Справа № 344/12252/17
Провадження № 22-ц/4808/377/21
Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.
Суддя-доповідач Бойчук
17 березня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Бойчука І.В.,
суддів Томин О.О., Девляшевського В.А.,
секретаря Пацаган В.В.
з участю представника ОСОБА_1 та третьої особи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за заявою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» Стрюкової Ірини Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паритет Інвест Груп», про захист порушеного права позивача як споживача для власних побутових потреб фінансових послуг від Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», що ліквідовується, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою ОСОБА_2 , на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 27 січня 2021 року під головуванням судді Домбровської Г.В. у м. Івано-Франківську,
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» Стрюкової І.О. про захист порушеного права позивача як споживача для власних побутових потреб фінансових послуг від ПАТ «КБ «НАДРА», що ліквідовується.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 26.01.2021 подав до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог, у якій просив крім збільшених позовних вимог про забезпечення позову.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначив, що не виключено, що державний реєстратор Дем'янек І.А. перебуває у змові з рейдером ТОВ «ФК «Паритет Інвест Груп», а раз таке може бути, то не виключається, що вони продовжуючи рейдерство не знайдуть на роль добросовісного набувача підставну особу, на яку оформлять власність на захоплену (украдену) ними квартиру АДРЕСА_1 , а тоді судове рішення не матиме жодного сенсу - в добросовісного набувача, нехай він придбає цю квартиру за, скажемо навіть за 1 000 грн., доларів США, тощо, витребувати законним власником буде неможливо або наскільки складно і затратно, що не матиме сенсу.
У заяві просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 ; заборонити будь-яким нотаріусам та державним реєстраторам вчиняти будь-які правочини, в основі яких право на квартиру АДРЕСА_1 , а також дії щодо реєстрації права власності на дану квартиру; зупинити рейдерську діяльність, яка може проявитися до необмеженого кола осіб ТОВ «ФК «Паритет Інвест Груп» та державного реєстратора Дем'янек Іванни Антонівни, Лисецької селищної ради Тисменицького району, внаслідок чого повідомити Національну комісію що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про зупинення діяльності ТОВ «ФК «Паритет Інвест Груп» та Державну реєстраційну службу України про примусове зупинення діяльності на ринку фінансових послуг ТОВ «ФК «Паритет Інвест Груп» діяльності в сфері виконання функцій держави державного реєстратора Дем'янек І.А., з підстави, що вони вчинили рейдерство щодо квартири.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 27 січня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» Стрюкової І.О. про захист порушеного права позивача як споживача для власних побутових потреб фінансових послуг від ПАТ «КБ «НАДРА», що ліквідовується.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду.
Зазначає, що з 2017 року судом розглядається вказана цивільна справа та в січні 2021 року з'ясувалося, що невідомі особи, які заявили про право власності юридичної особи на квартиру, яка виступила забезпеченням кредитного договору, із-за якого в 2017 році розпочався спір, вибили двері в таку квартиру та не впустили особу, яка в такій має єдине місце проживання.
ТОВ «ФК «Паритет Інвест Груп» на підставі неіснуючих та штучно створених документів в свою користь фактично викрала квартиру АДРЕСА_1 .
На обґрунтування забезпечення позову було подано докази, зокрема договір купівлі-продажу квартири та витяг про державну реєстрацію права власності на таку, які свідчать про те, що власником квартири є позивач, а відомостей про припинення дії таких документів в розпорядженні суду немає. В той же час суду подано й інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої право власності позивача стало 15.01.2021 правом власності за ТОВ «ФК «Паритет Інвест Груп» за таким «остаточним правочином» як «рекомендоване повідомлення, серія та номер: б/н, виданий 20.11.2020, видавник: Укрпошта», що свідчить про рейдерство.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, буде ускладнено чи стане неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Достатньо обґрунтованим припущенням заяви є те, що продовжуючи рейдерство, квартира може опинитися у власності «добросовісного набувача», і тоді, як наслідок, її повернути законному власнику буде неможливо.
Таке припущення підтвердилося, оскільки представникТОВ «ФК «Паритет Інвест Груп» став шантажувати сина позивача, що останній за приживання в квартирі має сплачувати по 350 доларів США на підставі нотаріально посвідченого договору з товариством про оренду ним квартири.
При пред'явленні заяви про забезпечення позову доведена повністю умова для застосування заходів забезпечення позову за заявленими вимогами - є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Просить ухвалу суду скасувати та забезпечити позов в межах тих заходів, що заявлені перед судом першої інстанції.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 березня 2021 року залучено ТОВ «ФК «Паритет Інвест Груп» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ФК «Паритет Інвест Груп» зазначає, що 11.08.2008 між ВАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 було підписано кредитний договір № 1789/2008 відповідно до якого останній отримав кредит 31 080 Євро. Також між вказаними сторонами було укладено договір іпотеки, відповідно до якого в рахунок забезпечення кредитного договору № 1789/2008 від 11.08.2008 ОСОБА_1 було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
ТОВ «ФК «Паритет Інвест Груп» є правонаступником ВАТ «КБ «НАДРА», який ліквідований.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» ТОВ «ФК «Паритет Інвест Груп» задовольнило свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору - реєстрації права власності за товариством на квартиру АДРЕСА_1 .
ТОВ «ФК «Паритет Інвест Груп» діяло виключно на підставі чинного законодавства України, вказана реєстрація ОСОБА_1 не оскаржувалася і є чинною на сьогоднішній день. Всі доводи ОСОБА_1 про рейдерські дії невідомих осіб є надуманими та безпідставними. Ним не надано суду жодного доказу про ймовірний продаж квартири та у такій не зареєстрована жодна особа, що підтверджується відповідною довідкою.
Вказує, що наявність позову про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру та який призведе до заборони користування та розпорядження такою власником ТОВ «ФК «Паритет Інвест Груп», з огляду на те, що право власності на квартиру не оспорюється, а предметом спору є виключно договірно-правові відносини - визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.
Представник ТОВ «ФК «Паритет Інвест Груп» вимоги апеляційної скарги заперечив, покликаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.
Вислухавши суддю-доповідача, представників ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Паритет Інвест Груп», перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 , звертаючись у вересні 2017 року з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» Стрюкової І.О. просив захистити своє порушене право як споживача для власних побутових потреб фінансових послуг від ПАТ «КБ «НАДРА», що з 2015 року ліквідовується, а саме - в кредитному договорі № 1789/2008 ID 871385 від 11.08.2008 між ВАТ «КБ «НАДРА», який на даний час не є банківською установою, та ОСОБА_1 , відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримано кредит у розмірі 31 080 Євро, цільове призначення якого - проведення розрахунків по договору купівлі-продажу № 3612 від 11.08.2008, що укладений між позивачем та іншою фізичною особою, згідно якого ОСОБА_1 придбає у власність нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , визнати недійсним пункт, відповідно до якого ОСОБА_1 отримано 31 080 Євро кредитних коштів для сплати продавцю-власнику житла його вартості, яка згідно договору купівлі-продажу становить 238 950,00 грн, визнати кредитний договір № 1789/2008 ID 871385 від 11.08.2008 удаваним правочином, розірвати кредитний договір № 1789/2008 ID 871385 від 11.08.2008 з моменту його укладення (11.08.2008), а також визнати кредитний договір № 1789/2008 ID 871385 від 11.08.2008 реальним договором безвідсоткової позики на суму 238 950 грн, встановити, що сплачені з вересня 2008 року щомісячні кошти по 428,78 Євро ОСОБА_1 в касу ПАТ «КБ «НАДРА», а з літа 2015 року - невідомо кому, але також в касу ПАТ «КБ «НАДРА», який з цього моменту є недіючою банківською установою, повністю і більше того покривають сплату 238 950 грн отриманих 11.08.2008 ОСОБА_1 коштів безвідсоткової позики від ПАТ «КБ «НАДРА» в розмірі 238 950 грн, повністю припинити правовідносини ОСОБА_1 , що виникли з 11.08.2008 з ПАТ «КБ «НАДРА», в тому числі припинити договір іпотеки квартири адресою: АДРЕСА_2 .
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 26.01.2021 подав до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог до новозалучених у справу відповідачів, у якій просив визнати договір іпотеки серія та номер: 2583 від 11.08.2008, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Українець В.В., недійсним; визнати здійснену 15.01.2021 року 17:46:30 реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Паритет Інвест Груп», що здійснила Державний реєстратор Дем'янек Іванна Антонівна, Лисецька селищна рада Тисменицького району Івано-Франківська область, незаконною, її скасувати; повідомити правоохоронні органи про факт вчинення 15.01.2021 17:46:30 злочину, замовником якого є ТОВ «ФК «Паритет Інвест Груп», виконавцем - державний реєстратор Дем'янек І.А., Лисецька селищна рада Тисменицького району Івано-Франківська область; заяву про залучення відповідачів ТОВ «ФК «Паритет Інвест Груп» та Державного реєстратора Дем'янек Іванни Антонівни.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Згідно ч. 4 ст. 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту, зокрема, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно ч. 6 ст. 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам, у тому числі уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.
Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій у разі задоволення позову може бути ускладнено чи стане неможливим виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Фундаментними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
На обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову ОСОБА_2 вказав, що не виключено, що державний реєстратор Дем'янек І.А. перебуває у змові з рейдером ТОВ «ФК «Паритет Інвест Груп», і в такому випадку не виключається, що вони, продовжуючи рейдерство, не знайдуть на роль добросовісного набувача підставну особу, на яку оформлять власність на захоплену (украдену) ними квартиру АДРЕСА_1 . В результаті таких можливих дій судове рішення не матиме жодного сенсу, в добросовісного набувача витребувати майно буде неможливо або складно і затратно.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що в заяві про забезпечення позову представником позивача не наведено обґрунтованих та об'єктивних доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, як і не доведено, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, як і не надано доказів на підтвердження співмірності заявленого заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки заявник не обґрунтував, яким чином вжиття заявлених заходів забезпечення позову забезпечить позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення прийнятого на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, враховуючи, що предметом позову у даній справі є визнання недійсним пункту кредитного договору, розірвання такого договору з моменту його укладення, визнання такого договору реальним договором безвідсоткової позики та припинення правовідносин позивача з банком, в тому числі припинення договору іпотеки, визнання недійсним цього договору іпотеки, визнання незаконною та скасування здійсненої реєстрації права власності на квартиру.
Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року в справі № 755/5333/20, провадження № 61-17180св20, вказав, що предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсними договорів (договору позики та договору іпотеки). В разі задоволення позову рішення суду не підлягатимуть примусовому виконанню, а тому суди помилково вважали, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Отже, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі.
При цьому, звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не лише навести, але й довести наявність підстав для вжиття заходів забезпечення цивільного позову, а також спроможну вірогідність саме таких обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Однак таких заявником не наведено.
Також вирішуючи заяву, суд першої інстанції вказав, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Тому не заслуговують на увагу посилання апелянта про те, що при пред'явленні заяви про забезпечення позову доведено повністю умова за заявленими вимогами, а саме достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а також унеможливлення або утруднення виконання рішення по суті позовних вимог, ускладнення чи неможливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Крім того, при обґрунтуванні заходів забезпечення позову, які заявник просив застосувати, ним не враховано, що ст. 150 ЦПК України чітко передбачено види забезпечення позову та законодавцем визначено, що позов також забезпечується іншими заходами, однак лише у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Заявником не наведено будь-якого обґрунтування наявності передбачених законом випадків, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, для застосування інших заходів забезпечення позову, не зазначених в п.п. 1-9 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
Апеляційний суд дійшов переконання, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали. Підстав для її скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено, тому ухвалу слід залишити в силі, а апеляційну скаргу представника позивача - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 27 січня 2021 року залишити без зміни.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 19 березня 2021 року.
Суддя-доповідач: І.В. Бойчук
Судді: О.О. Томин
В.А. Девляшевський