Провадження № 11-кп/803/951/21 Справа № 202/5979/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 березня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі матеріали контрольного провадження щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2021 року,
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2021 року, обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк два місяці, тобто до 15 квітня 2021 року. Окрім цього, судом відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 з домашнього арешту на тримання під вартою.
Не погоджуючись з цим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати ухвалу суду в частині продовження строку цілодобового домашнього арешту, в іншій частині ухвалу залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню.
Зазначає, що розглядаючи клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 суд вийшов за межі вимог клопотання, і відмовивши в задоволенні прокурора, за власною ініціативою вирішив питання, яке в клопотанні не ставилось, а саме питання про продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу - цілодобового домашнього арешту, і продовжив цей строк до 15 квітня 2021 року.
Вказує, що у даному випадку з клопотанням про продовження терміну дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_8 прокурор до суду не звертався, а тому суд не мав права продовжувати термін застосування вказаного запобіжного заходу за власною ініціативою.
У суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу захисника, просили її задовольнити.
Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги захисника, просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та ухвалу суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників процесу, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Апеляційним судом встановлено, у відповідних матеріалах провадження № 202/5979/20, в судовому засіданні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, 15 лютого 2021 року, в порядку ст. 315 КПК України було розглянуто клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 .
Так, прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив письмове клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_8 з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою строком на 60 днів, в обґрунтування якого посилалася на те, що на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, вплинути на свідків, переховуватися від слідства і суду із метою уникнення відповідальності.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд першої інстанції вислухав думки обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , а також інших учасників процесу.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
При розгляді таких клопотань суд першої інстанції повинен додержуватись правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи клопотання прокурора, належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про зміну та продовження раніше обраного запобіжного заходу щодо обвинуваченого.
Судом першої інстанції враховано фактичні обставини справи, особи обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 , у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних домашньому арешту, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню обвинуваченими процесуальних обов'язків.
Захисником ні в апеляційній скарзі, ні в судовому засіданні апеляційного суду не наведено досить переконливих обставин і доводів щодо порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту, доцільно продовжити на два місяці, з метою забезпечення його належної поведінки під час розгляду справи і запобігання уникнення правосуддя, що буде виправданим та відповідатиме Закону.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали суду не встановлено, тому колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги захисника з наведених в ній мотивів необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2021 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4