Єдиний унікальний номер справи: 766/14038/16-ц
Номер провадження 22ц - 819/537/21
18 березня 2021 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Приходько Л.А. (суддя-доповідач)
суддів: Бездрабко В.О.,
Орловської Н.В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Кредобанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 вересня2020року у складі головуючого судді Майдан С.І.
02 листопада 2016 року Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» звернулося до суду (здало на пошту) з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 січня 2013 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №279/АВТО за умовами якого Банк надав у ОСОБА_1 грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання. Відповідач зобов'язався використати кредит на цілі, вказані в договорі та повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк до 23 січня 2018 року.
25 січня 2013 року відповідно до пункту 2.6 Договору кошти були нараховані ОСОБА_1 в безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача в сумі 143 680,00 гривень.
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором станом на 21 жовтня 2016 року виникла заборгованість в розмірі 64 875,08 грн., з яких: 60 939,14 грн. - неповернута сума кредиту; 3 935,94 грн. - пеня.
Посилаючись на викладені обставини позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредобанк» загальну суму заборгованості в сумі 64 875,08 грн. та вирішити питання щодо відшкодування судових витрат.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 08 вересня 2020 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за договором №279/АВТО від 24 січня 2013 року в розмірі 8005,46 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 170,05грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту, суд першої інстанції вважав доведеним розмір заборгованості за кредитним договором станом на 27 вересня 2018 року у сумі 8005,46 грн., відповідно до наданих Банком довідок та розрахунків.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, суд першої інстанції керувався тим, що згідно пункту 3.6 договору пеня нараховується на вимогу банку у випадку неповернення кредиту у термін, визначений пунктом 2.1 договору відповідно до якого термін сплати 23 січня 2018 року. На момент звернення до суду (07 листопада 2016 року) з вимогою про стягнення, термін не наступив.
Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати вказане рішення суду в частині стягнення з нього на користь Банку заборгованість за договором №279/АВТО від 24 січня 2013 року в розмірі 8005,46 грн. та постановити в цій частині нове рішення яким відмовити Банку у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що за період з 25 січня 2013 року по 09 грудня 2019 року ним було сплачено в рахунок погашення кредитних коштів 234 035.39грн., зокрема за період з 01 листопада 2016 року по 09 грудня 2019 року. Отже на момент ухвалення рішення судом першої інстанції заборгованість за кредитним договором погашена повністю.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 03 березня 2021 року, відповідно до вимог частини 2 статті 369 ЦПК України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
ПАТ «Кредобанк» процесуальним правом, передбаченим положеннями статті 360 ЦПК України на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 вересня 2020 року не оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, предметом апеляційного перегляду є перевірка оскаржуваного рішення лише в частині задоволення позову про стягнення заборгованість за договором №279/АВТО від 24 січня 2013 року в розмірі 8005,46 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 8005,46 грн. простроченого платежу, суд першої інстанції керувався довідками та розрахунками, наданими Банком, на підставі яких розмір заборгованості по кредиту станом на 27 вересня 2018 року в сумі 8005,46 грн. визнаний судом обґрунтованим.
Проте з таким висновком суду колегія суддів повністю погодитися не може.
З матеріалів справи вбачається, що, 24 січня 2013 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №279/АВТО за умовами якого, відповідно до пункту 2.6 Договору, останньому надано в розпорядження кредитні кошти в безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок в розмірі 143 680,00 гривень зі сплатою процентів рівними сумами щомісячно по 3 819,00 грн.
За умовами пункту 2.1 Договору термін кредитування встановлено до 23 січня 2018 року.
Відповідно до пунктів 2.4, 2.6 Договору кредит видається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання. Кредит видається позичальнику в безготівковій формі після укладання договорів зазначених у п.6.1 цього договору на підставі заяви позичальника на рахунок.
Згідно пункту 3.2 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує банку 19.9 % річних.
У випадку порушення вимог пунктів 9.1.3., 9.1.4., 9.1.5. кредитного договору, щодо здійснення щорічного страхування транспортного засобу придбаного за отримані по цьому Договору кредитні кошти (повне АВТОКАСКО) на користь Банку, щорічне страхування позичальника від нещасних випадків на користь Банку, щорічне страхування цивільної відповідальності позичальника, процентна ставка за користування кредитними коштами збільшується на 5% річних вище діючої.
Пунктом 3.3 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості за кредитом за методом фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів, за ставкою визначено у п.3.2 з моменту видачі кредиту до:
-терміну вказаного у п.2.1 договору, або
-до дати звернення банку із заявою до: суду із вимогою про дострокове повернення суми кредиту та сплати процентів, комісії та інших належних до сплати за цим договором платежів або нотаріуса про звернення стягнення на заставлене майно, для дострокового погашення за його рахунок кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати за цим договором платежів.
У передбачених цим пунктом випадках, разом із припиненням нарахування процентів за кредитом банк припиняє нараховувати комісію.
Пунктом 4.2 кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього.
Повернення суми кредиту здійснюється щомісячно разом із нарахованими процентами рівними сумами по 3819,00 грн., протягом усього строку кредитування не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, якщо інше не передбачено цим договором та/або додатками до нього (пункт 4.2.1 Договору).
Пунктом 4.8 кредитного договору сторонами узгоджена черговість погашення заборгованості (прострочені платежі по сплаті процентів і комісій за користування кредитом; строкові платежі по сплаті нарахованих процентів та комісій за користування кредитом, термін сплати яких наступив в момент надходження коштів; прострочені платежі по поверненню кредиту (основного боргу); строкові платежі по сплаті нарахованих процентів за користування кредитом за поточний місяць, термін сплати яких на момент надходження коштів не наступив; строкові платежі по поверненню кредиту (основного боргу) за поточний місяць; пеня, штрафи та інші види неустойки; строкові платежі по поверненню кредиту (основного боргу) на наступний місяць/ місяці), яку самостійно змінювати сторони не вправі.
За умовами пункту 5.1 кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором позичальник, крім відшкодування збитків сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки, вказаної пункту 3.2 договору, але не менше 10 грн. за кожний день прострочення.
Із копії меморіального ордеру від 25 січня 2013 року № 2052484 вбачається, що ПАТ «Кредобанк» перерахував оплату в сумі 143 680 грн. за автомобіль Ford Focus, 2012 року випуску, відповідно до укладеного між позичальником та приватною фірмою «Капітал сервіс» договору.
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору від 24 січня 2013 року ПАТ «Кредобанк» 02 листопада 2016 року звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, яка виникла станом на 21 жовтня 2016 року у розмірі 64 875,08 грн., яка складається із: 60 939,14 грн. - неповернутої суми кредиту; 3 935,94 грн. нарахована пеня.
З розрахунку заборгованості по кредиту, доданого Банком до позовної заяви вбачається, що станом на 21 жовтня 2016 року загальна сума заборгованості (неповернута сума кредиту) становила 60 939.14грн., з яких прострочена заборгованість - 5456.05грн.
З розрахунків заборгованості по кредиту та пені, наданих Банком під час розгляду справи вбачається, що станом на 07 листопада 2016 року загальна сума заборгованості становила 61381.47грн., з яких: 52553.74грн. - сума заборгованості за кредитом, 1325.83грн. - сума заборгованості за відсотками, 7501.9грн - сума заборгованості за комісіями. Крім того, у зв'язку з несвоєчасним виконання позичальником грошових зобов'язань за цим договором Банком, відповідно до пункту 5.1 договору нараховувалась пеня.
З виписки по особовому рахунку та звіту про фактичні результати виконання узгоджених процедур від 15 січня 2020року, виконаного ПП «АФ Зоря», вбачається що за період з часу звернення Банку до суду з даним позовом (з 02 листопада 2016 року) позичальником були внесені кошти на погашення заборгованості по кредиту у загальній сумі 63500грн., які, відповідно до виписки, зараховані Банком згідно узгодженої сторонами черговості погашення заборгованості, відповідно до пункту 4.8 кредитного договору.
З розрахунку заборгованості по кредиту, наданого Банком під час розгляду справи вбачається, що станом на 28 вересня 2018 року загальна сума заборгованості, з урахуванням сплачених позичальником сум після звернення Банку до суду з позовом про стягнення заборгованості, становить 8005.46грн - заборгованості по тілу кредиту та 1378.00грн заборгованості за комісіями. Крім того Банком нарахована пеня за період з 29 вересня 2017 року по 28 вересня 2018 року у розмірі 2 855.62грн.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В частині 1 статті 530 ЦК України вказано, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що п озикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
Враховуючи, що на час звернення до суду, внаслідок порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредиту у строки визначені умовами договору, виникла заборгованість по кредиту, яка в повному обсязі відповідачем на час розгляду справи не погашена, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі що існує на час ухвалення рішення.
Доводи апеляційної скарги щодо повного погашення позичальником кредиту не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, та спростовуються дослідженими судом доказами, зокрема випискою по рахунку за період з 24 січня 2013 року по 16 січня 2020 року з якої вбачається, що всі сплачені позичальником кошти зараховані Банком на погашення заборгованості з урахуванням черговості погашення заборгованості відповідно до вимог пункту 4.8 кредитного договору. Крім того з розрахунку заборгованості станом на 28 вересня 2018 року, здійсненим з урахуванням сплачених позичальником коштів, вбачається, що заборгованість по кредиту повністю не погашена.
Будь-які докази, що Банком не врахована частина коштів, внесених позичальником на погашення заборгованості по кредиту, в матеріалах справи відсутні.
Разом з тим, визначаючи розмір заборгованості за кредитним договором на час розгляду справи, суд не звернув уваги на те, що умовами кредитного договору, а саме пунктом 3.3, визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються з моменту видачі кредиту до дати звернення Банку до суду із вимогою про дострокове повернення суми кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати за цим договором платежів.
Як вбачається з матеріалів справи Банк звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості по кредиту 02 листопада 2016 року, здавши позов на пошту. Отже з часу звернення банку до суду з цією позовною заявою нарахування процентів по кредиту має бути припиненим, відповідно як до умов договору, так і частини другої статті 1050 ЦК України, оскільки, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, позивач як кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом по кредитному договору №279/АВТО від 23 січня 2013 року станом на 28 вересня 2018 року, після звернення позивача до суду з позовом про дострокове погашення заборгованості за кредитом Банк продовжував нараховувати проценти за користування кредитом. За період з 02 листопада 2016 року по 28 вересня 2018 року, всупереч умов договору та вимог закону, нараховано процентів: на поточну суму заборгованості -1535.80грн., на прострочену суму заборгованості - 202.79грн., всього на суму 1738.59грн.
Враховуючи наведене сума заборгованості по кредиту станом на час розгляду справи судом першої інстанції становила 6 266.87грн.
Згідно із частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на викладене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених статтею 376 ЦПК України, в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту необхідно змінити, зменшивши розмір визначеної до стягнення заборгованості з 8005,46грн. до 6 266.87грн. (8005,46 - 1738,59).
Відповідно до положень частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд, згідно з вимогами частини 13 цієї ж статті, відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог змінено шляхом зменшення суми визначеної до стягнення, відповідно до вимог частини 13 статті 141 ЦПК України, зменшенню підлягає і сума судового збору присуджена судом першої інстанції до стягнення з відповідача на користь позивача з 170.05грн. до 133.11грн (1378.00 * 9.66%).
Понесені ОСОБА_1 у зв'язку з поданням апеляційної скарги судові витрати також мають бути покладені на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем при подачі апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 2067,00грн. (255,00+1812,00грн.).
Оскільки вимоги апеляційної скарги задоволено частково (на 21.72% від заявлених вимог) сума судових витрат понесених ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги має бути присуджена до стягнення з позивача на користь відповідача у розмірі 448.95грн. (2067,00* 21.72%).
Зважаючи на те, що за наслідком розгляду страви судом апеляційної інстанції судові витрати покладені на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до вимог частини 10 статті 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе зобов'язати позивача, на якого покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю в сумі 355.84грн.(488.95-133.11) іншій стороні.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, тому в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 вересня 2020 року змінити в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, зменшивши суму заборгованості за договором №279/АВТО від 24 січня 2013року з 8005,46грн. до 6266.87грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 355.84грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання постанови лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Л.А. Приходько
Судді: В.О. Бездрабко
Н.В. Орловська