Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
26.01.2010Справа №2-9/163-2010
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Сімферополь
До відповідача Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", м. Сімферополь
Про спонукання до виконання певних дій
Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова
Представники:
Від позивача - ОСОБА_3 - спд
Від відповідача - Белогуб Г.Б., вед.ю/к, дов. пост. № 008Д від 05.01.2010р.
Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить зобов'язати Відкрите Акціонерне товариство «Крименерго» провести перерахунок електроенергії, що недообліковує, шляхом застосування положень пункту 6.20 правил користування електричною енергією, затверджених ухвалою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. № 28 в редакції Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. № 910 із застосуванням термінів з 22 жовтня 2009 року по 28 жовтня 2009 року.
Позивні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає, що за дату початку періоду порушення розрахункового обліку вважається 22 жовтня 2009р., той день в який була виявлена несправність, а датою відновлення обліку вважається 28 жовтня 2009р., оскільки згідно додатку №4 до договору про постачання електричній енергії, ув'язненого між СГЩ ОСОБА_3 і ВАТ «Крименерго» №5976 від 02 лютого 2007р., вказано, що за розрахункову дату встановлюється 22 число кожного місяця. Відповідно, розрахунковим вважається період з 22 числа місяця до такого ж наступного місяця.
З цього виходить, що відповідач неправильно застосував період перерахунку електроенергії, що недообліковувала, тим самим порушивши майнові права позивача.
Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов вих. №10/35 від 11.01.2010р.
У судовому засіданні 12.01.2010 р. була оголошена перерва до 26.01.2010 р. до 11:40 годин.
26.01.2010 р. судове засідання відбулось у присутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
02 жовтня 2007р. між сторонами був укладений договір № 5976 на поставку електроенергії.
У відповідності до умов даного договору сторони взяли на себе зобов'язання керуватися як пунктами вищевказаного договору, так і діючим законодавством України, а саме, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією.
22 жовтня 2009 року ОСОБА_3 була виявлена несправність приладу обліку електричної енергії №0711270307805878. Того ж дня відповідач був повідомлений позивачем про даний факт і оформлена заявка на виїзд представника ВАТ «Крименерго» для заміни несправного приладу обліку на справний новий.
28 жовтня 2009 року представниками ВАТ «Крименерго», в присутності споживача ОСОБА_3, була проведена перевірка об'єкту споживача- магазин, розташований за адресою АДРЕСА_1 . В ході перевірки було виявлено порушення Правил користування електричною енергією, а саме вихід з ладу електролічильника, електроенергія споживається електролічильником не враховується. Даний прилад обліку був демонтований, упакований і опломбований в пакет для подальшого його уявлення на комісію з розгляду актів.
Після заміни електролічильника 28 жовтня 2009р., облік електроенергії був відновлений.
У відповідності с п. 6.40 Правил користування електричною енергією у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричною пошкоджень або зриву пломб, встановлених в місцях, вказаних в акті про опломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкоджень приладів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових приладів обліку з метою зниження свідчень перерахунок об'єму електричної енергії, який підлягає оплаті здійснюється відповідно до Методики визначення об'єму і вартості електричної енергії, не врахованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженої Ухвалою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04.05.2006 року № 562
По даному факту відповідно до вимог пункту 6.41 Правил користування електричною енергією був складений Акт про порушення Правил користування електричною енергією № 106995 від 28.10.2009 року. Акт про порушення Правил користування електричною енергією підписаний споживачем.
06 листопада 2009 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, у присутності споживача було оглянуте знятого електролічильника, встановлених пломб державного поверителя, цілісності а також внутрішній огляд, за наслідками якого електролічильник № 0711270307805878 був визнаний не відповідним ГОСТУ Р52320-2005, що і відбите в протоколі огляду від 06.11.2009 року, який підписаний СПД ОСОБА_3 Даний електролічильник був направлений в СП "Енергооблік" для перевірки метрологічних і технічних параметрів його працездатності, згідно Протоколу перевірки електролічильника СП "Енергооблік" від 09.11.2009 року визнаний неробочим.
На підставі вищевикладеного, а також наданій супровідній документації з боку СП Сімферопольські Міські Електро Мережі (далі по тексту СГЕС), членами комісії було ухвалено рішення зважаючи на відсутність фактів умисного втручання з боку споживача в роботу схеми розрахункового обліку, провести розрахунок відповідно до вимог пункту 6.20 правил користування електричною енергією далі по тексту ПКЕЕ), затверджених ухвалою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. № 28 в редакції Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. № 910, що містить положення про те, що у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не по провині споживача об'єм електричної енергії, використаної споживачем з дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, з відома сторін, може бути визначений на підставі технічних (контрольних) засобів обліку, або розрахований постачальником електричній енергії по середньодобових об'ємах споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду.
Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, в якому було виявлено порушення розрахункового обліку, або час і день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку).
07 грудня 2009р. позивач отримав від відповідача протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 27 листопада 2009р., у якому був вказаний, що перерахунок електроенергії, що недообліковує, розрахований з 22 травня 2009р. по 28 жовтня 2009р. і склав 159 днів загальною кількістю 6051КВТ/ч на суму 4244,72 грн. Позивач вважає, що початок періоду порушення розрахункового обліку є 22.10.2009р.(день коли була виявлена несправність), а датою відновлення обліку є 28.10.2009р. і тому просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок електроенергії, що недообліковує, шляхом застосування положень пункту 6.20 правил користування електричною енергією, затверджених ухвалою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. № 28 в редакції Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. № 910 із застосуванням строків з 22 жовтня 2009 року по 28 жовтня 2009 року.
Розглянувши матеріали справі, суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є вимога зобов'язати Відкрите Акціонерне товариство «Крименерго» провести перерахунок електроенергії, що недообліковує, шляхом застосування положень пункту 6.20 правил користування електричною енергією, затверджених ухвалою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. № 28 в редакції Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. № 910 із застосуванням термінів з 22 жовтня 2009 року по 28 жовтня 2009 року.
В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
Спір про право характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Наведене свідчить про відсутність у позивача права вимагати від відповідача вчинити дії, які не ґрунтується на матеріальних правовідносинах, що склалися між сторонами.
Відповідно до пункту 2 ст.14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Окрім того, заявлені вимоги не призводять до поновлення порушеного права з огляду на ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України.
Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу.
Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до норм статті 20 Господарського процесуального кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
o визнання наявності або відсутності прав;
o визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
o відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
o припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
o присудження до виконання обов'язку в натурі;
o відшкодування збитків;
o застосування штрафних санкцій;
o застосування оперативно-господарських санкцій;
o застосування адміністративно-господарських санкцій;
o установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
o іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом.
Таким чином, обраний Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 спосіб захисту свого права та майнового інтересу не відповідає вимогам діючого законодавства.
Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При вказаних обставинах, у позові слідує відмовити.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 26.01.2010 р.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 77, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Петухова Н.С.