Рішення від 19.03.2021 по справі 911/11/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/11/21

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська 2-Б, код 32343188 )

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова 26, корп. 2 оф. 173, код 33939099)

про стягнення 136963,16 гривень

29.12.2020 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі по тексту - ПАТ «ДТЕК»/позивач) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» (далі по тексту - ТОВ «Аверс-Сіті»/відповідач) 49569,74 гривень інфляційних втрат та 87393,42 гривень 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач обов'язок по сплаті заборгованості, встановленої судовими рішеннями у справі № 911/1603/18, не виконав, тож позивач здійснив додаткове нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у справі № 911/11/21. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

02.02.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання від 02.02.2021 про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.02.2021 у задоволенні клопотання приватного акціонерного товариства «ДТЕК» про розгляд справи з проведенням судового засідання та з повідомленням (викликом) сторін було відмовлено.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, відповідач процесуальним правом на подання відзиву не скористався, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не заявив.

Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для прийняття рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 та постановою Верховного Суду від 23.10.2019, у справі № 911/1603/18 присуджено до стягнення з ТОВ «Аверс-Сіті» на користь ПАТ «Київобленерго» (Ірпінський районний підрозділ) (новим найменуванням якого наразі є приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі») 2356520,67 гривень основного боргу, 141678,56 гривень пені, 123655,11 гривень 3 % річних, 372893,74 гривень інфляційних втрат, 44921,22 гривень судового збору.

На теперішній час рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2018 у справі № 911/1603/18 є чинним та набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, судові рішення у справі № 911/1603/18 мають преюдиціальне значення, а встановлені ними факти повторного доведення не потребують.

Позивач стверджує, що в межах виконавчого провадження № 62857009 з примусового виконання судового рішення у справі № 911/1603/18, відповідач станом на день звернення до суду із розглядуваним позовом рішення суду не виконав.

З урахуванням того, що судове рішення у справі № 911/1603/18 не виконано відповідачем, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з розглядуваним позовом про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 87393,42 гривень за період з 22.07.2019 по 15.10.2020 та інфляційних втрат у сумі 49569,74 гривень за період з липня 2019 по вересень 2020 років, нарахованих на не сплачену суму основного боргу у розмірі 2356520,67 гривень, розмір якої встановлений судовими рішеннями у справі № 911/1603/18, та який наразі не сплачений.

Враховуючи, що заборгованість відповідача в розмірі 2356520,67 гривень, встановлена судовими рішеннями у справі № 911/1603/18, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для подальшого нарахування 3% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, який не був предметом попереднього розгляду у справі № 911/1603/18 до моменту визначеного позивачем у позові (щодо інфляційних втрат - до жовтня 2020; щодо 3% річних - до 15.10. 2020).

Частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як визначено ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу є наслідком прострочення боржником грошового зобов'язання і способом захисту майнового права та інтересу, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на наведене вбачається, що чинне законодавство України не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, адже наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, а також не позбавляє кредитора права на отримання грошових коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за наступний період.

Тобто, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано або виконано з простроченням, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання, визначеного судовим рішенням.

Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано, що грошові кошти у розмірі 2356520,67 гривень на виконання судового рішення у справі № 911/1603/18 не були зараховані на рахунок позивача по теперішній час, у зв'язку з чим позивач має право на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, та у відповідності до обставин справи та вимог закону, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача 87393,42 гривень 3% річних та 49569,74 гривень інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 гривень, суд у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відносить на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова 26, корп. 2 оф. 173, код 33939099) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська 2-Б, код 32343188) 87393,42 гривень 3% річних, 49569,74 гривень інфляційних втрат та 2102,00 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення» та пункту 4 Розділу Х «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 19.03.2021.

Суддя Р.М. Колесник

Попередній документ
95642079
Наступний документ
95642081
Інформація про рішення:
№ рішення: 95642080
№ справи: 911/11/21
Дата рішення: 19.03.2021
Дата публікації: 22.03.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (11.01.2021)
Дата надходження: 11.01.2021
Предмет позову: Стягнення 136963,16 грн.