Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
18.12.2009Справа №2-2/5392-2009
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ведичне екологічно-чисте сільське господарство Махаріші" (75804, Херсонська область, Каланчацький район, с. Новокиївка, вул.. Леніна буд. 48)
до Відкритого акціонерного товариства Науково-виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" (95022, м. Сімферополь, пров. Автобусний, буд. 2)
про стягнення 347 109,12 грн.
Суддя Толпиго В.І.
Представники сторін:
Від позивача : не з'явився
Від відповідача : Навроцький Д.В. - представник, довіреність у справі.
Суть спору:
Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача про стягнення 250 000,00грн. основного боргу за договором, 54 434,52 грн. пені, 35 750,00грн. збитків від інфляції, 3 % річних у сумі 6 924,60грн., всього - 347 109,12 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу від 24.7.2008 р. №7, відповідно до якого позивач зобов'язується передати відповідачу товар, а відповідач - прийняти та оплатити вказаний товар в обумовлені договором строки. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, проте, відповідач розрахувався за отриманий товар лише частково, у результаті чого виникла заборгованість, несплата якої і стала підставою для звернення із позовною заявою до суду.
Позивач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не з'явлення відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.
Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:
Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ведичне екологічно-чисте сільське господарство Махаріші", як продавцем, та Відкритим акціонерним товариством Науково-виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу №7 від 24.07.2008р., відповідно до п. 1.1, якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю товар, а покупець прийняти та оплатити товар в строк та розмірі, передбачені даним договором.
Згідно з п. 2.1, 2.2. продавець бере на себе зобов'язання після підписання договору в строк до 21.8.2008 р. з моменту його укладення передати покупцю товар, а покупець бере на себе зобов'язання прийняти товар від продавця та здійснити за нього плату в строк та порядку, передбаченим дійсним договором.
Відповідно п. 3.3 договору оплата вартості товару здійснюється покупцем у наступному порядку: передоплата в сумі 350 000,00грн до 26.7.2008 р., поточний розрахунок в сумі 250 000,00грн. до 26.08.2008 р. , остаточний розрахунок в сумі 250 000,00грн. до 26.9.2008 р.
На підставі п.3.4. факт отримання покупцем товару оформляється актом прийому-передачі товару, який підписується уповноваженими представниками сторін.
Пунктом 4.5., п.п.4.6. вищевказаного договору у разі порушень покупцем строку оплати товару, вказаного в п.п. 3.3 даного договору, він зобов'язується сплатити продавцю пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості, суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач здійснив поставку відповідачу культиватор сіялку на загальну суму 850 000,00грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за 2008 р., який підписаний обома сторонами та знаходяться у матеріалах справи.
Але Відкрите акціонерне товариство Науково-виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" у порушення умов договору - пункту 3.3, зобов'язання по оплаті отриманого товару належним чином не виконало та не розрахувалось остаточно за товар у результаті чого виникла заборгованість у сумі 250 000,00грн., що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актом звірки взаєморозрахунків за 2008 р.
Судом встановлено, що сума основного боргу у розмірі 200 000,00грн була погашена відповідачем у період з 06.10.2009р по 02.11.2009р., тобто після звернення позивача із позовом до суду, що підтверджується платіжними дорученнями №729 від 06.10.2009 р. на суму 50 000,00 грн, №781 від 29.10.2009 р. на суму 50 000,00 грн. та №793 від 02.11.2009 р. на суму 100 000,00грн., які знаходяться у матеріалах справи, у зв'язку із чим суд вважає, що у частині стягнення основного боргу у розмірі 200 000,00грн провадження у справі підлягає припиненню за п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
У частині стягнення боргу у розмірі 50 000,00грн., які були сплачені відповідачем платіжним дорученням №572 від 18.8.2009 р., суд вважає за необхідне у позові відмовити, оскільки при зверненні позивача із позовом до суду вказана сума була необґрунтовано включена до суми позову про стягнення боргу за договором купівлі-продажу №7 від 24.07.2008р., оскільки, відповідно до штемпелю на конверті позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим 02.10.2009 р., тобто вказана сума була у розмірі 50 000,00грн була оплачена відповідачем до звернення позивача із позовом до суду.
Окрім вимоги про стягнення боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 54 434грн52коп пені за період з 27.9.2008 р. по 18.8.2009 р., 35 750,00грн. збитків від інфляції за період з 27.9.2008 р. по 18.8.2009 р. та 3% річних у сумі 6 924грн60коп за період з 27.9.2008 р. по 18.8.2009 р.
Ухвалою ГС АРК від 01.12.2009р. №2-2/5392-2009 суд зобов'язав позивача надати суду розрахунок пені, річних, сум інфляції, так як залучені до позову розрахунки пені, річних інфляції не підписані.
Вимоги вказаної ухвали ГС АРК позивачем не виконані, розрахунки не надані, суд позовні вимоги у цій частині залишає без розгляду.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на відповідача з суми 200 000,00грн.
Згідно п.3.9.5 роз'яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.
За згодою представника відповідача в судовому засіданні були оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене та підписане 24.12.2009р.
Керуючись ст.ст. 49,75,п.1-1 ст.80, п. 5 ст. 81, ст.ст.82,84,85 ГПК України
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Науково-виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" (95022, м. Сімферополь, пров. Автобусний, буд. 2) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ведичне екологічно-чисте сільське господарство Махаріші" (75804, Херсонська область, Каланчацький район, с. Новокиївка, вул.. Леніна буд. 48) 2 000,00грн державного мита, 135грн.98коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. У частині стягнення 54 434грн52коп пені, 35 750,00грн. збитків від інфляції , 3% річних у сумі 6 924грн60коп позовні вимоги залишити без розгляду.
4. У частині стягнення 50 000,00грн боргу відмовити.
5. У частині стягнення 200 000грн00коп боргу припинити провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.