, рухався зі швидкістю 73 км/год., при цьому перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 23 км/год. З постановою він не згоден та вважає, що вона має бути скасована, оскільки ПДР України він не порушував. Зазначив, що в порушення вимог законодавства прилад TruCAM ТС000344 не був вмонтований, і під час здійснення вимірювання перебував у руках інспектора. Інформація про застосування пристрою не була розміщена на ділянці дороги. Також звертав увагу на те, що прилад був перемотаний ізолентою, що підтверджувало порушення його цілісності та втручання в його роботу. Вважав, що вимірювання швидкості руху його транспортного засобу відбулось за допомогою несертифікованого технічного засобу. Вказав, що розгляд справи відбувся на місці зупинки його транспортного засобу без надання можливості звернутись за правовою допомогою, подання заперечень, документів, які характеризують особу та інших доказів по справі. Оскаржувана постанова не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого було здійснено фото або відео фіксацію правопорушення.
В судовому засіданні 02.03.2021 позивач підтримав позов та просив його задовольнити. Зазначив, що під час розгляду справи інспектор порушив його права, оскільки він клопотав про відкладення розгляду справи, щоб скористатись правовою допомогою. Йому не було надано доказів правопорушення. Вказав, що швидкість руху його транспортного засобу була не 73 км/год. На запитання суду відповів, що дорожній знак 5.70 він бачив.
В своєму відзиві інспектор роти №1 батальйону патрульної поліції у м.Кременчуці УПП в Полтавській області ДПП Клименко А.О. зазначила, що під час патрулювання в місці, час та дату, вказані в постанові, був виявлений транспортний засіб під керуванням позивача, який рухався зі швидкістю 73 км/год., при цьому перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 23 км/год. Просила врахувати, що в позовній заяві позивач не оспорює факт руху транспортного засобу із швидкістю 73 км/год та факт вимірювання швидкості руху транспортного засобу за допомогою приладу TruCAM ТС 000344.
Вважає помилковими судження позивача про відсутність у працівників поліції законодавчо закріпленого права застосовувати прилад TruCAM, тримаючи його у руці, оскільки ДП «Укрметртестстандарт» зазначив, що лазерний вимірювач TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювання.
На місці зупинки позивача було повідомлено про причини зупинки. Водія було ознайомлено із відеозаписом, зафіксованим вказаним приладом, роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Письмових пояснень водій не надав. На місці зупинки водію вручено оскаржувану постанову.
В своїх письмових поясненнях Батальйон патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП зазначив, що проти задоволення позову він заперечує. Вважав, що інспектором правомірно використовувався технічний прилад TruCAM ТС 000344. Звертав увагу, що процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення порушена не була.
В судовому засіданні 02.03.2021 представник третьої особи проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених в письмових поясненнях.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
23.11.2020 інспектором роти №1 батальйону патрульної поліції у м.Кременчуці УПП в Полтавській області ДПП Клименко А.О. була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3467009, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
В постанові зазначено, що 23.11.2020 о 09:38 в м.Кременчук, по просп. Лесі Українки, 137, водій керуючи транспортним засобом, рухався зі швидкістю 73 км/год, при цьому перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 23 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України.
НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
В п.1 ст.247 КУпАП зазначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами(стаття 134 КАС України).
Згідно із ч.ч.1, 7 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд відзначає, що згідно ст.77 КАС України в даній справі обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.
На підтвердження правомірності прийнятого відповідачем рішення суду надано відеозапис, здійснений лазерним вимірювачем TruCAM ТС 000344 та фотознімки з вказаного приладу.
Так, на вказаних відеозаписі та фотографії, зроблених за допомогою приладу TruCam LTІ 20/20 ТС 000344, зафіксовано рух транспортного засобу Opel, д.н.з. НОМЕР_1 , зі швидкістю 73 км/год, при встановленому ліміті швидкості 50 км/год, та зазначено дату і час фіксації 23.11.2020 о 09:36 год.. Також на фотознімку зафіксовано місце руху автомобіля - м.Кременчук, просп. Лесі Українки, 71. При цьому, як вбачається із вказаного фотознімку, відстань від приладу до автомобіля, яким керував позивач становила 254,4 м.
Крім того, суду було надано фотознімок дорожнього знаку 5.70 "Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху". В судовому засіданні позивач не заперечував факт розміщення інформаційного знаку на ділянці дороги по просп. Лесі Українки в м.Кременчуці.
Отже, вказані докази, які були подані суду підтверджують те, що позивачем було порушено ПДР України в частині перевищення максимальної швидкості руху транспортного засобу на 23 км/год.
Оцінюючи вказаний доказ щодо його належності та допустимості суд відзначає наступне.
Можливість використання виробу TruCам LTI 20/20 виробництва Laser Technology Inc. підтверджена експертним висновком від 27.09.2018 № 04/02/03/-3008, виданим Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, в якому зазначено, що в об'єкті експертизи правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечено конфіденційність, цілісність та автентичність зареєстрованих даних. Строк дії вказаного експертного висновку до 27.09.2021. Згідно додатку до експертного висновку №04/02/03-3008 від 27.09.2018, на прилад TruCам ТС000344 розповсюджується дія експертного висновку.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17941 від 24.12.2019, виданого ДП «Укрметртестстандарт» Мінекономрозвитку України, чинного до 24.12.2020, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 №ТС000344 (виробник Laser Technology Inc., США), відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах ±2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; ±1% в діапазоні від 201 ки/год до 320 км/год.
Згідно з копією листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Щодо надання інформації з питань метрології та технічного регулювання» прилади «ТruCAM», які введено в експлуатацію з 2012 року по 2015 рік, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки(а.с.40-42)
За таких обставин, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 зареєстрований в Державному реєстрі транспортних засобів вимірювальної техніки та дозволений для використання на території України, а прилад TruCam LTI 20/20 з серійним номером ТС000344 пройшов періодичну повірку, сертифікат якої був чинним станом на дату винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позивачем не було надано суду доказів, які б підтверджували те, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 з серійним номером ТС000344 на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення був пошкоджений.
Щодо доводів позивача про те, що вказаний технічний засіб має бути встановлено стаціонарно.
Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.40 ЗУ «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Суд враховує те, що відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та листа ДП «Укрметртестстандарт» Мінекономрозвитку України лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання його в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі.
Отже, лазерний вимірювач TruCam відповідно до ст.40 ЗУ «Про національну поліцію» може бути розміщений по зовнішньому периметру доріг для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі, тобто без участі оператора.
Разом із тим, на переконання суду, положення вказаної статті не містять заборону щодо ручного режиму використання лазерного вимірювача.
Суд приймає до уваги наявність можливої похибки у вимірах як в ручному так і в автоматичному режимі, однак звертає увагу на те, що з урахуванням похибки швидкість руху транспортного засобу позивача становила 71-75 км/ год, що є порушенням вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху та підставою для відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Судом також враховано, що серійний номер технічного засобу внесено до оскаржуваної постанови.
За таких обставин, суд дійшов висновку про доведеність факту порушення позивачем ПДР України.
Щодо доводів позивача про порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.2,4 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, працівники підрозділів Національної поліції були уповноважені виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення за порушення правил дорожнього руху, зокрема статті 122 КУпАП, на місці вчинення такого правопорушення
Суд відзначає, що положення КУпАП не передбачають можливості перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на інший час, разом із тим під час розгляду справи повинно бути належним чином забезпечено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, з дослідженого судом відеозапису, здійсненого нагрудною камерою інспектора вбачається, що позивачу права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності були роз'яснені. Крім того, на відеозаписі зафіксовано використання позивачем можливості скористатись правовою допомогою, зокрема проведення ним виклику.
На місці зупинки транспортного засобу позивачем було заявлено клопотання про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке, на переконання суду, правомірно відхилено інспектором. Будь-яких інших клопотань позивачем заявлено не було.
У зв'язку із наведеним, суд вважає, що процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення не була порушена відповідачем.
За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП, у зв'язку із чим, позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону патрульної поліції у м.Кременчуці УПП в Полтавській області ДПП Клименко Ангеліни Олександрівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.Д.Андрієць