Номер провадження: 22-ц/813/2876/21
Номер справи місцевого суду: 500/4299/16-ц
Головуючий у першій інстанції Грубіян Л. І.
Доповідач Князюк О. В.
04.03.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого Князюка О. В.,
суддів: Погорєлової С.О., Заїкіна А.П.,
за участю секретаря - Дерезюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.03.2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Ізмаїльська міська рада Одеської області, ОСОБА_6 про розподіл сумісної власності, -
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про розподіл сумісної власності. Свої вимоги обґрунтували тим, що рішенням Ізмаїльської міської ради № 898 від 08.07.2010 року 1/2 частина будинку по АДРЕСА_1 була приватизована у рівних частках між подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , а також двома синами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В результаті приватизації сторони по справі отримали 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_2 , яка складається з літ. А- кв. 2 приміщення № 1-коридор, №2 - ванна, №3 - коридор, №4 коридор, № 5- кухня, №6-житлова, №7-житлова, №8-житлова, №І - сходова клітина, №ІІ - сходова клітина, № ІІІ-веранда, загальною площею 80,9 кв.м., житлова площа 41,0 кв. м. 1/2 літ. Г-сарай, літ. Ж-сарай. 16.07.2010 року 1/2 частина будинку по АДРЕСА_2 була зареєстрована за сторонами по справі. 18.02.2012 року шлюб між подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було розірвано. 28.09.2015 року відповідач ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюб відповідачка взяла прізвище « ОСОБА_9 ». ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 бажають виділити свою долю із сумісного майна.
19.12.2018 року позивачі по справі уточнили свої позовні вимоги, остаточно просили:
-розділити 1/2 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , що складається з літ. А- кв.2, приміщення №1- коридор, №2- ванна, № 3,4- коридори, №5 - кухня, №6 - житлова, №І сходова клітина, №7,8 - житлові, № ІІ - сходова клітина, №ІІІ - веранда, загальною площею - 80,9 кв.м., житлова площа - 41,0 кв.м, 1/2 літ. Г.- сарай, літ. Ж - гараж та передати на праві загальної часткової власності ОСОБА_2 - 1/8 частину житлового будинку, ОСОБА_3 - 1/8 частину житлового будинку, ОСОБА_4 1/8 частину за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з 3/8 частин житлового будинку літ. А - кв.№2 з наступними приміщеннями №2-3 коридор, площею 1,0 кв.м., № 2- 4 коридор площею 2,7 кв.м., №2-6 житлова площею 15,9 кв.м., № 2- 8 житлова площею 15,8 кв.м., № І сходова клітина площею 2,3 кв.м., №ІІ сходова клітина площею 5,8 кв.м., №2-1 коридор площею 4,6 кв.м., №2-3- ванна - площею 3,6 кв.м., № ІІІ - веранда - площею 10,4 кв.м. загальної площею 62, 1 кв.м., житловою 31,7 кв.м., гараж літ. Ж.
-припинити права загальної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з літ. А - кв. № 2 приміщення №1 - коридор, № 2- ванна, № 3,4 коридори, № 5 кухня, № 6 - житлова, № І - сходова клітина, №7,8 - житлові, № ІІ - сходова клітина, № ІІІ - веранда, загальною площею - 80,9 кв.м., житлова площа 41,0 кв.м., 1/23 літ. Г - сарай, літ. Ж - гараж.
-визнати право власності ОСОБА_2 на 1/8 частину житлового будинку, ОСОБА_3 на 1/8 частину житлового будинку, ОСОБА_4 на 1/8 частину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з 3/8 частини житлового будинку літ. А кв.№2 з наступними приміщеннями №2-3 коридор, площею 1,0 кв.м., № 2-4 коридор площею 2,7 кв.м., №2-6 житлова площею 15,9 кв.м., №2-8 житлова площею 15,8 кв. м., №І сходова клітина площею 2,3 кв.м., № ІІ сходова клітина площею 5,8 кв.м., № 2-1 коридор площею 4,6 кв.м., №2-3 - ванна - площею 3,6 кв.м., №ІІІ - веранда - площею 10,4 кв.м. загальною площею 62, 1 кв.м., житловою 31,7 кв.м., гараж літ. Ж.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.03.2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - задоволено, постановлено:
Розділити 1/2 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , що складається з літ. А- кв.2, приміщення №1- коридор, №2- ванна, № 3,4- коридори, №5 - кухня, №6 - житлова, №І сходова клітина, №7,8 - житлові, № ІІ - сходова клітина, №ІІІ - веранда, загальною площею - 80,9 кв.м., житлова площа - 41,0 кв.м, 1/2 літ. Г.- сарай, літ. Ж - гараж та передати на праві загальної часткової власності ОСОБА_2 - 1/8 частину житлового будинку, ОСОБА_3 - 1/8 частину житлового будинку, ОСОБА_4 1/8 частину за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з 3/8 частин житлового будинку літ. А - кв.№2 з наступними приміщеннями №2-3 коридор, площею 1,0 кв.м., № 2- 4 коридор площею 2,7 кв.м., №2-6 житлова площею 15,9 кв.м., № 2- 8 житлова площею 15,8 кв.м., № І сходова клітина площею 2,3 кв.м., №ІІ сходова клітина площею 5,8 кв.м., №2-1 коридор площею 4,6 кв.м., №2-3- ванна - площею 3,6 кв.м., № ІІІ - веранда - площею 10,4 кв.м. загальної площею 62, 1 кв.м., житловою 31,7 кв.м., гараж літ. Ж.
Припинити права загальної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з літ. А - кв. № 2 приміщення №1 - коридор, № 2- ванна, № 3,4 коридори, № 5 кухня, № 6 - житлова, № І - сходова клітина, №7,8 - житлові, № ІІ - сходова клітина, № ІІІ - веранда, загальною площею - 80,9 кв.м., житлова площа 41,0 кв.м., 1/23 літ. Г - сарай, літ. Ж - гараж.
Визнати право власності ОСОБА_2 на 1/8 частину житлового будинку, ОСОБА_3 на 1/8 частину житлового будинку, ОСОБА_4 на 1/8 частину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з 3/8 частини житлового будинку літ. А кв.№2 з наступними приміщеннями №2-3 коридор, площею 1,0 кв.м., № 2-4 коридор площею 2,7 кв.м., №2-6 житлова площею 15,9 кв.м., №2-8 житлова площею 15,8 кв. м., №І сходова клітина площею 2,3 кв.м., № ІІ сходова клітина площею 5,8 кв.м., № 2-1 коридор площею 4,6 кв.м., №2-3 - ванна - площею 3,6 кв.м., №ІІІ - веранда - площею 10,4 кв.м. загальною площею 62, 1 кв.м., житловою 31,7 кв.м., гараж літ. Ж.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 закласти двірний отвір між приміщеннями № 4 - коридор і № 5- кухня, закласти двірний отвір між приміщеннями №ІІ сходова клітина та №7 - житлова , обладнати вхід до приміщення №7 - житлова.
Визначити порядок користування земельною ділянкою, яка закріплена за житловим будинком з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та виділити в загальне користування ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 4,5 кв.м. межі якої вказані в висновку експерта.
Визначити порядок користування земельною ділянкою, яка закріплена за житловим будинком з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та виділити в загальне користування ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 першу земельну ділянку загальною площею 77,9 кв.м. межі якої вказані в висновку експерта.
Визначити порядок користування земельною ділянкою, яка закріплена за житловим будинком з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та виділити в загальне користування ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 другу земельну ділянку загальною площею 96,6 кв.м. межі якої вказані в висновку експерта. Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що позивачі в порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України не надали належних, достатніх і допустимих доказів про те, що відповідач порушує межу земельних ділянки позивачів, якими користуються останні.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
23.04.2019 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.03.2019 року, відповідно до якої просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про розподіл між нею та позивачами житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями у натурі на 3/8 та 1/8 частини, надавши ОСОБА_1 у натурі приміщення згідно додаткового висновку експерта.
Призначити додаткову експертизу на вирішення якої поставити питання про можливі варіанти розподілу в натурі житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованими в АДРЕСА_2 на АДРЕСА_3 та 3/8 частки.
В задоволенні позовних вимог в частині визначення порядку користування земельною ділянкою відмовити, та залишити земельну ділянку окремо від будівель в загальному користуванні сторін.
Узагальнені доводи осіб, що подали апеляційну скаргу, та інших учасників справи
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.03.2019 року та ухвалити нове рішення про розподіл між нею та позивачами житлового будинку з надвірними и спорудами та будівлями у натурі на 3/8 та 1/8 частин, надавши їй в натурі приміщення згідно додаткового висновку експерта. Призначити додаткову експертизу на вирішення якої поставити питання про можливі варіанти розподілу в натурі житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованими в АДРЕСА_2 на АДРЕСА_3 та 3/8 частки. В задоволенні позовних вимог в частині визначення порядку користування земельною ділянкою відмовити та залишити земельну ділянку окремо від будівель, в загальному користуванні сторін.
В апеляційній скарзі апелянт, обґрунтовуючи свої вимоги, наводить наступні доводи. 1. Суд не врахував того, що відповідачка не погоджувалася із висновком експерта щодо виділення її частки на окремих поверхах будинку і не врахував інтересів відповідачки як вона буде потрапляти із кухні на першому поверсі до кімнати на другому, тоді як сходова клітка виділена позивачам.
2. Суд безпідставно не врахував варіант розподілу часток, запропонований відповідачкою.
3. Суд не роз'яснив відповідачці право подати зустрічний позов, що призвело до порушення її прав.
4. Суд невірно вирішив спір про визначення порядку користування земельною ділянкою при житловому будинку.
5. Суддя запросивши на судове засідання третіх осіб проводила засідання без їх часті і опитування, та прийняла рішення без участі в справі третіх осіб: Ізмаїльського виконкому та співвласниці буд АДРЕСА_4 ОСОБА_6 .
6. Усі заяви відповідачки були залишені судом без уваги і розгляду.
Узагальнені доводи та заперечення інших осіб
Вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не містить доводів, достатніх для його скасування, відповідачі наводить наступні доводи.
1. ОСОБА_1 без згоди позивачів привела до спільного будинку нового чоловіка, а всі інші особи не мають можливості користуватися житлом. Після подачі до суду позивачами позовної заяви відповідачка запустила до квартири квартирантів.
2. Відповідачка позовні вимоги визнала із висновками експерта була частково згодна.
3. Неодноразово у судовому засіданні при розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_1 відмовлялася від надання зустрічного позову та проведення додаткової будівельно-технічної експертизи та земельно-технічної експертизи, а надавала в суд свої проекти поділу житлового будинку з надвірними спорудами.
4. При розгляді справи суд першої інстанції неодноразово пропонував відповідачці замовити проведення експертизи, але вона була згодна з висновком експерта в цілому та пропонувала свої доповнення до проведеної судової експертизи без належного обґрунтування.
5. Відповідачка ввела суд в оману, подаючи заяву про звільнення від сплати судового збору, оскільки має матеріальні можливості його сплатити, так як володіє одним житловим будинком у м. Ізмаїл, частками у інших трьох житлових будинках у м. Ізмаїл та двокімнатною квартирою у м. Ізмаїл. На противагу цьому у позивачів немає іншого житла, ніж те яке є предметом спору.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.06.2019 року під головуванням судді Кравця Ю.І. провадження у справі провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.03.2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Ізмаїльська міська рада Одеської області, ОСОБА_6 про розподіл сумісної власності було відкрито.
Ухвалою від 14.06.2019 року у складі колегії суддів Одеського апеляційного суду, головуючого - Кравця Ю.І., сіддів Журавльова О.Г., Комлевої О.С. вказану цивільну справу було призначено до розгляду на 27 листопада 2019 року на 13 годину 15 хвилин.
Розпорядженням № 4961 щодо повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.11.2019 року у відповідності до п. 3.12 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затвердженими рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду від 28.12.2018 року з подальшими змінами було проведено автоматизований розподіл справи та визначено колегію суддів під головуванням судді Князюка О.В.
Ухвалою суду від 02.12.2019 у складі колегії суддів цивільної палати Одеського апеляційного суду справу прийнято до провадження головуючого судді Князюка О.В. та призначено до розгляду.
Розгляд справи було неодноразово відкладено за клопотаннями сторін у справі.
04 березня 2021 року в судове засідання з'явився позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Петров В.С.
Інші учасники про дату, час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.
Позивач ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_10 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті, колегія суддів ухвалила справу розглянути за відсутності її учасників.
Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 15. (а.с.4)
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №898 від 08.07.2010 року власниками 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної спільної сумісної власності є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 (а.с.3).
Мотивувальна частина
Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За ч. 2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Згідно з ч. 1, ч. 5 і ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.
Володіння та розпорядження об'єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.
Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб'єктів на один об'єкт.
Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до вимог статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Частиною 1 статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
За змістом цієї норми закону виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.
Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при цьому власнику, що виділяється, та власнику, що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого співвласника, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу та пункту 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них».
Порядок проведення таких робіт та розрахунок часток визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом МЖКГ України від 18 червня 2007 року № 55.
Статтею 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Оскільки між сторонами не досягнуто домовленості про поділ (виділ) в натурі житлового будинку та земельної ділянки, що призвело до неможливості вчинити договір про поділ цього майна, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 367 ЦК України, позивач має право на звернення до суду за захистом свого майнового права шляхом здійснення поділу житлового будинку та виділ земельної ділянки в натурі, відповідно до частки кожної із сторін у спільній власності з метою припинення права спільної часткової власності на це майно.
У випадку виділу в натурі частки земельної ділянки, співвласнику якому вона виділяється, надається право на ту частину землі, на якій розташована відокремлена частина нежитлового приміщення, що виділяється співвласнику.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд має сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, сприяти здійсненню особам, які беруть участь у справі, в реалізації їхніх прав. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційної гарантією (ст. 129 Конституції України).
Відповідно до частини 2 статті 183 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання (частина 2 статті 364 ЦК України).
Таким чином, виділ може мати місце виключно при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
При виділі у власність позивача частини спірного домоволодіння, суд повинен зазначити в рішенні яка частка виділяється відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об'єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача.
При цьому, загальні засади цивільного законодавства, зокрема засади справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), спонукають суд при вирішенні зазначених спорів ураховувати також інтереси обох сторін та встановлювати, зокрема: чи дійсно є можливим виділ частки в натурі; чи допускається такий виділ згідно із законодавством тощо.
Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У частині 1 статті 103 ЦПК України визначено сукупність умов за яких суд призначає експертизу у справі, зокрема, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Враховуючи, що для з'ясування технічної можливості поділити нерухоме майно та варіантів такого поділу необхідні спеціальні знання у будівельній сфері, допустимим засобом доказування є саме висновок експерта з поставлених питань.
Згідно частини 1 статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
19.12.2018 року позивачі по справі уточнили свої позовні вимоги, остаточно просили:
-розділити 1/2 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 ,
--припинити права загальної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2
-визнати право власності ОСОБА_2 на 1/8 частину житлового будинку, ОСОБА_3 на 1/8 частину житлового будинку, ОСОБА_4 на 1/8 частину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 лютого 2017 року у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу на вирішення якої було поставлено наступні питання:
1. Чи можливій розподіл частини житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 80,9 кв.м. з виділом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 3/8 долі які складаються з літ.А - житловий будинок, кв. АДРЕСА_5 - приміщення № 2- ванна кімната, № 3- коридор, № 4 - коридор, № 5 - тилова, № 7 - житлова, № 8 - житлова, № I - дробина, № II - дробина, № III - веранда - загальною площею 60,4 кв.м. із зазначенням пропозицій щодо переобладнання, виражене у грошовому вираженні з передачею у власність?
2. Визначити порядок користування земельною ділянкою, закріпленою за 1/2 частиною житлового будинку АДРЕСА_2 з виділенням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 3/8 частини земельної ділянки?
3. Які існують інші варіанти розподілу 1\2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 з виділенням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 3/8 долі у власність житлового будинку, господарських споруд, в користування із зазначенням пропозицій щодо переобладнання, виражене у грошовому вираженні, визначенням компенсації при відсутності рівності при розділі?
Відповідно до висновку судової будівельно - технічної та земельно - технічної експертизи 089/2017 від 06.10.2017 року, запропоновано варіант розподілу 1/2 частини житлового будинку та надвірних споруд, розташованих по АДРЕСА_2 : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при запропонованому варіанті розподілу пропонується виділити:
З частини житлового будинку літ. «А» наступні приміщення:
-2-3 коридор, площею 1,0 кв.м.;
-2-4 коридор, площею 2,7 кв.м.;
-2-6-житлова, площею 15,9 кв.м.;
-2-8 житлова, площею15,8 кв.м.;
-І-сходова клітина, площею 2,3 кв.м.;
-ІІ-сходова клітина, площею 5,8 кв.м.
веранда літ. «а» в складі приміщень:
-2-1 -коридор, площею 4,6 кв.м.;
-2-2-ванна, площею 3,6 кв.м.;
-ІІІ-веранда, площею 10,4 кв.м.
Площа приміщень частини житлового будинку літ. «А», розташованого по АДРЕСА_2 , що виділяються ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при запропонованому варіанті розподілу житлового будинку, складає-62,1 кв.м., в тому числі житлова - 31,7 кв.м.
гараж літ. «Ж»;
загальною інвентаризаційною вартістю 119 093,00 грн., що складає 3/8 частини, що відповідає ідеально належній частині.
ОСОБА_1 при запропонованому варіанті розподілу пропонується виділити:
З частини житлового будинку літ. «А» наступні приміщення:
-2-5-кухня, площею 9,5 кв.м.;
-2-7-житлова, площею 9,3 кв.м.
Площа приміщень частини житлового будинку літ. «А», розташованого по АДРЕСА_2 , що виділяються ОСОБА_1 , при запропонованому варіанті розподілу житлового будинку, складає-18,8 кв.м., в тому числі житлова - 9,3кв.м.
навіс літ. «а1»;
частина сараю літ. «Г»;
загальною інвентаризаційною вартістю 39 715,00 грн., що складає 1/8 частини, що відповідає ідеально належній частині.
Виходячи з місця розташування будівель на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , враховуючи вимоги нормативно-технічних актів, а також те, що обстежена земельна ділянка має невелику площу, експерт пропонує один технічно можливий варіант порядку користування вищевказаною земельною ділянкою, з відступом від ідеальних частин співвласників.
Площа території загального користування для ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 при запропонованому варіанті порядку користування земельною ділянкою, становить - 4,5 кв.м. межі якої описуються наступним чином:
- від точки 8, по прямій лінії на відстані 2,96м (до точки 9);
- з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 1,50 м. (до точки 10):
- з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 2,98 м. (до точки 11):
- з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 1,50 м. до первісної точки відліку (до точки 8).
• встановити земельний сервітут:
по відношенню до земельної ділянки, запропонованої виділити ОСОБА_1 :
- площею 4.6 кв.м. вздовж зовнішньої стіни частини житлового будинку літ. «А», запропонованої до виділу ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , для обслуговування зовнішньої стіни частини житлового будинку літ. «А».
При запропонованому варіанті порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , межі земельних ділянок, що пропонується виділити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 описуються наступним чином:
І-ша ділянка
- від точки 10, по прямій лінії на відстані 2,98м (до точки 11):
- з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 1,27 м. (до точки 12):
- з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 1,0 м. (до точки 13):
- далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 3,60 м. (до точки 14),
- з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 2,30 м. (до точки 15):
- з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 0,25 м. (до точки 16):
- з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 1,30 м. (до точки 17):
- з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 3,45 м. (до точки 18):
- з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,12 м. (до точки 19),
- з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 6,00 м. (до точки 20):
- далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 5,35 м. (до точки 21):
- з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 8,91м до первісної точки відліку (до точки10);
ІІ-га ділянка
- від точки 1, по прямій лінії на відстані 6,63 м. (до точки 2);
- з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,30 м. (до точки 3);
- з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 3,64 м. (до точки 4);
- з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 7,13 м. (до точки 5);
- з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 2,37 м. (до точки 6);
- з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 0,74 м. (до точки 7);
- з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 4,85 м. (до точки 8);
- далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 2,96 м. (до точки 9);
- з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 10,86 м. до первісної точки відліку (до точки 1);
При запропонованому варіанті порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , межі земельної ділянки, що пропонується виділити ОСОБА_1 описуються наступним чом:
- від точки 2, по прямій лінії на відстані 4,30 м. (до точки 3);
- з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 3,64 м. (до точки 4);
- з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 7,13 м. (до точки 5);
- з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 2,37 м. (до точки 6);
- з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 0,74м (до точки 7);
- з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 4,85 м. (до точки 8);
- з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 1,50 м. (до точки 11);
- далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 1,27 м. (до точки 12);
- з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 1,0м (до точки ІЗ),
- далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 3,60 м. (до точки 14);
- з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 2,30 м. (до точки 15);
- з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 0,25 м. (до точки 16);
- з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 1,30 м. (до точки 17);
- з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 3,45 м. (до точки 18),
- з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 3,58 м. (до точки 22);
- далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 10,19 м. (до точки 23):
- бдалі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 3,00 м. (до точки 24):
- далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 0,20 м. (до точки 25);
- з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 4,89 м. до первісної точки відліку (до точки 2);
Положеннями статті 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Спірні питання щодо переобладнань чи добудов суд має право усунути шляхом допиту експерта, який дав висновки.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила суд про призначення додаткової експертизи, на вирішення якої поставити питання про можливі варіанти розподілу в натурі житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованими в АДРЕСА_2 на АДРЕСА_3 та 3/8 частки.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.03.2021 року у задоволенні вищевказаного клопотання було відмовлено. В обґрунтування чого, апеляційний суд зазначив, що не вбачає за необхідне проведення додаткової експертизи, та на вказане питання зазначене апелянтом було надано відповідь експертом у висновку судової будівельно - технічної та земельно - технічної експертизи 089/2017 від 06.10.2017 року призначеної ухвалою суду першої інстанції при розгляді справи за клопотання позивачі.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Стосовно надання ОСОБА_1 гаража апеляційний суд зазначає наступне:
Судом першої інстанції вмотивовано було застосовано варіант поділу житлового будинку з надвірними спорудами, відповідно до висновку експерта, що наявний в матеріал справи. Таким чином, суд не може здійснити перерозподіл вказаних часток та відійти від запропонованого варіанту експерта, оскільки це порушить частку однієї із сторін.
Відносно доводів апелянта щодо поділу мереж електроенергії, газопостачання та водопостачання, колегія зазначає, що на ст. 20 висновку судового експерта вказано, що кожна із сторін на підставі окремого проекту розробляє для себе мережі електроенергії, газопостачання, водопостачання, якщо в результаті поділу вони виявляться у протилежної сторони.
Стосовно порядку користування дахом житлового будинку, то суд вказує, що це приміщення загального користування, та будь-яких ознак перешкод у його використанні апелянтом судом не вбачається.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо неналежного розгляду справи, без залучення до участі у справі третьої особи ОСОБА_6 , як співвласниці Ѕ житлового будинку АДРЕСА_2 , оскільки, як вбачається з матеріалів справи ухвалою суду від 21.11.2016 року ОСОБА_6 було залучено до участі у справі у якості третьої особи.
Заперечення щодо ухвали суду першої інстанції від 18.12.2017 року про відмову в залучені ОСОБА_6 в якості третьої особи, є такими, що суперечать матеріалам справи, оскільки вказана відмова судом вмотивовано, так як вказана особа уже була залучена ухвалою суду від 21.11.2016 року.
Суд враховує те, що ОСОБА_5 неодноразово надавала до суду першої інстанції заяви різного характеру та змісту, проте зустрічного позову не заявляла, судовий збір не сплачувала, не просила призначити додаткову будівельно - технічну та земельно -технічну експертизи, у зв'язку з чим, суд не являючись спеціалістом в галузі будівництва, не було прийнято до уваги пропозиції ОСОБА_1 провести розподіл по її вимогам, оскільки вони не обґрунтовані будівельними нормами, тому зазначені заяви були залишені без задоволення.
Інші наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої та стосовно установлення обставин справи зводяться до переоцінки доказів та дублюють заперечення надані при розгляді справи судом першої інстанції.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Отже, за результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про задоволення позовних вимог відповідно до норм процесуального права та матеріального права.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.1 ЦПК України).
Оскільки колегія суддів апеляційну скаргу залишила без задовллення, судові витрати за її подання відшкодування на користь апелянта не підлягають.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.03.2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення буде складено 16.03.2021 року.
Головуючий: О. В. Князюк
Судді: А. П. Заїкін
С.О. Погорєлова