Провадження № 11-кп/803/786/21 Справа № 200/9917/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 березня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 лютого 2021 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 лютого 2021 року залишено без задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та продовжено ОСОБА_8 застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02 квітня 2021 року.
Мотивуючи ухвалене рішення суд посилався на те, що ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого звинувачення ОСОБА_8 , а також тяжкість кримінальних правопорушень, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Також, суд вказав, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства, суд не вбачає підстав для визначення застави.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду, постановити нову, якою змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Свої вимоги обвинувачений обґрунтовує тим, що прокурором не були доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Вказує на те, що під час досудового розслідування сприяв розслідуванню. Зазначає, що суд не взяв до уваги, що на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей та дружина-інвалід. Крім того, зазначає, що суд не взяв до уваги той факт, що він ( ОСОБА_8 ) має вірусне захворювання несумісне з життям. Також посилається на тривалий час перебування під вартою.
Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 , просив її задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_8 у судове засідання не доставлений, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Згідно ч. 4 ст. 422-1 КПК України, розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Таким чином, з урахуванням того, що обвинувачений та прокурор належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, та не заявляли клопотання про розгляд апеляційної скарги за їх участю, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга, може бути розглянута у відсутності прокурора та обвинуваченого.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді, думки учасників процесу, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
В силу вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 суд дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як встановлено апеляційним судом у судовому засіданні та що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах провадження № 200/9917/19, 02 лютого 2021 року в судовому засіданні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська в порядку ст. 331 КПК України було розглянуто клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 .
Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано дійшов висновку про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися й виправдовують тримання обвинувачених під вартою.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 та доводи обвинуваченого, захисника ОСОБА_7 щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт обвинуваченому, належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження строку тримання під вартою.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_8 дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження. Суд прийняв до уваги, що останній обвинувачується у скоєнні кількох тяжких корисливих злочинів, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, та ризики які були враховані при обранні обвинуваченому вказаного запобіжного заходу, не відпали, до теперішнього часу не перестали існувати та мають місце, а саме: може переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків. Враховано, що обвинувачений ОСОБА_8 офіційно не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких корисливих злочинів, що свідчить про можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.
Щодо посилання обвинуваченого, що на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей та дружина-інвалід, слід зазначити, що вказані обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Доводи обвинуваченого про те, що він має вірусне захворювання несумісне з життям, слід зазначити, що медичних документів, які б підтверджували неможливість ОСОБА_8 утримуватись в умовах СІЗО суду не надано.
Зазначені в апеляційній скарзі обвинуваченого доводи та підстави, згідно з якими він просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Підстав для застосування судом до ОСОБА_8 більш м?якого запобіжного заходу апеляційний суд не вбачає з огляду на вищевикладені мотиви.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали суду, не вбачається, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, а отже, в задоволенні вимог апеляційної скарги обвинуваченого слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 лютого 2021 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4