Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 315
Іменем України
17.12.2009Справа №2-5/5941-2009
За позовом - ОСОБА_2, м. Феодосія
До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримриба», м. Феодосія
Про визнання рішення недійсним.
Суддя Гаврилюк М. П.
Від позивача - ОСОБА_3 - предст., дов. від 25.11.2008 року.
Від відповідача - не з'явився.
Сутність спору:
Позивач - ОСОБА_2, м. Феодосія звернулася до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримриба», м.Феодосія, в якому просить суд визнати рішення загальних зборів ТОВ «Кримриба» від 24.09.2009 року в частині визначення вартості майна товариства станом на 2009 рік в розмірі 248,7 тис. грн. та визначення вартості частки 40,9% в розмірі 101,7тис.грн. недійсним.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що зборами ТОВ «Кримриба» у порушення діючого законодавства невірно застосована методика розрахунку вартості майна товариства станом на 2009 рік та методика визначення вартості всього майна товариства, пропорційно належній позивачеві частки та, як слід, необґрунтовано виведена вартість 40,9 % частки в вартості майна відповідача.
Відповідач позовні вимоги не визнав та просить суд у позові відмовити з огляду на те, що позивачкою не подана заява про вихід зі складу засновників товариства у відповідності з діючим законодавством, у зв'язку з чим питання про виплату їй частини майна товариства, пропорційно її частки в статутному капіталі буде вирішено після подання такої заяви, з огляду на що методика розрахунку частки в майні ТОВ «Кримриба» ОСОБА_2, затверджена на позачергових зборах засновників від 24.09.2009 року до виплати позивачці у разі її виходу відношення не має.
У судовому засідання 01 грудня 2009 року оголошено перерву до 08.12.2009 року, потім - до 17 грудня 2009 року до 15 годині 30 хвилин, після закінчення якої розгляд справи продовжено.
Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить підпис його представника у бланку перерви від 08.12.2009 року.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав пояснення представника позивача, суд -
Згідно установчих документів позивач - ОСОБА_2 - є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримриба» з 1999 року з часткою у статутному капіталі - 40, 9%.
10 липня 2009 року позивачем направлено на адресу відповідача заяву, в якій вона у зв'язку з наявністю наміру вийти зі складу товариства звернулася з проханням проведення позачергових зборів товариства для визначення вартості всього майна, належного товариству, а також про встановлення оцінки вартості частини всього майна ТОВ «Кримриба», пропорційно її частки.
30 липня 2009 року відповідач повідомив позивачку про те, що для проведення позачергових зборів учасників ТОВ «Кримриба» з питання виходу з товариства, позивачці необхідно подати заяву про вихід з товариства, оформлене у відповідності з діючим законодавством України, а саме нотаріально завірену копію заяви про вихід зі складу засновників.
Заявою від 07 серпня 2009 року ОСОБА_2 повторно звернулася до відповідача з проханням призначити позачергові збори товариства, на повістку дня яких винести питання щодо визначення вартості всього майна, що належить ТОВ «Кримриба» станом на 2009 рік, а також визначення вартості частки товариства пропорційно належній їй частки.
24 вересня 2009 року відбулися загальні збори засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримриба».
За результатами зазначених загальних зборів засновників товариства прийнято рішення про затвердження методики розрахунку визначення вартості майна ТОВ «Кримриба» станом на 2009 року та розрахунку частки ОСОБА_2 у майні товариства.
Вказані рішення зафіксовані в протоколі №18 від 24 вересня 2009 року загальних зборів засновників товариства.
Позивач просить суд визнати рішення загальних зборів ТОВ «Кримриба» від 24.09.2009 року в частині визначення вартості майна товариства станом на 2009 рік в розмірі 248,7тис.грн. та визначення вартості частки 40,9% в розмірі 101,7 тис.грн. недійсним.
Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до ст.54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.
Зі змісту даної норми вбачається, що визначення вартості частки, належної учаснику, проводиться за умовами виходу цього учасника з товариства.
Відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю повинен повідомити товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці або у інший передбачений статутом строк.
Згідно п.3.5 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ з корпоративних відносин» подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Враховуючи викладене, учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства.
Позивачем суду не надано доказів подання заяви про вихід з товариства.
Відповідально до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення прийняте за результатами позачергових загальних зборів, ініційованих позивачкою, яка просила визначити вартість майна товариства та вартість частини майна товариства, пропорційній її частці у статутному капіталі товариства станом на 2009 рік.
Визначення вартості майна товариства станом на 2009 рік в розмірі 248,7тис.грн. та визначення вартості частки 40,9% ОСОБА_2 в розмірі 101,7 тис.грн. носить інформативний характер та не може порушувати права позивача, оскільки може застосовуватися лише у разі виходу її з товариства. Між тим у разі виходу позивачки зі складу учасників товариства, визначення вартості майна товариства та частки позивача має бути проведено на той звітний період, коли нею буде подано відповідно заяву про вихід.
Суд також вважає за необхідне зазначити наступне:
Відповідно до ст.12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки.
Частиною 1 ст. 66 та ст. 139 Господарського кодексу України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.
Таким чином вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.
Отже для визначення частини майна товариства пропорційно частці учасника у статутному капіталі за базу розрахунку вартості цієї частки береться власний капітал товариства, що визначається як частина активів підприємства, які залишаються після вирахування його зобов'язань, тобто підсумок розділу І пасиву Балансу (рядок 380).
Інформація про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства міститься у фінансовій звітності підприємства.
Згідно листа Міністерства фінансів України від 16.06.2007 р. №31-34000-10-16/12455 в бухгалтерському обліку заборгованість перед учасником відображається після визначення частини вартості майна, що підлягає виплаті учаснику при виході його з товариства здійснюється за даними рядка 380 Балансу (форма №1).
Так, згідно рядка 380 Балансу на 31 грудня 2008 року власний капітал ТОВ «Кримриба» складає 248,7 тис.грн..
Отже вартість частини майна товариства, пропорційна частці ОСОБА_2 у статутному капіталі складає 101,71 тис. грн. (40, 9 % від 248, 7 тис.грн.).
Зазначена частка позивача у статутному капіталі ТОВ «Кримриба» визначена на загальних зборах засновників товариства, що відображено в протоколі № 18 від 24.09.2009 року.
Таким чином суд вважає, що загальними зборами ТОВ «Кримриба» було вірно визначено частину майна товариства, пропорційну частці позивача на підставі фінансової звітності товариства за 2008 рік, у тому числі й з урахуванням його зобов'язань.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати покладаються на позивача у відповідності зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 22 грудня 2009 року.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гаврилюк М.П.