18 березня 2021 року
м.Суми
Справа №587/453/20
Номер провадження 22-ц/816/311/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І.
за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Верхньосироватська сільська рада Сумського району Сумської області,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області
на рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 грудня 2020 року в складі судді Степаненка О.А., ухвалене в м. Суми,
10 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування розпорядження про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивувала тим, що рішенням 30 сесії 7-го скликання від 30 вересня 2019 року Верхньосироватської сільської ради її було обрано секретарем Верхньосироватської сільської ради відповідно до ст. 50 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», 02 жовтня 2019 року вона приступила до виконання своїх обов'язків. Відповідно до розпорядження сільського голови Верхньосироватської сільської ради Дюкаревої А.О. від 10 лютого 2020 року за № 21-ОС вона була відсторонена від роботи без збереження заробітної плати, як зазначено в розпорядженні, відповідно до ст. 46 КЗпП України. Позивач наголошує, що з її боку не буо допущено жодних порушень, як норм ст. 46 КЗпП України так і інших порушень законодавства при виконанні своїх службових обов'язків. Крім того зазначила, що вказане розпорядження було винесено під час перебування її у щорічній відпустці. Оскільки посада секретаря сільської ради є виборчою посадою, то рішення про відсторонення від виконання обов'язків чи звільнення секретаря сільської ради повинно вирішуватися на засіданні сесії шляхом голосування, однак в даному випадку в порушення норм закону розпорядження про відсторонення позивача від роботи прийнято сільським головою ОСОБА_2 одноособово.
Виходячи з вищевикладеного, просила визнати протиправним та скасувати розпорядження від 10 лютого 2020 року за № 21-ОС про відсторонення її від роботи без збереження заробітної плати, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 лютого 2020 року по 05 березня 2020 року.
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 03 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволений.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження сільського голови Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області від 10 лютого 2020 року № 21-ОС «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » про відсторонення від роботи ОСОБА_1 без збереження заробітної плати.
Стягнуто з Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 березня 2020 року по 24 березня 2020 року.
Стягнуто з Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області на користь ОСОБА_1 840 грн 80 коп. судового збору.
В апеляційній скарзіВерхньосироватська сільська рада Сумського району Сумської області, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та закрити провадження у даній справі.
Доводить, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи порушив ст. 19 Конституції України, ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та ст. 19 КАС України. На думку апелянта, місцевим судом були порушені правила юрисдикції загальних судів. Оскільки ОСОБА_1 займала посаду секретаря сільської ради, мала статус посадової особи місцевого самоврядування на підставі п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС дану справу мав розглядати Сумський адміністративний суд, а не Сумський районний суд Сумської області, а тому дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а не цивільного.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що визначальним для вирішення спору є те, що ОСОБА_1 з моменту прийняття рішення про обрання секретарем сільської ради фактично виконувала обов'язки секретаря Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, тобто знаходилась у трудових відносинах з Верхньосироватською сільською радою, а відтак, має право на отримання відповідної винагороди у відповідності з чинним трудовим законодавством.
Проте, апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення тридцятої сесії сьомого скликання Верхньосироватської сільської ради від 30 вересня 2019 року було обрано на посаду секретаря Верхньосироватської сільської ради ОСОБА_1 , депутата Верхньосироватської сільської ради по виборчому округу № 11, на період вакантної посади сільського голови Верхньосироватеької сільської ради (а.с. 5).
Разом з тим, розпорядженням сільського голови Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області від 10 лютого 2020 року № 21-ОС «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » позивача відсторонено від роботи без збереження заробітної плати до набрання рішенням Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/5163/19 законної сили (а.с. 6).
На день винесення зазначеного розпорядження позивач ОСОБА_1 перебувала у щорічній основній відпустці з 10 по 14 лютого 2020 року та з 18 лютого 2020 року по 21 лютого 2020 року включно, що підтверджується відповідними розпорядженням № 16-В від 07 лютого 2020 року, 17 лютого 2020 року (а.с. 7).
З метою захисту своїх прав позивач звернулась до Верхньосироватської сільської ради з запитом на отримання публічної інформації з приводу посилання відповідача при відстороненні її від роботи на норми ст. 46 КЗпП, якими відповідач обґрунтував своє рішення про відсторонення позивача від роботи (а.с. 9).
Верхньосироватська сільська рада Сумського району у листі, направленому на адресу позивача, надала роз'яснення з посиланням на норми ст. 46 КЗпП України щодо причин відсторонення ОСОБА_1 від роботи. У відповіді зазначено: «На виконання рішення суду від 05 лютого 2020 року по справі № 480/3220/19 про поновлення основного працівника ОСОБА_2 на посаді секретаря Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області 7 скликання вона була поновлена на посаді секретаря сільської ради. Оскільки Ви також на момент поновлення ОСОБА_2 займали посаду секретаря Верхньосироватської сільської ради згідно рішення 30 сесії 7 скликання Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області від 30 вересня 2019 року «Про обрання секретаря Верхньосироватської сільської ради» та враховуючи те, що справа щодо визнання протиправним цього рішення перебуває на розгляді Сумського окружного адміністративного суду і керуючись ст. 19, 60 Конституції України Ви були відсторонені від роботи без збереження заробітної плати згідно розпорядження сільського голови від 10 лютого 2020 року № 21-ОС до набрання законної сили рішення Сумського окружного адміністративного суду по справі №4 80/5163/19».
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що оскільки публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права - трудового та адміністративного, то правовідносини, пов'язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Вказаний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22 серпня 2018 року у справі № 766/10783/16-ц (провадження № 14-278цс18) та від 05 червня 2019 року у справі № 754/15544/17-ц (провадження № 14-202цс19).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (частина перша статті 2 вказаного Закону).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач обіймала посаду секретаря Верхньосироватської сільської ради, мала статус посадової особи місцевого самоврядування.
Тобто, позивач до відсторонення від роботи проходила публічну службу, оскільки обіймала посаду в органі місцевого самоврядування, а тому даний спір є публічно-правовим, тому справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на вищезазначені вимоги закону, цей спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, суд першої інстанції помилково розглянув цей спір у порядку цивільного судочинства.
Частинами 1, 2 ст. 377 ЦПК України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19 - 22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням викладеного, рішення суду підлягає скасуванню на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 377 ЦПК України, а провадження у справі - закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367 - 369, 374, 377, 381, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргуВерхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області задовольнити.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 грудня 2020 року скасувати.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування розпорядження про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - закрити.
Роз'яснити позивачу, що розгляд зазначеної справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду та що протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови він може звернутися до Сумського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - В.І. Криворотенко
Судді: О.Ю. Кононенко
О.І. Собина