Справа № 715/57/21
Провадження № 2/715/113/21
18 березня 2021 року смт. Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Цуренко В.А.
секретар судового засідання Майщук С.В.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про зменшення розміру стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з відповідачкою він перебував у зареєстрованому шлюбі з 16 серпня 2011 року. Шлюб між ними судом розірвано. Від шлюбу у сторін є неповнолітні діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Їхні діти проживають з відповідачкою. На підставі рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 липня 2020 року з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти розміром по 1800 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 05 червня 2020 року до досягнення дітьми повноліття. На момент постановлення рішення суду позивач не працював. На сьогоднішній день він має постійне місце роботи, займає посаду трубопровідника - лінійного у ФОП « ОСОБА_7 », його місячна заробітна плата складає 5200 грн, що підтверджується довідкою із місця роботи. Відповідно виплата аліментів розміром 3600 грн. складає 70 % усіх його доходів та значно перевищує половину його заробітку. У випадку збільшення його заробітної плати, позивач не проти і збільшення розміру виплати аліментів. Тобто у даному випадку є доцільним змінити спосіб стягнення із нього аліментів із твердої грошової суми на частину від заробітку доходу, на утримання спільних дітей. Доцільним у даному випадку є стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини від усіх його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При отриманні доходів розміром у 5200 грн., 1/3 частина з неї складає 1733 грн. Позивач зазначає, що прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, а саме для їхнього сина ОСОБА_8 , якому наданий момент повних 7 років складає 2395 грн., а прожитковий мінімум для сина ОСОБА_9 , якому ще немає 1 року -1921 грн.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тобто обов'язок по утриманню дитини лежить як на батькові так і на матері, отже забезпеченням наших спільних із позивачкою синів повинно покладатися на нас обох.
При стягненні з позивача аліментів у твердій грошовій сумі розміром по 1800 грн., щомісячно на кожну дитину зумовить те, що позивач самостійно забезпечуватиме дітей, що суперечить наведеному вище, а саме обов'язку обох батьків утримувати свою дитину. Також просить взяти до уваги суттєве погіршення стану його здоров'я.
З 10 серпня 2020 року по 04 вересня 2020 року позивач перехворів «Ковід - 19» середнього ступеня важкості, у зв'язку з чим загострилися наявні захворювання ВСД по змішаному типу, пролапс мітрального клапана, СНО-І ст. посттравматична енцефалопатія зі стійким лікворно-гіпертензивним синдромом вестибуло-атактичним вегето-судинними паракизмами, стійкими цефалгіями та ряд інших, що підтверджується доданими довідкою та заключенням ЛКК. У зв'язку з лікуванням позивач поніс і на даний час періодично витрачає значні кошти на медпрепарати.
Також зазначає він надає допомогу хворій престарілій матері, яка є інвалідом 2-ї групи та з якою він постійно проживає. У зв'язку зі стягненням з нього аліментів, він не має такої змоги і більше того сам потребує співучасті в утриманні його дітей.
Зважаючи на вищевикладене вважає, що за рішенням суду повинно бути зменшено розмір аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів.
Враховуючи викладене, просить суд ухвалити рішення, яким змінити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 липня 2020 року, справа № 715/1228/20 на користь ОСОБА_4 на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти з розміру по 1800 грн. на кожну дитину щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону - на 1/3 частину всіх видів заробітку щомісячно з дня набрання рішення законної сили до досягнення дітьми повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
01 лютого 2021 року від представника відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на вказаний позов, згідно якого посилається на те, що твердження позивача про те, що на час винесення рішення він не працював не відповідає дійсності, оскільки на час розгляду справи в апеляційній інстанції позивач працював з 03.08.2020 року в Чернівецькій торгово - промисловій палаті підсобним робітником на 50% посадового окладу на умовах неповного робочого дня з місячною зарплатою у розмірі 2 621 грн. на даний час позивач вказує, що працює трубопровідником - лінійного у ФОП « ОСОБА_7 » та отримує зарплату у розмірі 5 200 грн. на місяць. З огляду на вимоги ст. 192 Сімейного Кодексу, передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Покращення матеріального стану позивача не надає підстав для зменшення розміру аліментів.
Окрім того, посилання позивача про доцільність стягнення аліментів у частці від його доходу, а саме 1/3 всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, взагалі не доречне, оскільки, а ні під час шлюбу, а ні після його розірвання позивач ніде не працював, лише протягом останніх шести місяців змінив дві роботи, тому вважати його роботу постійною не доречно.
Відповідно до ч.3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина та ч.1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід. Зважаючи на вищевказане, вважати зазначену позивачем зарплату постійним та стабільним доходом не вбачається за доцільне. Тому стягнення аліментів в твердій грошовій сумі надає фінансову стабільність дітям.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років, який на даний час становить 2 395 грн.
Мінімальний гарантований розмір аліментних виплат на одну дитину встановлений на рівні не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментних виплат на одну дитину встановлений на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за умови, що батько може виплатити дану суму. Відповідачем не надано жодного вагомого доказу про його неплатоспроможність.
Враховуючи теперішні умови повсякденного життя, стрімкий ріст цін на всі товари домашнього вжитку та розвитку для дітей, їжу, одяг, ліки, які необхідні дітям, для підтримання його нормального розвитку, навчання, здоров'я, матеріального забезпечення, позивачці не вистачає коштів. Тому, діти потребують утримання не мінімального, а належного і повноцінного утримання. Оскільки прожитковий мінімум - це вже є мінімум, який необхідний для нормального життя, а половина з цього прожиткового мінімуму - це є ніщо інше, як знущання над дітьми.
Крім того зазначає, що позивачу достовірно відомо, що менший син ОСОБА_9 є інвалідом з народження, потребує дороговартістного лікування та регулярних обстежень ЕКТ, КТГ та інше. Крім того, він потребує належного повноцінного харчування, вітамінів тощо. Оскільки син маленький він користується підгузками, які мати міняє частіше за звичайних дітей, так як прийом ліків призводить до частішого спорожнення сечового міхура.
Тому визначений судом розмір аліментів не є достатнім, а лише мінімальним у конкретному випадку.
Вважає, що для забезпечення належного рівня життя, необхідного та достатнього гармонійного фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей та враховуючи вимоги розумності, виваженості і справедливості, стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей у розмірі 1800 грн. щомісячно судом визначено правомірно і законно.
24 лютого 2021 року від позивача до суду надійшло заперечення на відзив, у якому просить суд позов задовольнити повністю та врахувати дане заперечення при розгляді даної справи.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кутровська Н.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, заперечували факти наведені відповідачкою у відзиві, просили суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, проте направила до суду відзив, у якому позовні вимоги не визнала, вказала, що обставини, на які посилається позивач не відповідають дійсності, що також підтвердила в судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_3 , яка просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 12, ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов'язок по доведенню обставин покладається на сторони.
Судом встановлено, що сторони по справі є батьками дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти на даний час проживають разом із відповідачкою.
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16.07.2020 року, позов ОСОБА_4 - задоволено частково. Ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень, 00 копійок, на кожну дитину щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 05 червня 2020 року та до досягнення дітьми повноліття. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 17.11.2020 року вищевказане судове рішення залишено без змін.
Звертаючись до суду із даним позовом позивач посилається на те, що у нього на даний час змінилися його сімейне становище, зокрема, він змінив місце роботи, його мати є інвалідом 2-ї групи, з якою він проживає та займається її утриманням.
Разом із тим, суд вважає, що відсутні підстави для зменшення розміру визначених судом аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини 2 ст. 182 СК України, до якої внесено зміни Законом України № 2037-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08 липня 2017 року, визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років з 01.01.2021 року становив 2395 гривень, а для дитини віком до 6 років з 01.01.2021 року становить 1921 гривню.
Встановлено, що судом при винесенні рішення 16 липня 2020 року враховано, що ОСОБА_1 , хворіє, має на утриманні матір інваліда ІІ-ї групи, а також те, що одна дитина хворіє і потребує додаткових витрат, також враховано його матеріальний стан. Більш того, Чернівецьким апеляційним судом від 17 листопада 2020 року винесено постанову, згідно якої вище вказане рішення залишено без змін, а відтак, вказане рішення набрало законної сили.
Також судом встановлено, що позивачем належними і допустимими доказами не доведено жодну з підстав, що визначені у ст. 192 СК України для зміни розміру аліментів.
Зокрема, позивачем не доведено зміни його матеріального стану, навіть вбачається його покращення, оскільки на даний час його заробітна плата становить 6 тис. грн., а на час розгляду справи у першій інстанції при визначені розміру аліментів він не працював, а на час розгляду справи апеляційною інстанцією позивач вже працював на теперішній посаді та отримував заробітну плату в розмір 5200 грн., інші матеріальні умови сторін не змінилися. Також не змінилися стан здоров'я сторін та їх дітей (захворювання позивача протягом періоду з 10 серпня 2020 року по 04 вересня 2020 року на «Ковід - 19» середнього ступеня важкості не може бути підставою для зменшення розміру аліментів) і не змінився сімейний стан позивача, при визначні розміру аліментів судом було враховано знаходження на утриманні позивача матері інваліда ІІ-ї групи, більш того у позивача є інші повнолітні працездатні брат і сестра, які проживають у сусідніх селах і також зобов'язані утримувати свою непрацездатну матір.
Інших випадків, передбачених чинним законодавством для зміни розміру аліментів, судом при розгляді даної справи не встановлено.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що раніше визначений судовим рішенням розмір аліментів є необхідним для забезпечення гармонійного розвитку дітей, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог, а визначення способу стягнення аліментів належить позивачу відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 СК України, тому позовні вимоги не знайшли свого обґрунтування при розгляді справи і у їх задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, ст.ст. 180-183, 185, 191, ч.1 ст.192 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. -13, 19, 23, 76-81, 141, 259, 265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Повний текст судового рішення виготовлено 18 березня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.
Суддя: