Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 308
Іменем України
02.12.2009Справа №2-22/7964-2008
За позовом - ДП «Судак», м. Судак, вул. Алуштинська, 15
до відповідача - ТОВ «Завод Первоймаський», Сімферопольський район, с. Первомайське, вул. Дьяченко, 5
про стягнення 59162,29 грн.
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача - Авер'янова І.М., представник, дов від 19.03.2009 року; Сімаков О.Л., представник, дов від 20.01.2009 року
від відповідача - Туркова Р.Ф., представник, дов від 15.07.2009 року
Обставини справи:
Позивач - ДП «Судак» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Завод Первоймаський», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 59162,29 грн., у тому числі: сума основного боргу - 33372,00 грн., збитки від інфляції - 15361,54 грн., 3% річних - 2002,32 грн., пеня 0,1% - 6090,39 грн., штраф за прострочення платежу понад 30 днів - 2336,04 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, всупереч існуючій домовленості між сторонами, не здійснив належним чином та у повному обсязі оплату поставленої позивачем продукції - виноматеріалу «Сонце в бокалі» врожаю 2004 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 33372,00 грн.
Відповідач заперечує проти позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що між сторонами був укладений договір купівлі - продажу від 09.01.2006 року, відповідно до якого строк виконання зобов'язання відповідачем з оплати поставленого виноматеріалу встановлений до 31.12.2009 року, у зв'язку з чим вимога про сплату як суми основного боргу, так й нарахованих штрафних санкції, 3% річних та індексу інфляції є необґрунтованою.
06.11.2008 року позивач надав суду заперечення на відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до яких просить суд заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22.01.2009 року провадження по справі зупинено, по справі призначено проведення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено Науково - дослідницькому експертно - криміналістичному центру при ГУ МВС України в АР Крим.
01.09.2009 року до суду надійшов висновок експерта № 145 від 19.08.2009 року.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 01.09.2009 року провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду.
07.10.2009 року до Господарського суду АР Крим надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 68646,54 грн.
Вказана заява прийнята судом до розгляду.
07.10.2009 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення даного спору, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 07.10.2009 року строк вирішення даного спору продовжено за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
02.12.2009 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу - 33372,00 грн., індекс інфляції - 22471,79 грн., 3% річних - 3211,94 грн., пеню 0,1% - 6090,39 грн., штраф за прострочення плати понад 30 днів - 2336,04 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму оплати за проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 1095,25 грн.
Вказана заява прийнята судом до розгляду.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
Згідно умов усного договору по накладній № 1024 від 20 січня 2006 року на адресу відповідача була поставлена продукція - виноматеріал «Сонце в бокалі» врожаю 2004 року, у кількості 1549 дал., за ціною: 28,00 грн. за 1 дал з урахуванням ПДВ. Всього поставлено на загальну суму - 43372,00 грн.
Відповідно до домовленості відповідач зобов'язався сплатити поставлену продукцію в строк до 15 липня 2006 року.
Але, як вказує позивач, фактично відповідач лише частково сплатив отриману продукцію у сумі 10000,00 грн., згідно платіжного доручення № 31 від 14.07.2006 року, у зв'язку з чим, основний борг ВАТ «Завод Первомайський» перед ДП «Судак» за поставлену продукцію складає 33372,00 грн.
У період з 15.07.2006 року та до теперішнього часу остаточного розрахунку за отриману продукцію відповідачем проведено не було.
Як вказує позивач, відповідно до ст. 6,7 Господарського процесуального кодексу України позивачем відповідачу неодноразово були надіслані претензії із проханням про погашення заборгованості, а саме: претензія № 3 вих. № 521 від 08.12.2006 року на суму 33372,00 грн.; претензія вих. № 280 від 03.10.2007 року на суму 39337,39 грн.; претензія № 158 від 29.04.2008 року на суму 56512,30 грн.
Але, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
09.01.2006 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладений договір купівлі - продажу, а.с. 53, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець покупає вказані в п. 1.1. товари зі складу продавця згідно відвантажувальної накладної.
Пунктом 2.1. договору встановлено, що покупець зобов'язується повністю оплатити відпущений продавцем товар шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця готівковою або безготівковою формою. Форми та порядок розрахунків можуть змінюватись за згодою сторін. Крім того, пунктом 2.1. договору передбачено, що строк оплати поставки до 31.12.2009 року.
Таким чином, на підставі п. 2.1. відповідач вказує на те, що строк виконання зобов'язання з оплати поставленої позивачем продукції не настав, з приводу чого позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Так, під час розгляду даної справи ухвалою Господарського суду АР Крим від 22.01.2009 року провадження по справі зупинено, по справі призначено проведення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено Науково - дослідницькому експертно - криміналістичному центру при ГУ МВС України в АР Крим.
01.09.2009 року до суду надійшов висновок експерта № 145 від 19.08.2009 року.
Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.
Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.
Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Згідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Так, у розумінні ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України поданий до суду висновок експерта № 145 від 19.08.2009 року прийнятий судом до уваги.
На вирішення експерта були поставлені наступні питання:
Чи виконано підпис на договорі купівлі-продажу б/н від 09.01.2006 р., укладеного між Радгосп-заводом «Судак» ТОВ «Завод Первомайський» гр. Кузьменко В.Н.?
Чи виконано друкування останнього речення цього пункту: «Срок оплати поставки до 31 декабря 2009 г.» пункту 2.1 договору купілі-продажу б/н від 09.01.2006 р., укладеного між Радгосп-заводом «Судак» ТОВ «Завод Первомайський» одночасно із друкуванням всього тексту договору.
Чи виконано друкування останнього речення: «Срок оплати поставки до 31 декабря 2009 г.» пункту 2.1 договору купілі-продажу б/н від 09.01.2006 р., укладеного між Радгосп-заводом «Судак» ТОВ «Завод Первомайський» та всього тексту договору на одному і тому ж друкувальному пристрої.
Перевірити на ідентичність строку п. 2.1. договору - „Строк сплати постачання до 31 грудня 2009р.” та іншого тексту договору (чи було додруковано після висновку, на іншому друкованому засобі та т.і.)
Чи відповідають підпис директора Державного підприємства "Судак" - громадянина Кузьменко В.Н. на договорі та наданих до суду документах ( позовній заяві, поясненні і т.і).
Згідно надано висновку експерта, судом встановлено наступне.
Експерту не надалось можливим надати відповідь на питання «Ким - Кузьменко В.М. або іншою особою виконаний підпис від імені Кузьменко В.М. у наданому договорі?» внаслідок незіставності досліджуваного підпису та зразків підпису Кузьменко В.М.
Але, експерт дійшов висновку про те, що текст «Строк оплати поставки до 31.12.2009 року» в п. 2.1 наданого договору виконаний способом струйно - крапельної печаті на струйному принтері, а решта тексту договору виконана електрографічним способом друку на лазерному принтері.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що сторонами не були врегульовані як строки так й порядок розрахунків, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин приписи ст. 530 Цивільного кодексу України.
Так, згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, як вказувалось раніше, 29.04.2008 року за вих. № 158 позивач звернувся до відповідача з претензією про погашення суми боргу, а.с. 12, то, враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України, строк виконання зобов'язання відповідачем настав 07.05.2008 року.
Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованою суму основного боргу у розмірі 33372,00 грн.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 33372,00 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції - 22471,79 грн., 3% річних - 3211,94 грн., пеню 0,1% - 6090,39 грн., штраф за прострочення плати понад 30 днів - 2336,04 грн.
Так, щодо стягнення з відповідача штрафу за прострочення плати понад 30 днів, суд вважає вказану вимогу необґрунтованою з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Але, суд вважає, що до спірних правовідносин не може застосовуватись ст. 231 Господарського кодексу України, внаслідок чого суд відмовляє в задоволенні вказаної вимоги про стягнення з відповідача штрафу за прострочення плати понад 30 днів.
Щодо стягнення з відповідача пені 0,1% - 6090,39 грн., суд відмовляє в задоволенні вказаної вимоги з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Але, нарахування пені можливе за умови, якщо даний вид штрафних санкцій за невиконання грошового зобов'язання можливий лише за умови наявності вказаного виду відповідальності винної сторони у укладеному між сторонами договорі.
Крім того, розрахунок 3% річних і збитків від інфляції приймається судом відповідно до розрахунку позовних вимог у заяві позивача про уточнення позовних вимог від 02.12.2009 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму оплати за проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 1095,25 грн.
Згідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, сума сплачена позивачем за проведення судової експертизи, на думку суду, підлягає стягненню з відповідача в сумі 547,63 грн.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 08 грудня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ТОВ «Завод Первомайський» (Сімферопольський район, с. Первомайське, вул. Дяченко, 5, рахунок № 26008440410580 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», рахунок № 260095743 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 32080768) на користь ДП «Судак» (м. Судак, вул. Алуштинська, 15, рахунок № 2600511853 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 00412820) 33372,00 грн. основного боргу, 1404,37 грн. - 3% річних та 5696,67 грн. збитків віл інфляції, всього - 40473,04 грн.
3. Стягнути з ТОВ «Завод Первомайський» (Сімферопольський район, с. Первомайське, вул. Дяченко, 5, рахунок № 26008440410580 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», рахунок № 260095743 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 32080768) на користь ДП «Судак» (м. Судак, вул. Алуштинська, 15, рахунок № 2600511853 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 00412820) 411,15 грн. державного мита.
4. Стягнути з ТОВ «Завод Первомайський» (Сімферопольський район, с. Первомайське, вул. Дяченко, 5, рахунок № 26008440410580 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», рахунок № 260095743 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 32080768) на користь ДП «Судак» (м. Судак, вул. Алуштинська, 15, рахунок № 2600511853 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 00412820) 70,77 грн. витрат на оплату інформаційно - технічного забезпечення судового процесу.
5. Стягнути з ТОВ «Завод Первомайський» (Сімферопольський район, с. Первомайське, вул. Дяченко, 5, рахунок № 26008440410580 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», рахунок № 260095743 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 32080768) на користь ДП «Судак» (м. Судак, вул. Алуштинська, 15, рахунок № 2600511853 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 00412820) 547,63 грн. витрат на оплату почеркознавчої експертизи.
6. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.