про відмову у видачі судового наказу
19.03.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/210/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши заяву від 15.03.2021 (вх.№3981/21 від 15.03.2021)
стягувача (заявника) Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"
до боржника ОСОБА_1
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 31 216, 40 грн, з яких заборгованість за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії від 03.06.2019 № 2601973 - 31 216, 40 грн, відсотки річних - 941, 92 грн, інфляційних - 510, 43 грн,
установив таке.
АТ "Прикарпаттяобленерго" звернулося із заявою про видачу судового наказу щодо боржника ОСОБА_1 за вимогою про стягнення 31 216, 40 грн, з яких заборгованість за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії від 03.06.2019 № 2601973 за період з травня 2019 року до липня 2020 року - 31 216, 40 грн, відсотки річних - 941, 92 грн, інфляційні - 510, 43 грн.
При вирішенні питання щодо видачі судового наказу суд керується ч. 3 ст. 147 ГПК України, згідно з якою заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Заявник у якості боржника зазначив ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.03.2021 № 345498119661, який сформовано на електронний запит суду, ОСОБА_1 04.02.2020 припинила підприємницьку діяльність за власним рішенням (номер запису: 21210060006004566).
В ч. 3 ст. 147 ГПК України не передбачено можливості звернення із заявою про видачу судового наказу до фізичної особи.
Це підтверджується приписами інших норм, які регулюють процесуальні питання наказного провадження у господарському судочинстві. Зокрема, згідно із ч. 4 ст. 152 ГПК України суддя з метою визначення підсудності не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Оскільки з 04.02.2020 ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність за власним рішенням, то відповідно з цієї дати інформація про її місцезнаходження є неактуальною.
Водночас ГПК України не передбачено можливості чи обов'язку суду у разі визначення заявником в якості боржника фізичної особи звертатися до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 156 ГПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. З огляду на наведене, у суду відсутня можливість перевірити та встановити зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи боржника, що в свою чергу позбавляє його права на подання до суду заяви про скасування судового наказу в порядку ст. 157 ГПК України.
Крім того, слід зазначити, що вимоги про стягнення заборгованості за вказані послуги, які надавались з 05.02.2020 до липня 2020 року, не підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки в цей період боржниця вже не була фізичною особою - підприємцем.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, за наявності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 175 ГПК України (заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства).
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
При цьому суд роз'яснює, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 3 - 6 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. 147, 152, 153, 234, 235, 255 ГПК України, господарський суд
1. Відмовити у видачі судового наказу за заявою АТ "Прикарпаттяобленерго" від 15.03.2021 (вх.№3981/21 від 15.03.2021).
Учасники справи можуть отримувати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/ та на вебсторінці Єдиного державного реєстру судових рішень за вебадресою http://reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду.
Ухвалу підписано 19.03.2021.
Суддя О. В. Малєєва