Єдиний унікальний номер справи: 766/11100/20 Головуючий у 1-й інстанції Зубов О.С.
Номер провадження: 33/819/113/21 Доповідач Полікарпова О.М.
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП
17 березня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі:
судді Полікарпової О.М.
при секретарі Литвиненко В.О.
особи, відносно якої складено протокол
про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 07 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 07 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420, 40 грн.
16.10.2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Вказує, що постанова суду не відповідає дійсним обставинам справи, є незаконною і необґрунтованою.
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що у стані сп'яніння за адресою Бериславське шосе, 2 у місті Херсон він не перебував. Поліцейськими не був зупинений його транспортний засіб. У момент коли працівники поліції під'їхали до його автомобіля, він та його знайомий перебували біля нього, що спростовує факт керування ним транспортним засобом, а отже у поліцейських були відсутні підстави перевіряти його, як водія на стан алкогольного сп'яніння. Належні докази того, що він керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння відсутні, а покази свідків не вказують на те, що він керував транспортним засобом, перебуваючи у стані сп'яніння.
Вважає, що суд дійшов помилкового висновку про достатність належних та допустимих доказів на підтвердження скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, пояснив, що дійсно в цей день вживав алкогольні напої, але вже після того, як приїхав у свій двір, тобто за кермо у нетверезому стані не сідав.
У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Заслухавши особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 10.07.2020 року близько 20.55 год., у м. Херсоні, по вул. Бериславське шосе, 2, керував транспортним засобом Skoda Octavia, д.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю, почервоніння очей та, в порушення п.2.5 ПДР України, у присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вбачається, що висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 обґрунтований протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 426789 від 10.07.2020 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапортом працівника поліції Гадючко Є.П., відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
ОСОБА_1 від підпису та від пояснень відмовився в присутності двох свідків.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Як вбачається з матеріалів справи поліцейськими під час виконання своїх службових обов'язків не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 автомобілем, який би викликав підозру щодо перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння саме під час управління автомобілем.
Апеляційний суд вважає, що обставина скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не підтверджена належними та допустимими доказами.
З відео запису наявного в матеріалах справи видно, що працівники поліції не зупиняли транспортний засіб ОСОБА_1 .
На момент виявлення автомобіля, належного ОСОБА_1 , останній не керував транспортним засобом, а знаходився поруч з ним.
Як вбачається з рапорту інспектора патрульної поліції роти №2 Управління патрульної поліції Гадючко Є.П., вимога ОСОБА_1 про проходження медичного огляду була обґрунтована тим, що екіпажем патрульної поліції було отримано повідомлення про те, що водій, який керує автомобілем марки Skoda, НОМЕР_1 та поїхав у напрямку будинку по вул. Ушакова, 64-б, знаходиться в стані алкогольного сп'яніння.
Отже докази, на які посилався районний суд у постанові та інші наявні у справі докази не містять достовірних даних про те, що ОСОБА_1 за обставин, зазначених у протоколі за ст.130 КУпАП, керував автомобілем у стані сп'яніння.
Письмові пояснення свідка ОСОБА_2 не містять відомостей про те, за якими саме ознаками він встановив, що водій ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Суд першої інстанції не допитував вказаного свідка, а отже цю обставину не перевірив.
На виклик до суду апеляційної інстанції свідок ОСОБА_2 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, за відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом при обставинах, вказаних у протоколі, він, у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є суб'єктом вчинення цього адміністративного правопорушення та не був зобов'язаний проходити огляд на стан сп'яніння, а отже у його діях відсутній склад цього правопорушення.
Тому висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху ґрунтуються на неналежних доказах, склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведений.
У відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова Херсонського міського суду Херсонської області від 07 жовтня 2020 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 07 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Копію постанови направити учасниками справи у порядку ст. 295 КУпАП.
Суддя О.М. Полікарпова