Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
Іменем України
19.01.2010Справа №2-24/6010-2009
За позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" ( 04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, ідентифікаційний код 25662328)
до відповідача - Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" ( 98112, м. Феодосія, АР Крим, вул. Гарнаєва, 85 ідентифікаційний код 25125621)
про зобов'язання вчинити певні дії.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
Від позивача - Марченко Ю.С., довіреність № Д-004/2010 від 12.01.2010 р., Швец В.І., довіреність № Д-003/2010 від 12.01.2010 р.
Від відповідача - не з'явився.
Обставини справи: Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" про його зобов'язання сплатити заборгованість за Договором позики № РОЕ-30.1-77-D-08 від 03 вересня 2008 р. у розмірі 400000,00 грн. та пеню у розмірі 24038,36 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору позики № РОЕ-30.1-77-D-08 від 03 вересня 2008 р. відповідач не виконав зобов'язання щодо повернення грошових коштів у розмірі 400000,00 грн., які він отримав від Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" у виконання зазначеного договору на підставі платіжного доручення № 888 від 08.09.2008р.
Позивач відповідно до позовної заяви зазначає, що між Позикодавцем та Позичальником, відповідно до пункту 4.2 договору позики, було укладено Додаткові угоди № 1 від 25 грудня 2008 р. та №2 від 30 березня 2009 р. Згідно з першою угодою термін повернення позики було продовжено до 31 березня 2009 р., а згідно з другою - до 30 червня 2009 р.
Крім того, позивач звертає увагу суду, що ним на адресу відповідача 21 серпня 2009 року була направлена претензія з вимогою виконати умови договору та повернути запозичені грошові кошти у розмірі 400000,00 грн., а також суму пені за прострочення виконання зобов'язань у розмірі 12240,0 грн. Як стверджує позивач претензія відповідачем була отримана, проте жодних відповідей Дочірньому підприємству Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" від відповідача не надходило, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення запозичених грошових коштів у розмірі 400000,00 грн. та пені, розрахованої станом на 15.10.2009р. у розмірі 24038,36 грн. у примусовому порядку.
Позивачем у судовому засіданні 14 грудня 2009 року було надано заяву про уточнення позовних вимог. Відповідно до заяви Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" просить стягнути з відповідача на користь позивача 438 208,22 грн., з яких 400 000, 00 грн. сума позики за договором позики № РОЕ-30.1-77-D-08 від 03 вересня 2008 р., 38208,22 грн. - сума пені.
Зазначені уточнення позовних вимог є, по суті, зміною предмету позову та їх збільшенням, на підставі перерахування суми пені, у зв'язку із збільшенням періоду прострочення виконання зобов'язання (12.08.2009р. до 14.12.2009р.).
Ухвалою господарського суду від 14.12.2009 р. зазначені зміни позовних вимог були прийняті судом до розгляду.
Крім того, 21.12.2009 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання щодо уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач підтримав змінені позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 400000,00 грн. заборгованості та 38208,22 грн. пені.
Представники позивача у судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, вимоги суду не виконав, письмовий відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
18.01.2010 р. до канцелярії суду від відповідача надійшла телеграма з клопотанням відкласти розгляд справи у зв'язку із зайнятістю підприємства у іншому судовому засіданні.
Суд, розглянувши клопотання відповідача, не вбачає обґрунтованих підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Суд зазначає, що доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні щодо відкладення розгляду скарги, відповідачем не надано.
Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Представниками юридичної особи можуть бути як її керівники, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, так і інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Розгляд справи неодноразово відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують відносин, що склались між сторонами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
03.09.2008 року між Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" (Позикодавець) та Державним підприємством "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" (Позичальник) укладено|ув'язнений| договір позики № РОЕ -30.1-77-Д-08 (а.с.11-12).
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, Позикодавець надає Позичальнику у власність грошові кошти (надалі - позика) у розмірі, встановленим договором, а останній зобов'язується повернути їх Позикодавцю у зазначений договором строк.
Розмір позики становить за цим договором 400000,00 грн. (п. 2.1 Договору).
Проценти за цим Договором не нараховуються і не сплачуються (п. 2.2 Договору).
Позикодавець надає позику Позичальникові в 3 денний термін з дати даного договору (п. 3.2 Договору)
Позика надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Позичальника (п. 3.2 Договору).
Позика надається Позичальникові на строк до 26.12.2008 р. (п. 4.1 Договору).
Відповідно до п. 4.2 Договору Строк, визначений п. 4.1 цього договору, може бути продовжений за погодженням сторін, шляхом укладення додаткової письмової угоди до цього договору.
Так, додатковою угодою № 1 від 25,12.2008 р. до договору позики від 03.09.2008 р. строк надання позики був продовжений сторонами до 31.03.2009 р. (а.с.13).
Додатковою угодою № 2 від 30.03.2009 р. до договору позики строк надання позики був продовжений сторонами до 30.06.2009 р. (а.с.14).
Згідно з п. 5.1 Договору, до закінчення строку, визначеного в п. 4.1 цього договору. Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві суми позики.
Цей договір набуває чинності з моменту передачі коштів у сум, визначеній п. 2.1 договору, Позичальникові і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1 Договору).
На виконання умов договору позивачем платіжним дорученням № 888 від 08.09.2008 р. було перераховано відповідачу 400000,00 грн. безпроцентної позики згідно договору № РОЕ -30.1-77-Д-08 від 03.09.2008 р. (а.с.19).
Як зазначалось, відповідно до умов договору та додаткових угод до нього, відповідач повинен був повернути отриману позичку у строк до 30.06.2009 р., проте відповідачем грошові кошти повернуті не були, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача із відповідною вимогою щодо виконання ним свого зобов'язання по поверненню отриманою позички (а.с.15-17).
Проте відповідач на вимоги не відреагував, отримані кошти не повернув, в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі 400000,00 грн., що і стало підставою для звернення Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобов'язання за договором по поверненню отриманої позички в повному обсязі та у строк, погоджений сторонами у договорі та додаткових угод до нього, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договору, додатковим угодами до нього та вимогам чинного законодавства зобов'язання за договором по поверненню отриманої безпроцентної позички у розмірі 400000,00 грн. не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 400000,00 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.
Умовами договору позики, зокрема п. 6.1, сторони погодили, що за несвоєчасне повернення позики у відповідності з п. 5.1 Позичальник сплачує Позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми Позики за кожний день такої затримки.
На підставі зазначеного пункту договору позивач відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 38208,22 грн., яка розрахована за період з 01.07.2009 р. по 14.12.2009 р.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок суми пені, суд вважає його вірним та повністю обґрунтованим.
Враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача строку повернення позики, матеріалами справи підтверджується та стягненню з відповідача підлягає сума пені у розмірі 38208,22 грн.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 22.01.2010 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" ( 98112, м. Феодосія, АР Крим, вул. Гарнаєва, 85 ідентифікаційний код 25125621) на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" ( 04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, ідентифікаційний код 25662328; р/р 26502165965001 в КРУ КБ «Приватбанк» у м. Києві, МФО 321842) 400000,00 грн. заборгованості, 38208,22 грн. пені, 4382,08 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.