Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
Іменем України
22.12.2009Справа №2-15/5993-2009
За позовом Комунального підприємства «Мирний - наш дім» (97492, АР Крим, м. Євпаторія, смт. Мирний, вул.. Шкільна, 14-А, ідентифікаційний код 30494844)
До відповідача Фізичної особи - підприємця Баштан Євгенії Анатоліївни (97492, АР Крим, м. Євпаторія, смт. Мирний, пр. Миру, 1, кв. 57, ідентифікаційний номер 2709219208)
Про стягнення 1308,91 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача - Шамєєва Т.Ф., довіреність № 407 від 08.05.2009 р., у справі
Від відповідача - не з'явився
Обставини справи: Комунальне підприємство «Мирний - наш дім» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до фізичної особи - підприємця Баштан Євгенії Анатоліївни про стягнення 1308,91 грн., в тому числі 1072,51 грн. основного боргу, 146,22 грн. збитків від інфляції, 30,85 грн. 3% річних, 59,33 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих позивачем послуг за договором № 21 від 15.05.2008 р. про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів на полігоні для подальшої утилізації, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість станом на 10.10.2008 р. у розмірі 1072,51 грн., що і стало приводом для звернення Комунального підприємства «Мирний - наш дім» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.
Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, 03.12.2009 р. до канцелярії господарського суду АР Крим від відповідача надійшла заява, в якій відповідачка погоджується з позовом в повному обсязі, просить суд розглянути справу за її відсутності у зв'язку з народженням дитини.
Судом вказана заява залучена до матеріалів справи.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
15.05.2008 р. між Комунальним підприємством «Мирний - наш дім» (Виконавець) (позивач) та Фізичною особою - підприємцем Баштан Євгенією Анатоліївною (Замовник) (відповідач) був укладений Договір № 21. (а.с. 9-10)
Згідно з пунктом 1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надавити послуги з вивезення твердих побутових відходів (ТПВ) на полігон для подальшої утилізації
Пунктом 4.1 Договору зазначено, що вартість послуг по Договору розраховується по затвердженим виконкомом Мирнівської селищної ради тарифам.
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата за послуги здійснюється не пізніше 10 числа наступного місяця в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця.
Строк дії договору встановлений пунктом 6.1 Договору в редакції Додаткової угоди та складає з 01.06.2008 р. по 15.09.2008 р.
Додатковою угодою від 01.06.2008 р. до договору № 21 було встановлено, що вартість послуг по Договору розраховується по затвердженим виконкомом Мирнівської селищної ради розцінкам рішенням № 116 від 28.12.2007 р. Тариф на вивезення та захоронення ТПВ складає 35,36 грн. за куб.м без ПДВ.
Сторонами не представлено суду доказів розірвання договору, визнання його недійсним у судовому порядку тощо.
Так на виконання вказаного Договору позивачем надавалися відповідні послуги з вивезення ТПВ протягом червня - серпня 2009 р., на оплату вказаних послуг були виставлені відповідні рахунки :
За червень 2008 р. - № 392 від 11.07.2008 р. на суму 536,25 грн.
За липень 2008 р. - № 414 від 06.08.2008 р. на суму 536,25 грн.
За серпень 2008 р. - № 507 від 20.08.2008 р. на суму 536,26 грн.
Відповідачкою була здійснена оплата в розмірі 536,25 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції на вказану суму.
Проте відповідачем не була здійснена оплата за надані послуги у повному обсязі , в результаті чого склалася заборгованість у розмірі 1072,51 грн., що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до суду.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідач, в порушення норм чинного законодавства не представив суду доказів виконання свого зобов'язання оплати наданих послуг в повному обсязі.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Таким чином матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язків за договором № 21 від 15.05.2008 р. щодо сплати послуг, наданих позивачем, у повному обсязі, а отже сума заборгованості у розмірі 1072,51 грн. повинна бути стягнута з відповідача.
Доказів, що підтверджують зворотнє, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 146,22 грн. збитків від інфляції, 30,85 грн. 3% річних, 59,33 грн. пені, судом не вбачається достатніх обґрунтованих правових підстав для задоволення позову в цій частині через наступне.
За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд звертає увагу на те, що ані умовами договору, ані умовами додаткової угоди не передбачено фіксованого об'єму ТПВ на місяць, щодо якого надаються послуги, що унеможливлює самостійне визначення відповідачем суми вартості наданих послуг на місяць.
Позивачем всупереч вказаним вимогам закону та вимогам ухвал суду не представлено суду жодних доказів направлення рахунків на оплату наданих послуг на адресу відповідача, чи то будь-яким іншим способом інформування відповідача про суму зобов'язання. (акти виконаних робіт тощо). Отже, суд позбавлений можливості встановити початок періоду прострочення виконання зобов'язання відповідачем, як і перевірити правильність розрахунку 3% річних, інфляційних втрат та пені, здійсненого позивачем. Отже, за такими обставинами, у суду відсутні достатньо обґрунтовані правові підстави для задоволення позову в цій частині.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Баштан Євгенії Анатоліївни (97492, АР Крим, м. Євпаторія, смт. Мирний, пр. Миру, 1, кв. 57, ідентифікаційний номер 2709219208) на користь Комунального підприємства «Мирний - наш дім» (97492, АР Крим, м. Євпаторія, смт. Мирний, вул.. Шкільна, 14-А, ідентифікаційний код 30494844) 1072,51 грн. основного боргу, 83,58 грн. державного мита та 193,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.