Справа № 1-37
2010 р
28 квітня 2010 року Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючої - судді Берези В.І.
при секретарі Волківській Н.Б.
з участю прокурора Пришляка Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя АДРЕСА_1,
громадянина України, українця, із середньою освітою,
розлученого, не працює, раніше судимого 21.08.2007 р. Миколаївським районним
судом Львівської області за ч. 1 ст. 164 КК України до 1 р. обмеження волі, на
підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим
строком 1 рік.
за ч. 1 ст. 164 КК України
Підсудний ОСОБА_1 всупереч рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28.03.2005 року, яким було його зобов'язано сплачувати аліменти ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3., доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 та доньки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8 в сумі 17 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 10.01 2005 року і до їх повноліття, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів і заборгованість за період з 01.06.2005 р. по 01.09.2009 р. становить 1423,45 грн.
Так, ОСОБА_1 в центр зайнятості для працевлаштування не звертався, працював на різних тимчасових роботах, витрачаючи всі зароблені гроші на себе, зокрема на спиртне, дітям ніяких речей не купляв.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що дійсно згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області він зобов'язаний сплачувати аліменти колишній дружині ОСОБА_2 на утримання їх неповнолітніх дітей. Аліменти сплачував не регулярно, 2-3 рази в рік. Офіційно не працює з 2004 р., але працював на різних тимчасових роботах. Зароблені гроші витрачав на спиртне. Дітям грошей не давав та ніяких речей не купляв. На виклики у виконавчу службу з'являвся та попереджався про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів. В центр зайнятості для працевлаштування не звертався. Розкаюється у скоєному та просить його суворо не карати.
Незважаючи на повне визнання вини підсудним, вина такого доводиться показами потерпілої та свідка.
В судовому засідання потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що дійсно згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області її колишній чоловік ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати їй аліменти на утримання неповнолітніх дітей. Аліменти підсудний сплачував тільки декілька разів. Працює неофіційно, але всі зароблені гроші витрачає на спиртне. Просить суворо його не карати.
На досудовому слідстві свідок ОСОБА_8 - державний виконавець ВДВС Миколаївського РУЮ Львівської області пояснила, що в неї знаходиться виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання їх неповнолітніх дітей. На виклики у виконавчу службу ОСОБА_1 з'являвся не регулярно, попереджався про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів і при цьому сплачував аліменти тільки декілька разів. На даний час заборогваність ОСОБА_1 по аліментах не погашена. Офіційно ОСОБА_1 не працював, на обліку в центрі зайнятості не знаходився.
Крім вищенаведених доказів, винність підсудного у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України стверджується рядом письмових доказів, які є у справі, зокрема :
Відповідно до рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28.03.2005 р. ОСОБА_1 зобов'язано сплачувати аліменти ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3., доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 та доньки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8 в сумі 17 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 10.01 2005 року і до їх повноліття. (а.с. 20).
Відповідно до розрахунку № 09-20/1680 від 10.02.2010 р., виданого виконавчою службою Миколаївьського РУЮ вбачається, що станом на 01.09.2009 р. заборгованість по аліментах ОСОБА_1 становить 1423,45 грн.(а.с. 6).
Згідно довідки Миколаївського районного центру зайнятості № 1644 від 20.10.2009 р. ОСОБА_1 станом на 20.10.2009 р. не зареєстрований в центрі зайнятості як безробітний та виплати допомоги з безробіття не отримує. (а.с. 26).
Відповідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи вбачається , що ОСОБА_1 в данин час психічними захворюваннями не страждає , виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вжившая алкоголю із синдромом залежності, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він також психічними захворюваннями чи недоумством не страждав , не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. (а.с. 51-52).
Оцінюючи покази підсудного, потерпілої, свідка та зібрані слідством докази по справі, суд вважає, що дії підсудного вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КК України, оскільки такий злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням Миколаївського районного суду Львівської області аліментів на утримання дітей та його заборгованість по аліментах станом на 01.09.2009 р. становить 1423,45 грн.
Обставини, що обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному суд визнає щире каяття підсудного у вчиненому злочині.
Обираючи міру покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного, що щиро розкаявся у вчиненому, що є обставиною, що пом'якшує покарання, а тому приходить до переконання, що підсудному слід обрати покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності у виді обмеження волі на строк 1 рік із застосуванням випробування.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України , суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та обрати йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений протягом 15-ти діб до апеляційного суду Львівської області через Миколаївський районний суд Львівської області з моменту його проголошення.
Суддя: Береза В.І.