Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
Іменем України
22.12.2009Справа №2-23/5949-2009
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Валеф", м. Дніпропетровськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська кондитерська фабрика", м. Сімферополь
про стягнення 9 712,16 грн.
Суддя Доброрез І.О.
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - не з'явився
Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за договорами поставки №33 від 28.07.2008р у сумі 9712,16грн., а саме: 8979,26грн. основного боргу, 732,90грн. пені; позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати: 102,00грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не сповістив.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не сповістив, відзив на позов не надав.
Відповідно до абз. 3, 4, 6 п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» № 02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не виявлення його відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.
Тим самим судом згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.
Справа розглядається за наявними матеріалами згідно ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд
Встановив :
28.07.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Валеф" (продавець) та Відкрите акціонерне товариство «Сімферопольська кондитерська фабрика» (покупець) уклали договір №33, згідно п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти у власність товар згідно умов договору.
Відповідно до договору позивачем відповідачу була отримана продукція на суму 8979,26грн., що підтверджується видатковими накладними №196 від 03.06.2009р. на суму 4456,62грн., №142 від 28.04.2009 р. на суму 4522,64грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 28.05.2009р. було порушено провадження по справі №2-6/2968-2009 про банкрутство відповідача, та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22.06.2009р. у справі №2-6/2968-2009 відносно Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольська кондитерська фабрика» введено процедуру банкрутства - розпорядження майном боржника строком на шість місяців, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гордієнка А.І.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 04.09.2009р. затверджений реєстр вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольська кондитерська фабрика».
Постановою Господарського суду АР Крим від 22.10.2009р. по справі № 2-6/2968-2009 Відкрите акціонерне товариство «Сімферопольська кондитерська фабрика» було визнано банкрутом, було відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру строком на шість місяців, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Гордієнка А.І., зобов'язано у п'ятиденний термін опублікувати у офіційних друкованих органах оголошення про визнання Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольська кондитерська фабрика» банкрутом.
Відповідно до п. 15 ст. 11 Закону після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.
Статтею 14 Закону встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми "Валеф" не заявило свої вимоги в порядку та строки визначені законом, то вимоги щодо стягнення 8979,26 грн. основного боргу є погашеними.
Крім того, згідно ч. 4 ст.12 Закону про банкрутство протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів.
На підставі викладеного, у частині стягнення пені у сумі 732,90грн. суд також відмовляє.
Таким чином позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.