Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"11" березня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/11/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Давидюка В.К.,
секретаря судового засідання Зоренка О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Кисіль Т.В. - довіреність №14-116 від 09.04.2020 (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами загального позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради
про стягнення 630226,16 грн
АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до суду про стягнення з КП "Житомиртеплокомуненерго" боргу в загальній сумі 630226,16 грн, з яких: 11032,97 грн - пеня, 2163,33 грн - 3% річних, 617029,86 грн - збитки.
Ухвалою від 15.01.2021 суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання.
Ухвалою від 09.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні 02.03.2021 суд відклав розгляд справи по суті на 11.03.2021 о 12:00.
Представник позивача в засіданні суду зазначила, що споживач невчасно розрахувався за отриманий природний газ, що стало підставою для нарахування пені та 3% річних. Крім того, за підсумками розрахункового періоду у березні - квітні 2019 року фактичний обсяг використаного споживачем природного газу відрізнявся від замовленого обсягу газу більше ніж на 5%, тому КП "Житомиртеплокомуненерго" нараховано збитки, відповідно до умов договору.
Представник КП "Житомиртеплокомуненерго" у судове засідання не з'явився. 11.03.2021 електронною поштою до суду надіслав заяву про розгляд справи без участі представника. В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву (а.с. 173-174 т. 2), в якому просить відмовити в стягненні збитків та зменшити розмір пені. Відповідач зазначає, що пунктом 2.4. додаткової угоди №4 від 02.10.2018 до договору передбачено можливість перегляду та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за ініціативою споживача. Коригування споживання природного газу може відбуватися не пізніше ніж за три робочих дні до кінця місяця постачання газу, що є ускладненим для відповідача, враховуючи специфіку роботи підприємства. Коригування в квітні 2019 року не проведено, оскільки АТ "Житомиргаз" своєчасно не опломбувало котельні після завершення опалювального сезону 2018-2019 років на території Житомирської міської об'єднаної територіальної громади.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
02.10.2018 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник / позивач) та Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (споживач / відповідач) укладено договір постачання природного газу №5225/18-БО-10 (а.с. 14-23 т. 1), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1. договору).
За п. 1.2. договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами / організаціями.
Положення договору постачання природного газу №5225/18-БО-10 від 02.10.2018 змінювалися шляхом підписання додаткових угод (а.с. 24-54 т. 2).
Відповідно до п. 2.1. договору (в редакції додаткової угоди №6 від 20.03.2019), постачальник передає споживачу в період з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений обсяг (об'єм) природного газу в кількості 9510,160 тис. куб. м, в тому числі по місяцях, перелік яких зазначено у п. 2.1. договору (а. с. 38 т.1).
Згідно з п. 3.7 договору, приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
На виконання умов договору, АТ "НАК "Нафтогаз України" передало у власність КП "Житомиртеплокомуненерго" природний газ на загальну суму 71854070,96 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 55-66 т. 1), а саме: актом від 31.10.2018 на суму 1557379,97 грн; актом від 30.11.2018 на суму 10782159,55 грн; актом від 31.12.2018 на суму 14434414,99 грн; актом від 31.01.2019 на суму 17728193,45 грн; актом від 28.02.2019 на суму 12774719,27 грн; актом від 31.03.2019 на суму 9474258,84 грн; актом від 30.04.2019 на суму 4926589,15 грн; актом від 31.05.2019 на суму 56298,42 грн; актом від 30.06.2019 на суму 32224,20 грн; актом від 30.07.2019 на суму 34235,10 грн; актом від 31.08.2019 на суму 23414,46 грн; актом від 30.09.2019 на суму 30183,56 грн.
Відповідно до пункту 6.1. договору (з 01.12.2018 пункту 5.1. договору в редакції додаткової угоди №4 від 28.11.2018), оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу (а.с. 28-36 т. 1).
Згідно з позицією АТ "НАК "Нафтогаз України", КП "Житомиртеплокомуненерго" сплачувало вартість природного газу з порушенням встановлених договором строків, що є порушенням зобов'язання, тому постачальник здійснив нарахування 11032,97 грн пені, 2163,33 грн 3% річних та 617029,86 грн збитків, які просить стягнути з споживача за договором постачання природного газу №5225/18-БО-10 від 02.10.2018.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як визначено ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 193, ст. ст. 216, 218 ГК України, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
У сфері господарювання, згідно з ч.2 ст. 217, ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Як передбачено ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
У п. 8.2. договору (п.7.2. в редакції додаткової угоди № 4 від 28.11.2018) зазначено, що у разі прострочення споживачем оплати, згідно з п. 6.1. договору (пунктів 5.1., 5.6. в редакції додаткової угоди № 4 від 28.11.2018), він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно з поданим розрахунком (а.с. 70-74 т. 1), сума пені за невчасну оплату за газ, отриманого у жовтні 2018 року, за період з 27.11.2018 по 11.12.2018 на розмір заборгованості 1557379,97 грн становить 9792,29 грн; за газ, отриманий у лютому 2019 року, за 26.03.2019 на розмір заборгованості 2488050,56 грн - 1042,94 грн, а також за 27.03.2019 на суму боргу 471724,68 грн - 197,74 грн. Загальна сума пені становить 11032,97 грн.
Перевіривши розрахунок, суд з'ясував, що нарахування пені здійснено відповідно до умов договору, а саме 15,3% річних, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з поданим розрахунком, 3 % річних у сумі 2163,33 грн нараховані арифметично правильно, тому вказана вимога підлягає задоволенню.
Водночас АТ "НАК "Нафтогаз України" заявило до стягнення з КП "Житомиртеплокомуненерго" 617029,86 грн збитків.
18.03.2019 сторони підписали додаткову угоду № 5, в якій визначили, що пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз. п'ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п-6., підп.4) п.6.3, абз. третій підп.2) п.6.4 договору застосовуються сторонами 01 березня 2019 року, а пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз.1) підп.3.9.2 п.3.9, абзац четвертий підп.5) п.6.2., абзац другий підп.2) п.6.4 договору з 01 березня 2019 року втрачають чинність (а.с.37 т.1).
Пунктом 3.13. договору (в редакції додаткової угоди №4 від 28.11.2018) передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1. договору), споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному п. 5.7. договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином:
3.13.1. якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;
3.13.2. якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою.
В = (Vф - Vп) х Ц х К,
де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу;
Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 договору;
Ц- ціна природного газу за цим договором;
К- коефіцієнт, який дорівнює 0,5.
Пунктом 5.7 договору передбачено, що відшкодування постачальнику збитків, розрахованих, відповідно до умов п. 3.13 договору, здійснюється таким чином:
- постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив п. 3.9 договору та не надав акт приймання передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 договору;
- постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;
- споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
Згідно з підпунктом 8 п. 6.2. договору, споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до п. 3.13. договору.
Як визначено підпунктом 4 п.6.3. договору, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, що виникли через порушення споживачем умов п. 2.1 договору у разі, якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
Вказані вище пункти договору, що почали діяти з 01.03.2019, узгоджуються з положеннями п.1 Розділу VI Правил постачання природного газу (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Правила), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (із змінами), а саме: відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов'язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу"), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:
1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;
2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) х Ц х К,
де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу;
Vп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період;
Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу;
К- коефіцієнт, який визначається постачальникові та не може перевищувати 0,5.
За п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди №6 від 20.03.2019), постачальник передає споживачу у березні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 1369,500 тис.куб.м (а.с. 38 т. 1).
В акті приймання-передачі від 31.03.2019 сторони погодили розмір фактично переданого природного газу у обсязі 1266,170 тис. куб.м (а.с. 60 т. 1).
У березні 2019 року КП "Житомиртеплокомуненерго" фактично спожив природний газ в меншому обсязі (на 103,33000 тис куб м), ніж узгодили сторони.
16.05.2019 постачальник направив на адресу споживача акт-претензію №26-580-19 від 14.05.2019, який змінено в частині розрахунку суми збитків відповідно до листа від 25.11.2019 вих№26-4064-19, з вимогою до КП "Житомиртеплокомуненерго" сплатити збитки на підставі пунктів 3.13., 5.7. договору та п. 1 Розділу VI Правил постачання природного газу в розмірі 23640,18 грн, за різницю між замовленим в березні 2019 року обсягом природного газу (1369,50000 тис куб м) та фактичним обсягом природного газу (1266,170 тис. куб. м) (а.с. 77-82, 92-95 т.1).
Відповідно до п. 2.1. договору (у редакції додаткової угоди №8 від 22.04.2019), постачальник передає споживачу у квітні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 499,800 тис.куб. м (а.с. 40 т. 1).
В акті приймання-передачі від 30.04.2019 сторони погодили розмір фактично переданого природного газу у обсязі 658,405 тис. куб. м (а.с. 61 т. 1).
КП "Житомиртеплокомуненерго" у квітні 2019 року фактично спожило природний газ в обсязі більшому на 158,605 тис куб м, ніж погодили сторони.
В матеріалах справи наявний акт-претензія (вих.№26-1764-19 від 10.06.2019), адресований КП "Житомиртеплокомуненерго", про сплату різниці між замовленим в квітні 2019 року обсягом природного газу (499,800 тис. куб. м) та фактичним обсягом використаного газу (658,405 тис куб м) у сумі 593389,68 грн, відповідно до пунктів 3.13., 5.7. договору та п. 1 Розділу VI Правил постачання природного газу (а.с.85-90 т. 1).
КП "Житомиртеплокомуненерго" в листі від 11.12.2019 вих.№4096/18 повідомляло, що сумарний обсяг природного газу за березень-квітень 2019 року по всім категоріям (ТЕ, БО, КП,РО) не перевищував замовлений сумарний обсяг на 5%, згідно з договором, а тому просило не застосовувати до споживача вимоги, викладені в актах-претензіях (а.с.96 т.1).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов'язання є відшкодування збитків.
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 ЦК України).
Перевіривши розрахунок збитків (а.с. 76 т. 1), розрахованих на підставі пунктів 3.13 та 5.7 договору та п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, суд дійшов висновку про правильність нарахування збитків у розмірі 617029,86 грн.
У відзиві на позовну заяву КП "Житомиртеплокомуненерго" просило зменшити розмір пені на 90%, посилаючись на скрутне фінансове становище. В обґрунтування вказаних доводів зазначено, що збитки підприємства станом на 30.09.2020 становлять 290777 тис. грн, що підтверджується звітом про фінансовий стан підприємства на вказану дату. На момент розгляду справи, існує заборгованість споживачів за спожиті послуги з теплопостачання у розмірі 237 млн грн, яка виникла через неплатоспроможність деяких верств населення. Всі розрахунки по відкритих виконавчих провадженнях та поточні платежі за спожитий природній газ КП "Житомиртеплокомуненерго" проводить із поточних рахунків зі спеціальним режимом використання, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 217 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованими постачальниками природного газу". Водночас підприємство належить до комунальної форми власності та не є кінцевим споживачем природного газу. КП "Житомиртеплокомуненерго" є теплопостачальною організацією, яка виробляє теплову енергію для потреб споживачів, в даному випадку для бюджетних установ та організацій та інших споживачів, що є збитковим.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 2 ст. 218 ГК України зазначає, що єдиною підставою звільнення від господарсько-правової відповідальності дія непереборної сили, тобто надзвичайні та невідворотні обставини, що унеможливили належне виконання зобов'язання. Не є підставами звільнення від відповідальності, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника потрібних коштів.
Господарський кодекс України встановлює, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами (частина 1 статті 229 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Як визначено 4 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
У вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
Заборгованість кінцевих споживачів, збитковість підприємства, відсутність прибутку або скрутне матеріальне становище не є винятковою обставиною для зменшення розміру неустойки або уникнення відповідальності. КП "Житомиртеплокомуненерго" не обмежене у способах та шляхах виконання своїх зобов'язань, зокрема перенесення оплати, взаємозаліку, зменшення власних витрат, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання про зменшення розміру пені на 90%.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з КП "Житомиртеплокомуненерго" 11032,97 грн пені, 2163,33 грн 3% річних, 617029,86 грн збитків підлягають задоволенню.
Судовий збір за результатами розгляду справи покладається на Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, ідентифікаційний код 35343771)
на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720):
- 11032,97 грн пені;
- 2163,33 грн 3% річних;
- 617029,86 грн збитків;
- 9453,39 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 19.03.21
Суддя Давидюк В.К.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2,3- сторонам (рек.)