Єдиний унікальний номер справи: 766/875/21 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Номер провадження: 11-кп/819/284/21 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: справи в порядку виконання судових рішень
у кримінальних провадженнях
18 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участі прокурора: ОСОБА_6
засудженого: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 22 січня 2021 року, відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калья, Северо-Уральського району, Свердловської області, Російської Федерації, громадянина Росії, не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Херсонського міського суду Херсонської області за ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 360, ст. 395 КК України, -
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22 січня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання начальника державної установи «Північна виправна колонія (№90)» про переведення засудженого ОСОБА_7 до приміщення камерного типу .
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання задовольнити частково та застосувати до засудженого ОСОБА_7 стягнення у виді переведення його до приміщення камерного типу установи строком тримання 1 місяць.
Вказує, що ухвала підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю викладених у ній висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Стверджує, що клопотання про застосування дисциплінарного стягнення містить належне обґрунтування необхідності застосування до ОСОБА_7 дисциплінарного стягнення у вигляді переведення до приміщення камерного типу , оскільки він 09.01.2021 року о 06.10 год. під час підйому був виявлений з ознаками алкогольного сп'яніння , що є порушенням вимог п. 4 розділу 2 Правил внутрішнього розпорядку установи виконання покарання.
Викладені у клопотанні обставини знайшли своє підтвердження в рапорті працівника установи та у медичній довідці фельдшера медичної частини.
Судом у повній мірі не досліджено матеріали справи, не надано належної оцінки всім доказам у сукупності.
Твердження суду про відсутність достатніх доказів в матеріалах справи, що підтверджують стан алкогольного сп'яніння не узгоджується з вимогами законодавства, яке регулює питання застосування стягнення за вживання засудженими спиртних напоїв, що є злісним порушенням встановленого порядку відбування покарання.
Вказує, що до засудженого неодноразово застосовувались стягнення, на заходи виховного впливу він не реагує, позитивних висновків не робить, систематично порушує вимоги режиму утримання.
Вчинене засудженим діяння є злісним порушенням режиму утримання, інші заходи дисциплінарного впливу, які застосовувались до засудженого виявились безуспішними, а тому застосування до засудженого стягнення у виді переведення його до приміщення камерного типу строком на один місяць є обґрунтованим.
Позиції учасників судового провадження, висловлені в ході апеляційного розгляду.
Прокурор підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги.
Засуджений ОСОБА_7 заперечував проти апеляційної скарги прокурора.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Мотиви суду.
Розглядаючи вимогу прокурора про скасування ухвали суду першої інстанції та про постановлення апеляційним судом нової ухвали апеляційний, суд враховує наступне.
Статтями 134, 135 КВК України визначено порядок застосування заходів стягнення до осіб, позбавлених волі та процедуру дисциплінарного провадження.
При призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.
Стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається у разі безуспішного застосування інших заходів впливу.
З матеріалів провадження вбачається, що начальник ПВК №90 21.01.2021 року звернувся до суду з клопотанням про переведення до приміщення камерного типу на строк 3 місяці засудженого ОСОБА_7 за порушення ним вимог розділу ІІ п. 4 Правил внутрішнього трудового розпорядку установи виконання покарань.
В обґрунтування свого клопотання посилається на те, що 09.01.2021 року о 06-10 год. під час підйому засуджених в камері дільниці посиленого контролю №304 засуджений ОСОБА_8 був виявлений з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Його було доставлено до медичної частини та оглянуто медичними працівниками і надано довідку про те, що у засудженого ОСОБА_8 алкогольне сп'яніння середнього ступеня.
Суд першої інстанції відмовив в задоволенні цього клопотання, посилаючись на те, що не було доведено перебування ОСОБА_8 у стані алкогольного сп'яніння .
З таким висновком погоджується і апеляційний суд , оскільки жоден із доданих до клопотання доказів, в т. ч. і медична довідка не доводить факт перебування ОСОБА_7 саме у стані алкогольного сп'яніння у зазначений у клопотанні час.
При цьому в медичній довідці лише описується зовнішній вигляд і поведінка засудженого, однак в ній відсутній будь-який висновок лікаря про те, що засуджений перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Не містить ця довідка і висновку про те, що такий стан засудженого викликаний вживанням спиртних напоїв.
Посилання прокурора на те, що злісним порушенням встановленого порядку відбування покарання є вживання спиртних напоїв і саме за це суд мав накласти стягнення на засудженого , колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки суд здійснює судовий розгляд в межах клопотання , в якому відсутнє посилання на те, що ОСОБА_8 має бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення заборони вживати спиртні напої.
Клопотання, протокол засідання дисциплінарної комісії установи містять суперечливі відомості щодо суті порушення установленого порядку відбування покарання, яке інкриміноване засудженому.
У клопотанні начальника установи конкретно не вказано якими саме діями ОСОБА_7 порушив вимоги розділу ІІ п. 4 ПВР України , не конкретизовано яку саме із заборон, передбачених п. 4 розділу ІІ ПВР України, порушив засуджений.
Крім того , розглядаючи вимогу прокурора про постановлення ухвали про застосування до засудженого стягнення , апеляційний суд враховує і те, що установою виконання покарання були порушені вимоги ст. 135 КВК України та не дотримано процедуру дисциплінарного провадження.
За приписами ч. 4, 5 ст. 135 КВК особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.
Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії, а також інші визначені ч.5 ст. 135 КВК права , які забезпечують право на захист.
Проте з наявної у проваджені довідки неможливо встановити на яку саме дату і час призначене засідання дисциплінарної комісії, про яке повідомлявся ОСОБА_7 , суть питання, що буде розглядатись комісією, що свідчить про відсутність доказів належного повідомлення засудженого про місце і час засідання дисциплінарної комісії на якому прийнято рішення звернутися із клопотанням до суду про переведення його до приміщення камерного типу .
Отже, слід дійти висновку, що відносно засудженого не було дотримано процедури дисциплінарного провадження, що є порушенням права на захист.
Також колегія суддів враховує, що на час надходження апеляційної скарги сплив визначенийч.3 ст. 134 КВК України строк, протягом якого на особу може бути накладено стягнення .
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вимога прокурора про скасування ухвали суду та про постановлення нової ухвали про застосування до засудженого стягнення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 404, 407, 419, 376 ч. 2 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 22 січня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про переведення засудженого ОСОБА_7 до приміщення камерного типу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: (три підписи)
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4