79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.03.2021 справа № 914/3391/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м. Львів
до відповідача Приватного підприємства «Ліей-Дент», м. Львів
про стягнення 45080,40 грн витрат, пов'язаних з проведенням демонтажу рекламних конструкцій та вивісок, транспортуванням та зберіганням
За участю представників сторін:
від позивача: Захарченко Т.А.
від відповідача: Ніколаєва Н.М.
Судові процедури
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» до Приватного підприємства «Ліей-Дент» про стягнення 45 080,40 грн. витрат, пов'язаних з проведенням демонтажу рекламних конструкцій та вивісок, транспортуванням та зберіганням.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30.12.2020 справу №914/3391/20 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.
Ухвалою суду від 06.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.
26.01.2021 від відповідача надійшов відзив (вх.№1821/21) на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив повністю.
02.02.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№2327/21), відповідно до якого просить суд здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та поновити йому процесуальний строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи документи, перелічені у додатках до відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 08.02.2021 задоволено клопотання Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» про проведення розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін, ухвалено здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 02.03.2021.
У судовому засіданні 02.03.2021 оголошено перерву до 16.03.2021.
02.03.2021 на адресу суду надійшла заява вх.№5023/21 ОСОБА_1 , в якій останній повідомив суд, що майно (вивіски та реклама), надалі - «Майно», про наслідки демонтажу якого йде спір у справі № 914/3391/20, належить йому, як фізичній особі, на праві власності. Дане Майно належить йому від моменту його придбання у 2009 році, і по даний час включно. Це Майно нікому (зокрема, приватному підприємству «Ліей-Дент», як суб'єкту господарювання) у власність чи користування не передавалось. Інформація, яку містить це Майно, стосується стоматологічної клініки, керівником якої є заявник, і у якій володіє часткою у статутному капіталі. Сама ж юридична особа - Приватне підприємство «Ліей-Дент» до вказаного Майна не має і ніколи не мало жодного відношення. Відповідні документи та пояснення були надані суду безпосередньо приватним підприємством «Ліей-Дент», котре є відповідачем у даній справі. Відтак, на думку заявника, будь-які питання, які стосуються демонтажу належного йому Майна, Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» повинно вирішувати виключно з ним, як з фізичною особою - власником даного Майна, а не з юридичною особою - приватним підприємством «Ліей-Дент».
Дана заява не приймається судом, оскільки ОСОБА_1 не є учасником судового процесу, а подана заява не відповідає вимогам ст.88 ГПК України щодо нотаріального посвідчення підпису свідка. Окрім того, до вказаної заяви не долучено жодних доказів на підтвердження тих чи інших обставин, на які посилається заявник.
Представник позивача в судове засідання 16.03.2021 з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив (вх.№2327/21 від 02.02.2021) та письмових поясненнях (вх.№6023/21 від 15.03.2021).
Представник відповідача в судове засідання 16.03.2021 з'явився, проти задоволення позову заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (вх.№1821/21 від 26.01.2021), запереченні (вх.№3323/21 від 10.02.2021) та додаткових поясненнях (вх.№4687/21 від 26.02.2021).
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем - ПП «Ліей-Дент» у добровільному порядку вимог Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо демонтажу самовільно встановлених конструкцій, внаслідок чого позивач - Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» понесло витрати, пов'язані з примусовим демонтажем конструкцій зовнішньої реклами та малих архітектурних Форм (вивісок) на загальну суму 45080,40 грн, з ПДВ. До витрат включені вартість демонтажу рекламних конструкцій та вивісок на суму 1920,00 грн, транспортування рекламних конструкцій та вивісок на суму 1375,00 грн, зберігання конструкцій на складі позивача на суму 34272,00 грн., всього на загальну суму 37567,00 грн, плюс сума ПДВ 20 %, яка становить 7513,40 грн, а всього з ПДВ - 45080,40 грн.
У відповіді на відзив (вх.№2327/21 від 02.02.2021) позивач зазначив, що не зважаючи на те, що статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлюється презумпція вини відповідача, останнім не подано жодних доказів до відзиву на позовну заяву в підтвердження відсутності його вини. Окрім того, повідомив, що за адресою демонтажу конструкцій зовнішньої реклами та вивісок на пр. Червоної Калини, 64 відповідач вже оплачував понесені нашим підприємством витрати, за проведений демонтаж 14.05.2018р., на підтвердження чого позивач до відповіді на відзив долучив Акт проведення демонтажу від 14.05.2018р. №7, рахунок на оплату від 14.05.2018 №1405, акт надання послуг від 14.05.2018р. № 1405, рахунок на оплату від 14.05.2018р. №20, акт надання послуг від 14.05.2018р № 20, банківську виписку від 14.06.2018/13.06.2018. Вказаний демонтаж проводився на підставі наказу Департаменту економічного розвитку від 02.03.2018. № 36-Д у зв'язку із невиконанням відповідачем вимоги Департаменту економічного розвитку від 20.12.2017р. N9 23/Р-2-4082. У зазначених документах відповідач був зазначений із організаційно-правовою формою - «товариство з обмеженою відповідальністю». Як вбачається зі світлин, які містяться на зворотній стороні акту проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 14.05.2018р. № 7 та у вимозі Департаменту економічного розвитку від 20.12.2017р. № 23/Р-2-4082, демонтовані конструкції є повністю ідентичними до демонтованих конструкцій відповідача, відшкодування витрат за демонтаж яких увійшли в предмет даного позову. На демонтованих вивісках зазначено зареєстроване найменування відповідача, що підтверджує те, що демонтовані вивіски і конструкції зовнішньої реклами належать саме відповідачу.
Заперечення відповідача
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідач зазначив, що позовні вимоги стосуються витрат позивача на демонтаж зовнішньої реклами та вивісок, які, на думку Позивача, належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Ліей-Дент», і котрі розміщені за адресою: вул..Червоної Калини, проспект 64. Відповідна інформація розміщена в доданих Позивачем: Наказі Департаменту містобудування № 19 від 29.01.2018 року, та Наказі Департаменту економічного розвитку № 9-д від 30.01.2020 р. Відповідач стверджує, що до моменту отримання даного позову, про існування цих наказів, а також про існування яких би то не було вимог та актів про демонтаж тощо відповідачу взагалі нічого не було відомо, оскільки дані документи стосуються Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліей-ДеНт», а організаційно-правова форма відповідача - Приватне підприємство, відповідач ніколи не здійснював свою діяльність у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
Відповідач звертає увагу на те, що юридична особа із найменуванням «Ліей-Дент» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (ЄДРПОУ 20853058) справді існує, а саме: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ - ФІРМА "ЛІЕЙ-ДЕНТ" (79016, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО, будинок 12А), і також, як і відповідач, надає у м.Львові стоматологічні послуги. Проте, відповідач не має до цього суб'єкта господарювання жодного стосунку.
Відповідач наголосив, що фактично власником та/або законним користувачем даних конструкцій не є ані Товариство з обмеженою відповідальністю - Фірма «Ліей-Дент», ані Приватне підприємство «Ліей-Дент», оскільки демонтовані позивачем конструкції були змонтовані ще у 2009 році, і їх власником та фактичним (законним) користувачем є фізична особа, яка не делегувала відповідачу ані права власності на це майно, ані права на користування ним. Юридична особа - ПП «Ліей-Дент» ніколи не була власником демонтованого позивачем майна, і на балансі відповідача це майно ніколи не перебувало.
На думку відповідача, оскільки відповідач не є ані власником, ані законним користувачем демонтованих позивачем конструкцій, і навіть формально не фігурує як власник цих конструкцій у жодному з двох долучених позивачем наказах департаментів Львівської міської ради, застосування по відношенню до відповідача п.6.11. Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м.Львові, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради №1025, та п. 8.5. Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Львові, затверджених рішенням виконкому Львівської міської ради від 21.05.2010 р. №569, для відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням демонтажу рекламних конструкцій та вивісок, транспортуванням та зберіганням, є абсолютно безпідставним, протиправним та незаконним.
У запереченні (вх.№3323/21 від 10.02.2021) на відповідь на відзив відповідач зазначив, що оскільки вимоги Департаменту містобудування та Департаменту економічного розвитку про добровільний демонтаж конструкцій були скеровані на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліей-Дент», а не Приватного підприємства «Ліей-Дент», то відповідач відповідних поштових відправлень не отримував, відповідно, про вимоги позивача, які містили ці поштові відправлення, відповідач об'єктивно нічого не знав і, як наслідок, реагувати на них не мав жодної можливості. Також відповідач зазначив, що ніякого майна (вивісок чи реклами), які б належали відповідачу чи перебували у його користуванні позивач у квітні 2018 році, по акту № 7 від 14.05.2018 р. не демонтовував, ані акту № 7 від 14.05.2018 р., ані вимоги департаменту економічного розвитку від 20.12.2017 р. № 23/Р-2-4082 відповідач не отримував, ніяких понесених позивачем витрат за проведений демонтаж 14.05.2018 року відповідач позивачу не сплачував, Акт проведення демонтажу від 14.05.2018 р. відповідачем не підписувався, і позивачем відповідачу не скеровувався, рахунок на плату від 14.05.2018 р. № 20, Акт надання послуг від 14.05.2018р. № 20, це документи, які абсолютно не стосуються відповідача. Долучена позивачем банківська виписка від 14.06.2018/13.06.2018 не містить жодного підтвердження інформації позивача про, наче б то, здійснені відповідачем (ПП «Ліей-Дент») платежі на користь позивача.
Усі вивіски, про які згадує позивач у своєму позові, відповідачу не належать. Відповідач їх не замовляв, не оплачував, не встановлював і на баланс не приймав. Приміщення, де були розміщені згадані Позивачем вивіски, як і самі вивіски, є власністю фізичної особи, у якої Приватне підприємство «Ліей-Дент» орендує відповідні площі, для здійснення власної господарської діяльності.
У додаткових поясненнях (вх.№4687/21 від 26.02.2021) відповідач звернув увагу, що жоден із наказів, на які посилається позивач (ані Наказ Департаменту містобудування № 19 від 29.01.2018 року, ані Наказ департаменту економічного розвитку № 9-д від 30.01.2020 року) приватного підприємства «Ліей Дент» не стосується. У цих наказах йдеться виключно про ТОВ «Ліей Дент», а не про ПП «Ліей Дент». Ніяких документів, з числа тих, що надсилались на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліей Дент» (зокрема, вищезгаданих наказів, а також, яких би то не було вимог, актів про проведення демонтажу тощо) відповідач не отримував, оскільки жодних законних підстав для отримання поштової кореспонденції, яка була адресована юридичній особі іншої організаційно-правової форми, у приватного підприємства «Ліей Дент» не було. Приміщення, у якому розміщується стоматологічна клініка «Ліей Дент» орендується приватним підприємством «Ліей-Дент» у фізичної особи, котра є єдиним законним власником цього приміщення. Демонтовані конструкції, які містились на зовнішній стороні будівлі, були замовлені, придбані і встановлені ще у 2009 році безпосередньо власником даного приміщення. Згідно з положеннями п. 8.5. Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Львові, затверджених рішенням виконкому Львівської міської ради від 21.05.2010 р. № 569, та п.6.11. Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м.Львові, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради № 1025, компенсація витрат, пов'язаних з примусовим демонтажем, покладається на власника (законного користувача) демонтованого рекламного засобу чи малої архітектурної форми (вивіски). Проте, ПП «Ліей Дент» не є ані власником, ані законним користувачем демонтованих позивачем конструкцій.
Обставини справи
Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради було виявлено порушення ПП «Ліей Дент» вимог ч.1 ст.16 ЗУ «Про рекламу», а саме: самовільно встановлено спеціальну(і) конструкцію(ї) зовнішньої реклами, рекламоносій на фасаді будинку, на просп. Червоної Калини, 64.
У зв'язку із виявленими порушеннями ПП «Ліей-Дент» було скеровано вимоги Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 23/Р-2-3795 від 26.12.2019 та №23/Р-2-3796 від 26.12.2019, якими було запропоновано відповідачу добровільно усунути допущені порушення у зазначений у вимогах термін.
ПП «Ліей-Дент» вимог Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про демонтаж не виконало.
На підставі наказу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 30.01.2020 № 9-Д «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами» самовільно встановлені конструкції зовнішньої реклами ПП «Ліей-Дент» були демонтовані позивачем із залученням підрядних організацій, що підтверджується Актами проведення демонтажу спеціальних конструкцій № 5 від 18.02.2020, № 6 від 18.02.2020.
Департаментом містобудування Львівської міської ради було виявлено порушення ПП «Ліей-Дент» вимог «Порядку встановлення малих архітектурних форм (вивісок)», затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 11.11.2016р. № 1025, а саме: самовільно встановлено малу архітектурну форму (вивіску) на зовнішній поверхні будинку за адресою: просп. Червоної Калини, 64, у якої відсутній паспорт малої архітектурної форми (вивіски) та лист уповноваженого органу про відповідність.
У зв'язку з наведеним ПП «Ліей-Дент» була скерована вимога Департаменту містобудування Львівської міської ради від 02.01.2018 № 23/Р-2-85, якою було запропоновано відповідачу добровільно усунути допущене порушення в термін зазначений у вимозі. У вказаній вимозі також містилось попередження про те, що у разі невиконання вимоги, вивіска буде демонтована примусово.
ПП «Ліей-Дент» вимоги Департаменту містобудування Львівської міської ради про демонтаж не виконало.
На підставі наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради від 29.01.2018 № 19 «Про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок)» КП «Адміністративно-технічне управління» здійснило демонтаж самовільно встановлених вивісок ПП «Ліей-Дент», що підтверджується Актом проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 01.06.2018 № 7.
Демонтаж самовільно встановлених рекламних конструкцій та малих архітектурних форм (вивісок) проводив підрядник ФОП Флис Т.І. згідно Договорів про надання послуг №03/04/18 від 03.04.2018 та № 10/02/2020 від 10.02.2020.
Вартість робіт по демонтажу самовільно встановлених конструкцій та вивісок ПП «Ліей-Дент» склала 1920,00 грн, що підтверджується рахунками та актами надання послуг, які долучені до даної позовної заяви та зазначені у розрахунку позовних вимог.
Транспортування демонтованої малої архітектурної форми (вивіски) проводила підрядник ФОП Алєксєєва М. М. згідно Договору про надання послуг №27/03/18 від 27.03.2018р. Вартість її робіт по транспортуванню демонтованої вивіски ПП «Ліей-Дент» склала 1375,00 грн, що підтверджується рахунком та актом надання послуг, які долучені до даної позовної заяви та зазначені у розрахунку позовних вимог.
Оплата Позивачем витрат за демонтаж та транспортування самовільно встановлених вивісок та конструкції зовнішньої реклами в розмірі 3295,00 грн підрядникам ФОП Алєксєєвій М.М. та ФОП Флису Т.І. підтверджується копіями банківських виписок, які долучені до позовної заяви.
Зберігання самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами та малих архітектурних форм (вивісок) на складі КП «Адміністративно-технічне управління» підтверджується копіями накладних № 54 від 01.06.2018, № 11 від 18.02.2020.
З метою досудового врегулювання спору відповідачу скеровувались листи-вимоги про повернення витрат, понесених КП «Адміністративно-технічне управління» у зв'язку з демонтажем, транспортуванням та зберіганням конструкцій, однак відповідач не оплатив витрат КП «Адміністративно-технічне управління», понесених у зв'язку з демонтажем, транспортуванням та зберіганням самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами та вивісок ПП «Ліей-Дент».
Загальна вартість витрат, понесених КП «Адміністративно-технічне управління» у зв'язку з демонтажем, транспортуванням та зберіганням конструкцій зовнішньої реклами та малих архітектурних форм (вивісок) ПП «Ліей-Дент» станом на 21.12.2020 склала 45080,40 грн з ПДВ, з яких:
- демонтаж рекламних конструкцій та вивісок - 1920,00 грн;
- транспортування рекламних конструкцій та вивісок - 1375,00 грн;
- зберігання КОНСТРУКЦІЙ на складі - 34272,00 грн;
- ПДВ 20 % - 7513,40 грн.
Відповідач вартість понесених позивачем витрат не відшкодував.
Позиція суду
У відповідності до вимог статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та у порядку, встановленому цими органами на підставі Типових правил, що затверджені Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (надалі-Типові правила) виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
Відповідно до пунктів 1, 4 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковими для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Відповідно до пункту 4.2.10. «Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові», затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 569 від 21.05.2010р. (надалі - Правила), підставою для розміщення конструкцій зовнішньої реклами є у встановленому порядку виданий дозвіл.
Пунктом 2.1. Правил передбачено, що самовільно встановлений рекламний засіб - рекламний засіб, розміщений без виданого у встановленому порядку дозволу або не демонтований власником після прийняття робочим органом рішення про відмову у продовженні дозволу або виконавчим комітетом рішення про його скасування у встановлений термін.
Відповідно до п. 1.1. рішення Львівської міської ради від 17.05.2013 р. № 332 примусовий демонтаж конструкції - це засіб для примусового усунення виявленого порушення вимог законодавства про рекламу (самовільного встановлення рекламного засобу), не усунутого суб'єктом господарювання у добровільному порядку.
Згідно з пунктом 2.1. Правил, робочий орган з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами - орган, уповноважений Львівською міською радою виконувати покладені на нього функції, передбачені Правилами розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067.
У межах своєї компетенції Робочий орган (Департамент економічного розвитку ЛМР) забезпечує контроль за виконанням вимог Закону України «Про рекламу», Типових Правил розміщення зовнішньої реклами, Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові усіма особами незалежно від форм власності та відомчої належності. Робочий орган уповноважений у сфері реклами звертатися до юридичних і фізичних осіб з вимогами про усунення виявлених порушень у визначений у вимогах термін.
Згідно з пунктом 8.1.1. Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові демонтажу підлягають самовільно встановлені рекламоносії. власник яких не виконав вимогу про демонтаж, відтак Департамент економічного розвитку Львівської міської ради видав наказ від 30.01.2020 № 9-Д «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами», яким доручив КП «Адміністративно-технічне управління» демонтувати самовільно встановлені рекламні конструкції ПП «Ліей-Дент» в примусовому порядку.
На підставі вищезазначеного наказу самовільно встановлені конструкції зовнішньої реклами ПП «Ліей-Дент» були демонтовані позивачем із залученням підрядних організацій, що підтверджується Актами проведення демонтажу спеціальних конструкцій № № 5, 6 від 18.02.2020.
Згідно з пунктом 8.3. Правил, примусовий демонтаж рекламних засобів проводиться власними силами Оператора (КП «Адміністративно-технічне управління») або на його замовлення - підрядною організацією.
Окрім цього, згідно з частиною 6 статті 9 Закону України «Про рекламу» вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
Відповідно до пункту 1.7 «Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок)», затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 11.11.2016 № 1025 (надалі-Порядок), паспорт малої архітектурної Форми (вивіски) - проектна документація, яка є підставою, для встановлення малої архітектурної Форми (вивіски). Паспорт малої архітектурної форми (вивіски) виготовляє власник (користувач) вивіски у разі відсутності на дану будівлю паспорта комплексного розміщення малих архітектурних форм. Узгоджений паспорт розміщення малих архітектурних форм (вивісок) підлягає внесенню у реєстр погоджених проектів малих архітектурних форм (вивісок), ведення якого забезпечує КП «Адміністративно-технічне управління».
Пунктом 1.7. Порядку, передбачено, що самовільно встановлена мала архітектурна форма (вивіска) - елемент декоративного оздоблення фасаду будинку, який розміщується з порушенням вимог діючого Порядку.
Згідно з пунктами 5.1. та 5.2. Порядку, моніторинг розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові здійснює КП “Адміністративно-технічне управління". Контроль за дотриманням цього Порядку здійснює уповноважений орган на базі моніторингової системи КП “Адміністративно-технічне управління".
Пунктом 6.2. Порядку, передбачено, що власникам самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок) скеровуються вимоги уповноваженого органу (департаменту містобудування) про усунення допущеного порушення.
Пунктом 49 Типових правил розміщення реклами, затверджених Постановою КМУ від 29.12.2003 ро к у № 2067 визначається, що демонтаж вивісок чи табличок, розміщених з порушенням вимог цих правил здійснюється й у разі невідповідності розміщення вивіски чи таблички вимогам щодо її розміщення, наданим у визначенні та архітектурним вимогам, державним нормам, стандартам і правилам, санітарним нормам. Розміщені вивіски чи таблички підлягають демонтажу за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців, якими вони були встановлені.
Згідно з пунктом 6.6. Порядку, примусовий демонтаж малих архітектурних форм (вивісок) організовує КП “Адміністративно-технічне управління" за наказом уповноваженого виконавчого органу Львівської міської ради.
Згідно з пунктом 6.1., самовільно встановлені малі архітектурні Форми (вивіски) підлягають демонтажу, відтак Департамент містобудування Львівської міської ради видав наказ від 29.01.2018 № 19 «Про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок)» на підставі якого КП «Адміністративно-технічне управління» здійснило демонтаж самовільно встановлених вивісок ПП «Ліей-Дент», що підтверджується Актом проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 01.06.2018 № 7.
Відповідно до пункту 1.7. Порядку, демонтаж - це комплекс заходів, які передбачають відокремлення малої архітектурної форми (вивіски) разом з її основою від місця її розміщення та транспортування у місце її подальшого зберігання.
Відповідно до пункту 13.4. Правил благоустрою м. Львова, затверджених Ухвалою сесії Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011 року: «витрати з проведення демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій, вивісок, їх транспортування та зберігання відшкодовують їх власники:
п. 13.4.1.3а демонтаж та транспортування спеціальної конструкції - у розмірі фактичних витрат;
п. 13.4.2.3а зберігання спеціальної конструкції - у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну добу зберігання».
Зберігання самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами та малих архітектурних форм (вивісок) на складі КП «Адміністративно-технічне управління» підтверджується копіями накладних від 01.06.2018 № 54, від 18.02.2020 № 11.
Згідно з пунктом 8.5. Правил, компенсація витрат оператора, який організував демонтаж або проводив самостійно демонтаж рекламного засобу, покладається на власника (законного користувача) демонтованого рекламного засобу.
Пунктом 6.11. Порядку, передбачено, що компенсація витрат КП “Адміністративно-технічне управління", пов'язаних з примусовим демонтажем, транспортуванням та зберіганням малої архітектурної форми (вивіски) покладається на власника (користувача) демонтованої малої архітектурної форми (вивіски).
З метою досудового врегулювання спору відповідачу скеровувались листи-вимоги про повернення витрат, понесених КП «Адміністративно-технічне управління» у зв'язку з демонтажем, транспортуванням та зберіганням конструкцій, однак станом на 21.12.2020 року
Відповідач не оплатив витрат КП «Адміністративно-технічне управління», понесених у зв'язку з демонтажем, транспортуванням та зберіганням самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами та вивісок ПП «Ліей-Дент».
Щодо застосування ПДВ при визначенні розміру понесених витрат, то у листі ДФС України від 28.10.2016 № 23363/6/99-99-15-03-02-15 зазначено, що якщо кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі, які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ є об'єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання, виходячи з вартості таких товарів/послуг.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктом, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Невиконання відповідачем у добровільному порядку демонтажу самовільно встановлених конструкцій призвело до того, що комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» понесло витрати, пов'язані з примусовим демонтажем конструкцій зовнішньої реклами та малих архітектурних Форм (вивісок) на загальну суму 45080,40 грн.
Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» відповідно до розділу І Статуту КП «Адміністративно-технічне управління» (далі - Статут), організоване, засноване і здійснює свою діяльність на міській комунальній власності. Згідно пункту 2.2.4. Статуту комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» одним із напрямків його діяльності є «виконання функцій визначених окремими ухвалами міської ради рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, наказами та дорученнями департаменту містобудування».
Виконання наказів Департаменту містобудування Львівської міської ради, а також рішень виконавчого комітету Львівської міської ради КП «Адімінстративно-технічне управління» здійснює за кошти, отримані від надання у тимчасове користування розповсюджувачам реклами місць для розміщення реклами, що перебувають у комунальній власності, тобто за кошти від використання третіми особами комунальної власності. Зазначені кошти є коштами територіальної громади і коштами міського бюджету. Некомпенсовані витрати КП «Адміністративно-технічне управління» зумовлюють, відповідно, недоїмку відрахувань до міського бюджету, оскільки відповідно до п.2.1.3. Статуту, за рахунок них здійснюється поповнення міського бюджету.
Відповідно до пункту 8.3. «Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові», затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.05.2010р. №569 (надалі - Правил), демонтаж рекламних засобів проводиться власними силами оператора (КП «Адміністративно-технічне управління») або на його замовлення підрядною організацією. У разі необхідності під час проведення демонтажу можуть бути присутні власник або законний користувач рекламного засобу, представники державних органів міських служб та інших організацій.
Пунктом 8.4. Правил передбачено, що у разі відсутності власника (користувача) рекламного засобу при демонтажі, примірник акту про проведений демонтаж скеровується власнику (користувачу) рекомендованим листом за його місцезнаходженням.
Відповідно д о пунктів 6.6. і 6.9. «Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові», затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 11.11.2016р. № 1025 (надалі - Порядку), примусовий демонтаж малих архітектурних форм (вивісок) організовує комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» за наказом уповноваженого виконавчого органу Львівської міської ради, проект якого готує орган, який здійснює нагляд за станом малої архітектурної форми (вивіски) (комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління»). Після проведення демонтажу складається акт демонтажу малої архітектурної форми (вивіски) із зазначенням характеру робіт та їх вартості, який підписує комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» (замовник) та організація або особа (виконавець), які надали послуги з демонтажу.
Пунктом 6.8. Порядку передбачено, що у разі відсутності власника (користувача) демонтованої вивіски при проведенні демонтажу, примірник акту проведення демонтажу скеровується власнику (користувачу) рекомендованим листом за його місцезнаходженням.
Демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами та малих архітектурних форм (вивісок) відповідача здійснював ФОП Флис Т. І. на підставі Договорів про надання послуг № 03/04/18 від 03.04.2018р. та № 10/02/2020 від 10.02.2020р.
Транспортування самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами та малих архітектурних форм (вивісок) Відповідача здійснювала ФОП Алексєєва М. М. згідно з Договором про надання послуг від 27.03.2018р. № 27/03/18.
КП «Адміністративно-технічне управління» понесло витрати за демонтаж та транспортування самовільно встановлених рекламних засобів та вивісок в розмірі 3295,00 грн., оплативши зазначені витрати вищевказаним підрядникам, що підтверджують копії рахунків на оплату, актів надання послуг та банківських виписок, які долучені до позовної заяви про відшкодування витрат від 24.12.2020р. № 2410-10-5288, а також витрати на зберігання самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами та вивісок в розмірі 37567,00 грн. відповідно до п. 13.4. «Правил благоустрою м. Львова», затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011р. № 376.
Факт понесення витрат, пов'язаних з примусовим демонтажем конструкцій відповідача є доведеним та повністю підтверджується долученими до позовної заяви доказами.
На жоден з документів, скерованих на юридичну адресу ПП «Ліей-Дент» відповідач не реагував.
В якості аргументу щодо відсутності своєї вини відповідач зазначає невірно вказану організаційно-правову форму у документах реагування.
Відповідач стверджує, що не отримував будь-яких документів, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог, зокрема, Наказу Департаменту містобудування № 19 від 29.01.2018 року, Наказу департаменту економічного розвитку № 9-д від 30.01.2020 року, а також вимоги Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 23/Р-2-3795 від 26.12.2019 та №23/Р-2-3796 від 26.12.2019, вимоги Департаменту містобудування Львівської міської ради № 23/Р-2-85 від 02.01.2018, а також Актів про проведення демонтажу, оскільки такі адресовані іншій юридичній особі з іншою організаційно-правовою формою.
Суд не приймає вказані заперечення відповідача, оскільки інша юридична особа, про яку зазначає відповідач у своєму відзиві, а саме ТзОВ - ФІРМА «ЛІЕЙ-ДЕНТ» (код ЄДРПОУ 20853058) знаходиться за іншою юридичною адресою: м. Львів, вул. Ярослава Мудрого, буд. 12А, та окрім іншої організаційно-правової форми має інше найменування - ФІРМА «ЛІЕЙ-ДЕНТ».
Суд враховує, що незважаючи на не правильно зазначену організаційно-правову форму, у відправленнях правильно вказані найменування «Ліей-Дент» та юридична адреса відповідача, а тому, Наказ Департаменту містобудування № 19 від 29.01.2018 року, Наказ департаменту економічного розвитку № 9-д від 30.01.2020 року, а також вимоги Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 23/Р-2-3795 від 26.12.2019 та №23/Р-2-3796 від 26.12.2019, вимога Департаменту містобудування Львівської міської ради № 23/Р-2-85 від 02.01.2018 та інші документи скеровувалися на юридичну адресу відповідача, а отже, він мав бути обізнаний про них.
Невірне зазначення організаційно-правової форми при правильних найменуванні та юридичній адресі мали б породити обґрунтований сумнів у відповідача стосовно того, що вказані документи адресовані не йому та його не стосуються. Саме в його інтересах було з'ясувати дані обставини та відповідним чином реагувати на ті чи інші накази та вимоги, адресовані йому. Лише помилка в зазначенні організаційно-правової форми в оформленні документів з врахуванням інших обставин, зокрема, вірної адреси, матеріалів фотофіксації, дозволяє зробити висновок, що вказані документи стосувались саме ПП «Ліей-Дент», а не іншої особи.
Таким чином, відповідач несе наслідки ігнорування та неотримання адресованої йому кореспонденції.
Позивач не скеровував жодних документів за юридичною адресою ТзОВ - ФІРМА «ЛІЕЙ-ДЕНТ», оскільки такі не стосувалися його, а були адресовані саме ПП «Ліей-Дент» за його юридичною адресою.
Крім того, відповідач підтвердив, що він орендує приміщення на пр.Червоної Калини, 64, де було виявлено факт самовільного встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами та малої архітектурної форми (вивіски) на зовнішній поверхні будинку.
Також, в якості заперечень позовних вимог, відповідач зазначає, що приміщення, у якому розміщується стоматологічна клініка «Ліей Дент» орендується приватним підприємством «Ліей-Дент» у фізичної особи, котра є єдиним законним власником цього приміщення. Демонтовані конструкції, які містились на зовнішній стороні будівлі, були замовлені, придбані і встановлені ще у 2009 році безпосередньо власником даного приміщення. Згідно з положеннями п. 8.5. Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Львові, затверджених рішенням виконкому Львівської міської ради від 21.05.2010 р. №569, та п.6.11. Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м.Львові, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради № 1025, компенсація витрат, пов'язаних з примусовим демонтажем, покладається на власника (законного користувача) демонтованого рекламного засобу чи малої архітектурної форми (вивіски). Проте, ПП «Ліей Дент» не є ані власником, ані законним користувачем демонтованих позивачем конструкцій.
Однак суд не приймає вказаних заперечень, оскільки такі не підтверджені документально.
Статтею 1 Закону України «Про рекламу» передбачено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб, призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Відповідно до цієї ж статті 1 Закону України «Про рекламу», розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.
Пунктом 3 частини 2 статті 27 Закону України «Про рекламу» передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Як вбачається з фотосвітлин, які зображені на актах проведення демонтажу та вимогах Департаменту економічного розвитку та Департаменту містобудування на демонтованих конструкціях зовнішньої реклами та вивісках зображена інформація про надання юридичною особою стоматологічних послуг та назва юридичної особи, яка ці послуги надає, а саме «Ліей-Дент», тобто, відповідач є тією особою, яка зацікавлена у розповсюдженні реклами про послуги, які надає, а також у розміщенні демонтованих рекламних засобів та вивісок.
На демонтованих вивісках зазначено зареєстроване найменування відповідача, що підтверджує те, що демонтовані вивіски і конструкції зовнішньої реклами належать саме відповідачу, відповідач є вигодонабувачем від вказаної реклами.
Суд погоджується із твердженнями позивача про те, що оскільки Приватне підприємство «Ліей-Дент» орендує приміщення на пр.Червоної Калини. 64 у фізичної особи для здійснення власної господарської діяльності з надання стоматологічних послуг за адресою проведення демонтажу рекламних засобів та вивісок, то саме в інтересах ПП «Ліей-Дент» розміщувати конструкції зовнішньої реклами, які інформують споживачів послуг про підприємницьку діяльність відповідача, а відтак, саме відповідач зацікавлений в розміщенні реклами, яка формує та підтримує інтерес Споживачів до реклами послуг, які надає відповідач.
Враховуючи ту обставину, що із вказаної реклами (вивіски) з розрізняльною здатністю можна встановити розповсюджувача реклами, то суд погоджується з доводами позивача про визначення відповідачем саме ПП «Ліей-Дент».
В силу положень пункту 3 частини 2 статті 27 Закону України «Про рекламу» відповідальність за порушення законодавства про рекламу покладається на відповідача як розповсюджувача реклами, винного в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Відтак, позивачем доведено наявність складу цивільного правопорушення у діях відповідача:
- мала місце протиправна поведінка, оскільки всупереч вимогам ст. 16 Закону України «Про рекламу», ст. 16 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», п. 24 «Типових правил розміщення зовнішньої реклами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, п. 4.2.10. «Правил розміщення зовнішньої реклами», «Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок)», затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 11.11.2016р. № 1025 відповідач самовільно встановив конструкції зовнішньої реклами та вивіски. Про вищевказане відповідача було повідомлено вимогами Департаменту економічного розвитку та Департаменту містобудування, скерованими на юридичну адресу відповідача, на які відповідач не відреагував та не демонтував самовільно розміщені рекламні конструкції та вивіски у добровільному порядку;
- понесені збитки, оскільки внаслідок невиконання Відповідачем вимог законодавства КП «Адміністративно-технічне управління», оплативши послуги підрядників та зберігаючи вищевказані конструкції на складі понесло витрати, розмір яких зазначений у позовній заяві;
- причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками, оскільки внаслідок протиправних дій відповідача КП «Адміністративно-технічне управління» було завдано збитків у вигляді понесених витрат, які позивач змушений був здійснити з метою виконання наказів Департаменту економічного розвитку та Департаменту містобудування Львівської міської ради «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій». Вказані накази є чинними та Відповідачем не оскаржувались в судовому порядку.
- наявність вини, оскільки відповідач, незважаючи на наявність встановленої законом заборони щодо самовільного встановлення рекламних конструкцій та вивісок, порушуючи встановлений законодавством порядок їх розміщення, все ж таки самовільно встановив рекламні засоби та вивіски. У зв'язку з чим, КП «Адміністративно-технічне управління» змушене було демонтувати їх у примусовому порядку з понесенням витрат.
Позивачем було надано достатньо належних та допустимих доказів, які підтверджують законність позовних вимог та спростовують заперечення відповідача, натомість відповідачем не було надано достатніх доказів відсутності його вини у вчиненні правопорушень, внаслідок яких КП «Адміністративно-технічне управління» понесло збитки.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати
За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №1891 від 29.12.2020.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Ліей-Дент» (79071, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КУЛЬПАРКІВСЬКА, будинок 174, квартира 53; ідентифікаційний код 36738534) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79005, Львівська обл., місто Львів, ПЛОЩА МІЦКЕВИЧА, будинок 6/7; ідентифікаційний код 13804591) 45080,40 грн (сорок п'ять тисяч вісімдесят гривень 40 копійок) витрат, пов'язаних з проведенням демонтажу рекламних конструкцій та вивісок, транспортуванням та зберіганням, та 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні) судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 19.03.2021.
Суддя Р.А. Кидисюк