25 травня 2010 р. № 07/300-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Мерефянська скляна компанія"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2010р.
у справі господарського суду Харківської області №07/300-09
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Лисичанська сода"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія"
про стягнення 581 129,50 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Сухаревська Я.О. -довіреність у справі,
від відповідача: не з'явився,
Відкрите акціонерне товариство "Лисичанська сода" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" і просило суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнути з останнього 559 241,51 грн. заборгованості, 2556,71 грн. 3% річних, 18 404,47 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором поставки №50Сжд від 12.09.2008р. щодо оплати одержаної продукції.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.12.2009р. (суддя Інте Т.В.) позов залишено без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України з мотивів неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2010р. (головуючий, суддя Сіверін В.І., судді Білоконь Н.Д., Терещенко О.І.) ухвалу суду першої інстанції скасовано та справу передано на розгляд суду.
Вказана постанова мотивована тим, що матеріли справи містять дані про те, що позивачем надавалися документи, які він вважав саме тими доказами, які в нього витребував суд першої інстанції. У разі, якщо поданих доказів є недостатньо для задоволення позову, суд першої інстанції мав ухвалити рішення про відмову у позові, а не повертати позов без розгляду.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Так, за змістом названої норми, підставою для залишення позову без розгляду є сукупність наступних обставин:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;
- позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Як свідчать матеріали справи, ухвалами від 03.09.2009р., від 20.10.2009р., від 10.11.2009р., господарський суд Харківської області зобов'язав позивача надати суду докази, що підтверджують відправлення відповідачу рахунків, докази передачі відповідачу продукції на суму 522 017,35 грн., інші докази додержання умов договору щодо оплати продукції.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції послався на невиконання позивачем вимог вказаних ухвал суду, але при цьому не вказав, яким чином неподання позивачем витребуваних доказів перешкоджає розгляду спору по суті заявлених вимог.
Тим більше, що як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом апеляційної інстанції, позивач надав суду документи, які вважав саме тими доказами, які витребував у нього суд першої інстанції.
Враховуючи наявні у матеріалах справи докази: договір поставки, специфікація, квитанції про приймання вантажу, платіжні вимоги-доручення, банківські виписки, платіжні доручення, листування між сторонами щодо виконання умов договору поставки, а також розрахунок суми боргу та пояснення сторін, колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції мав можливість дати правову оцінку спірним правовідносинам, застосувати норми матеріального права, які їх регулюють, і вирішити даний спір по суті заявлених вимог.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року, колегія суддів
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2010р. у справі № 07/300-09 -без змін.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій