19.03.21
33/812/94/21
Справа №489/4601/20
Провадження № 33/812/94/21
Категорія: ст.124 КУпАП
Іменем України
19 березня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді -Бондаренко Т.З.,
із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника потерпілої Куратьова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою
захисника потерпілої ОСОБА_2 - Куратьова Андрія Віталійовича
на постанову, яку ухвалив Ленінський районний суд м.Миколаєва, під головуванням судді Губницького Д.Г. у приміщенні цього суду 02 лютого 2021 року, якою провадження відносно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 124 КУпАП, закрито у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення,
установив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №295616 від 20 вересня 2020 року, цього дня о 22 годині 35 хвилин на автодорозі М-14 Одеса-Мелітополь-Новозаводськ на 158 км+200 м водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Skoda Octavia F5 державний номер НОМЕР_1 рухаючись по вул. Садова в бік автодороги М-14 здійснюючи поворот ліворуч не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та виїжджаючи з с.Мішково-Погорілова, а саме вул. Садова на автодорогу М-14 на перехресті перед початком руху не переконалась, що це було безпечним для інших учасників руху та здійснила зіткнення з транспортним засобом Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалась по автодорозі М-14 в бік автодороги Н-11. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримали механічні ушкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушила вимоги п. 2.3б, 10.1, 10.2 ПДР.
Постановою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 02 лютого 2021 року провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, захисник потерпілої подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати як необґрунтовану та ухвалену з порушенням норм процесуального права, та постановити нове судове рішення, яким ОСОБА_1 визнати винною у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в порушення вимог статей 247, 280 КУпАП не в повному обсязі дослідив всі обставини справи. Захисник потерпілої вважає, що ОСОБА_2 рухалась по головній дорозі, проте ОСОБА_1 була неуважною, не стежила за дорожньою обстановкою та виїжджаючи на перехресті з с.Мішково-Погорілове на автодорогу М-14 перед початком руху не переконалась, що це було безпечним для інших учасників руху та здійснила зіткнення автомобілів, внаслідок чого останні отримали механічні ушкодження.
Крім того, районний суд безпідставно вдався до зібрання доказів, тоді як це не входить до його повноважень.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника потерпілої ОСОБА_2 - Куратьова А.В., дослідивши наявні у справі матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).
Відповідно до положень ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожних споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Таким чином відповідальність за ст. 124 КУпАП настає в тому разі, коли внаслідок порушення правил дорожнього руху було спричинено пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, має бути зазначено суть адміністративного правопорушення.
Суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, виходив з того, що наявними у справі про адміністративне порушення доказами не доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП що спричинило пошкодження транспортних засобів, а тому прийняв рішення про закриття провадження у справі відносно останньої у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 247 КУпАП).
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №295616 від 20 вересня 2020 року, в цей день о 22 годині 35 хвилині на автодорозі М-14 Одеса - Мелітополь - Новозаводськ на 158 км+200 м водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Skoda Octavia А5 державний номер НОМЕР_1 рухаючись по вул. Садова в бік автодороги М-14 здійснюючи поворот ліворуч не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та виїжджаючи з с.Мішково-Погорілове, а саме по вул. Садова на автодорозі М-14 на перехресті перед початком руху не переконалась, що це було безпечним для інших учасників руху та здійснила зіткнення з транспортним засобом Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалась по автодорозі М-14 в бік автодороги Н-11. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження чим завдано матеріальні збитки. При вказаних обставинах в протоколі зазначено про порушення водієм автомобіля Skoda Octavia F5 державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 вимоги п.п. 2.3б, 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 2.3 б Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Положенням пункту 10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Також п. 10.2 Правил дорожнього руху встановлено, що виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
Обставини викладені в наведеному протоколі, підтверджуються схемою місця ДТП, яка складена інспектором взводу №1 роти №1 батальону №2 УПП в Миколаївській області лейтенант поліції Велінець В.М. де графічно зображено ділянку дороги із позначенням перехрестя АД М-14 Одеса-Мелітопіль-Новоазовськ 158 км+200 м Миколаївської обл. на якій сталося ДТП, з зазначенням транспортних засобів, напрямку їх руху, місцем зіткнення, та інші обставини.
На зворотному боці схеми ДТП зазначено марки автомобілей, номерні знаки транспортних засобів Skoda Octavia А5 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та перелік їх видимих пошкоджень.
Вказана схема ДТП підписана її учасниками, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без зауважень щодо її змісту.
Проте, в подальшому за зверненням ОСОБА_2 було встановлено неправильне відображення на схемі ДТП в графі 7 та 8 «назви об'єктів, зображених на схемі», тобто напрямок руху автомобіля Skoda Octavia А5 слід вважати відображений під номером 8, а напрямок руху автомобіля Volkswagen LT35 під номером 7. Така механічна помилка не впливає на механізм ДТП, який зображений на схемі та не змінює його.
З письмових пояснень ОСОБА_1 наданих в день ДТП 20 вересня 2020 року вбачається, що вона рухалась на своєму автомобілі по вул.Садовій в с.Харчатівка. Під'їжджаючи до перехрестя не було жодних ознак головної дороги. По вулиці на яку їй необхідно було виїхати ліворуч їхала колона автомобілів в два ряди, які зупинились, щоб пропустити її. Праворуч не було жодного транспортного засобу. Коли почала рух ліворуч на свою полосу руху раптом з'явився мікроавтобус, який рухався по полосі руху назустріч.
В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 пояснила, що перебуваючи на другорядній дорозі та рухаючись з с. Мешково-Погорілове до перехрестя із автодороги М-14, на якому їй треба було повернути ліворуч дорога М-14 на тому відрізку складалася з трьох смуг: дві позначені розміткою для руху праворуч та одна смуга для руху в протилежному напрямку, на яку їй потрібно було виїхати. Смуги протилежного напрямку поділені вузькою суцільною лінією розмітки, яка на перехресті мала розрив. У цей час обидві смуги для руху праворуч, які їй потрібно було перетнути для виїзду на смугу свого руху, були зайняті «тягучкою» сідлових тягачів. Пара тягачів перед перехрестям на обох смугах зупинилася і перемиканням світла дала їй знак, що пропускають її. Вона перетнула ці дві смуги і при виконанні маневру повороту ліворуч, в її автомобіль врізався автомобіль, який рухався по недозволеній для цього смузі зустрічного руху.
Аналогічні пояснення ОСОБА_1 надала і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
ОСОБА_2 під час складання протоколу в письмових поясненнях вказала на те, що вона їхала по головній дорозі М-14 та на перехресті з другорядною дорогою виїхав автомобіль Skoda Octavia A5 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та не надав їй перевагу в русі, внаслідок чого відбулося зіткнення. Вказує, що їхала по лівій стороні дороги із швидкістю 60 км/год.
В суді апеляційної інстанції захисник Зайцевої Л.В. надав аналогічні пояснення.
Таким чином, наведені вище докази у своїй сукупності, підтверджують що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Skoda Octavia А5 державний номер НОМЕР_1 рухаючись по вул. Садовій в Мешково-Погорілове, яка є другорядною, в бік автодороги М-14 та здійснюючи поворот ліворуч на перехресті перед початком руху та виїзду на головну дорогу не переконалася у відсутності перешкод та безпечності такого маневру для інших учасників руху через те, що оглядовість при повороті ліворуч була обмежена через вантажівки та не давала змоги ОСОБА_1 реально оцінити дорожню обстановку і виявити перешкоди для здійснення відповідного маневру. Проте остання, в порушення п.п. 2.3б, 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху не утрималася від продовження руху в напрямку головної дороги та здійснення повороту ліворуч до зміни дорожньої обстановки та відновлення можливості повного її огляду в обох напрямках і можливості безумовного переконання в безпечності свого руху.
Районний суд, в оскаржуваній постанові вийшов за межі розгляду даної справи та послався на порушення Правил дорожнього руху щодо здійснення обгону водієм автомобіля Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 стосовно якої протокол про адміністративне правопорушення не складався. В той же час, районний суд не звернув увагу, що саме порушення положень п.п.2.3б, 10.1,10.2 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , що є пріоритетним у даній справі і перебуває в причинно-наслідковому зв'язку з заподіянням пошкоджень транспортних засобів, а не дії водія ОСОБА_2 , як помилково вважав суд.
Таким чином, дослідивши наведені докази в їх сукупності, суд доходить висновку, про відсутність підстав для розумного сумніву у визнанні винуватості ОСОБА_1 у скоєнні даної ДТП та заподіянні механічних пошкоджень транспортним засобам, в зв'язку з чим винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпПА, слід вважати доведеною.
За такого висновок судді місцевого суду щодо відсутності події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що призвели до настання дорожньо-транспортної пригоди та закриття провадження у справі з цих підстав - є необґрунтованим.
В той же час, в статті 247 КУпАП зазначені обставини, що виключають можливість провадження в справі про адміністративні правопорушення, зокрема: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Враховуючи, що дане правопорушення ОСОБА_1 вчинено 20 вересня 2020 року тому строк для накладення адміністративного стягнення сплив на даний час, за таких обставин, суд зобов'язаний закрити провадження саме за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Враховуючи викладені обставини, суд доходить висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови районного суду як такої, що постановлена з порушенням норм процесуального права з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.247, ст.294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу захисника потерпілої ОСОБА_2 - Куратьова Андрія Віталійовича задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 02 лютого 2021 року про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 скасувати, та прийняти нову постанову у справі.
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 на підставі п.7 ч.1ст.247 КУпАП закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Постанова Миколаївського апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.З. Бондаренко