25 травня 2010 р. № 39/253
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Павлоградвугілля"
на рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2009р. та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2010р.
у справі №39/253
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-маркетинговий дім
"Ясинуватський машинобудівний завод"
про стягнення 489 058,18 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Віцингловська О.М. -довіреність від 17.03.10,
від відповідача: не з'явився,
Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-маркетинговий дім "Ясинуватський машинобудівний завод" і просило суд стягнути з останнього 486 360,0 грн. пені за порушення встановленого договором купівлі-продажу №06-970-КП від 09.06.2006р. строку щодо заміни товару (комбайн прохідницький КСП-22-00-00-000-04 вартістю 2 316 000,0 грн.), 1 693,13 грн. збитків з ремонту та заміни цепу, 1 005,05 грн. збитків у вигляді транспортних витрат.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що секції скребкового цепу комбайну вийшли з ладу не в результаті скритих дефектів, тобто неналежної якості товару, а в результаті порушення позивачем умов його експлуатації. Тому, умови пункту 7.3. договору на даний випадок не поширюються, а умови п.5.4. договору не покладають на продавця обов'язок здійснити заміну товару, тобто комбайну в цілому.
Рішенням господарського суду Донецької області від 29.10.2009р. (суддя Морщагіна Н.С.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2010р. (головуючий, суддя Акулова Н.В., судді Геза Т.Д., Скакун О.А.), позов задоволено частково: присуджено до стягнення з відповідача збитки у вигляді транспортних витрат у сумі 1005,05 грн., збитки з ремонту та заміни цепу у сумі 1693,13 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення 486 360,0 грн. пені, суди виходили з того, що письмового повідомлення про виявлення дефектів товару, як то передбачено п.5.4. договору, позивачем на адресу відповідача не направлялось. Отже, за висновком судів, позивачем не доведено наявності всій сукупності юридичних фактів, з якими пункти 5.4., 7.3. договору пов'язують можливість застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені за прострочення заміни неякісного товару.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення 486 360,0 грн. пені, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача 486 360,0 грн. пені.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як встановлено судами, між сторонами укладено договір купівлі-продажу №06-370-КП від 09.06.2006р. за умовами якого, відповідач зобов'язується поставити, а позивач -прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення (далі -товар), найменування, асортимент, кількість та ціна якого вказані у специфікаціях у вигляді додатків до даного договору, які є невід'ємними його частинами.
У вересні 2006 року відповідачем був поставлений позивачу товар (комбайн прохідницький КСП-22 заводський номер 29, вартістю 2 316 000,0 грн.).
Передпускова наладка комбайну відбулася 12.10.2006р., а пуск -18.11.2006р.
У період гарантійного строку, 22.11.2006р., комбайн вийшов з ладу, про що позивачем складено акт №25 про виявлення скритих недоліків комбайну, яким встановлено факт зупинки комбайну в результаті руйнування зварних з'єднань скребків з пальцями на 4-х секціях. Цим же актом встановлено, що комісія позивача дійшла висновку, що для розслідування причин виходу із ладу комбайна та складання двостороннього акту у відповідності до п.6.1. договору (виявлення не якості товару), необхідно викликати представника заводу виробника (відповідача) явкою на 23.11.2006р. (а.с.36 т.1).
При цьому, пунктом 6.1. договору, на який є посилання у вказаному акті №25 від 22.11.2006р., визначені порядок приймання товару по кількості та якості (Інструкції П-6, П-7), та передбачено, що у випадку виявлення неякісності, або недоліку продукції, виклик представників продавця та заводу-виробника обов'язковий.
Листом від 22.11.2006р. позивач звернувся до відповідача з проханням направити до нього повноваженого представника заводу для з'ясування причин виходу із ладу ходової частини комбайну КСП-22 №29 (а.с.32 т.1).
23.11.2006р. представниками обох сторін складено акт обстеження комбайну на предмет виявлення причин виходу його з ладу, та встановлено, що комбайн знаходиться у робочому стані, мається люфт в кріпленні ходових візках до рами комбайну, вийшли з ладу 4 секції скребкового цепу, зруйновані зварні з'єднання скребків з пальцями, наявні деформації виделок. За висновком цієї комісії запропоновано відповідачу здійснити заміну скребкового цепу КСП22. (а.с.37 т.1).
Судами з'ясовано, що 05.02.2007р. відповідачем відвантажено (замінено) позивачу комплектуючи комбайну: скребковий цеп 1 шт., ПС-Ку блок електро. 1шт., втулку 1 шт.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив суд стягнути з відповідача передбачену п.7.3. договором пеню за порушення строків заміни неякісного товару. Позивач зазначає, що за умовами п.5.4. договору, заміна товару мала відбутися протягом 15-ти календарних днів з моменту отримання відповідачем письмового повідомлення позивача про виявлення дефекту товару, а саме до 03.12.2006р., а фактично відбулася 05.02.2007р., тобто з порушенням строку на 60 днів.
Колегія суддів не погоджується з висновком судів двох інстанцій про відсутність правових та фактичних підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача пені за порушення умов договору щодо строків заміни товару.
Так, відповідно до п.5.3. договору, строк гарантії товару зазначений в паспорті підприємства-виробника. Гарантія поширюється на дефекти в матеріалах, сировину та комплектуючи товару, та його виготовлення (порушення технології виробництва, зберігання, перевезення та інш.) при умові дотримання всіх вимог щодо належного використання товару.
Частиною 2 ст.679 ЦК України встановлено, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Пунктом 5.4. договору передбачено, що якщо протягом гарантійного періоду товар буде потребувати гарантійного ремонту, то продавець за свій рахунок здійснює заміну товару, що вийшов з ладу, протягом 15-ти календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення покупця про виявлення дефектів товару.
В силу п.7.3 договору, у випадку порушення відповідачем строку заміни неякісного товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,35% від вартості товару, який підлягає заміні за кожний день прострочки до виконання зобов'язання щодо заміни.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як свідчать матеріали справи, у зв'язку із зупинкою комбайну в результаті руйнування зварних з'єднань скребків з пальцями на 4-х секціях, про що позивачем було складено акт №25 від 22.11.2006р., останній надіслав відповідачу лист №№3/1638 від 22.11.2006р. з проханням направити повноваженого представника заводу для з'ясування причин виходу із ладу ходової частини комбайну КСП-22 №29.
23.11.2006р. представниками обох сторін складено акт обстеження комбайну, де зазначено, що 21.11.2006р. виявлено люфт в цапфах ходових візках та листом №3/1638 від 22.11.2006р. викликаний представник відповідача. Цим же актом зафіксований факт виходу з ладу 4 секцій скребкового цепу, а саме зруйновані зварювальні з'єднання скребків з пальцями, маються деформації виделок, та вирішено здійснити відповідачу заміну скребкового цепу (1 шт.), що останнім і було зроблено 05.02.2007р.
Наведені обставини свідчать про те, що позивачем дотримано вимоги п.5.4. договору щодо повідомлення відповідача про виявлені дефекти комбайну.
Доказів того, що недоліки комбайну виникли внаслідок порушення позивачем правил його використання, відповідачем не надано.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. У даному випадку сплата пені.
Разом з тим, розраховуючи суму пені, позивач помилково виходив з того, що вона має обраховуватися із вартості комбайну в цілому, яка складає 2 316 000,0 грн., оскільки за умовами п.7.3. договору, пеня у розмірі 0,35% має сплачуватися від вартості товару, який підлягає заміні. Як свідчать матеріали справи, відповідачем було замінено лише комплектуючи комбайну -накладна від 05.02.2007р. (а.с.40 т.1).
Отже, відповідно до умов договору, за порушення строків заміни комплектуючих товару, відповідач має сплатити позивачу пеню у розмірі 0,35% від їх вартості, а не від вартості комбайну в цілому, як помилково вважає позивач. Для цього необхідно з'ясувати вартість замінених комплектуючих комбайну.
Враховуючи, що суди двох інстанцій не використали у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, ухвалені у справі рішення та постанова щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 489058,18 грн. підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року, колегія суддів
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" задовольнити частково.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2010р. у справі №39/253 про залишення без змін рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2009р. щодо відмови у задоволенні позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-маркетинговий дім "Ясинуватський машинобудівний завод" 486 360,0 грн. пені та рішення в цій частині скасувати, передавши справу в цій частині позовних вимог на новий розгляд.
3. В іншій частині рішення та постанову залишити в силі.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій