Справа № 2-912
2010 р.
05 лютого 2010 року Галицький районний суд міста Львова у складі :
головуючої - судді - ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.
при секретарі - БЕСПАЛЬОК О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Львова цивільну справу за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 02 вересня 1993 року уклала з відповідачем шлюб, зареєстрований Лисовицькою сільрадою Стрийського району Львівської області, від якого мають четверо дітей: доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. Спільне життя з відповідачем не склалось через його зловживання спиртними напоями та зневажливе ставлення до дружини, неодноразово висловлене при дітях, яке полягає не тільки в психологічному тиску з його сторони, а й у неодноразових рукоприкладствах. У 2006 році вона вже зверталась до суду з аналогічним позовом, але відповідач переконав її відмовитись від позовних вимог, однак не зробив для себе жодних належних висновків та далі пиячить, не працює, не дає коштів на утримання дітей. Тривалий час харчуються окремо, не ведуть спільного господарства та не підтримують подружніх стосунків, їх поєднують лише діти та спільне житло. Позивачка не має наміру надалі перебувати у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, просить такий розірвати.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та дала пояснення, аналогічні фабулі позовної заяви. Не заперечує, щоб відповідач спілкувався з дітьми, котрих просить залишити проживати з нею, та займався їх вихованням, хоча не переконана у щирості його бажання реалізовувати свої батьківські обов'язки. Остаточно втратила почуття любові та поваги до чоловіка, які змінились відразою та відвертою ненавистю. Просить позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив. Пояснив, що 95% обставин, на які покликається позивачка, не відповідають дійсності. Він - хороший батько та сім"янин, шанована людина на роботі. Дружину забрав з глухого села та дав їй вищу освіту, натомість вона завела коханця, через розлуку з яким вчинила дві спроби суїциду, однак виключно завдяки йому, законному чоловікові, котрий вчасно викликав "швидку допомогу", залишилась жива. Наведене свідчить про те, що дружина зовсім не цікавиться проблемами сім"ї та майбутнім їх дітей, однак впевнений, що йому вдасться переконати її зберегти шлюб, оскільки почуття ним, незважаючи на всі невдячні витівки дружини, не втрачені. Просить суд дати йому вдруге шанс зберегти сім"ю, відмовивши у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст. 112 СК України, суд з”ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Як вбачається зі свідоцтва про шлюб (а.с.4), сторони одружились 02 вересня 1993 року, про що Лисовицькою сільрадою Стрийського району Львівської області зроблено відповідний актовий запис № 23.
Від шлюбу сторони мають чотирьох дітей - доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.5), доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.6), доньку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.7) та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.8).
Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є неналежне виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків, відверта неповага до дружини, а також систематичне зловживання спиртними напоями.
Згідно ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Як вбачається з поданих позивачкою документів з Галицького ВДВС Львівського МУЮ, відповідач ухиляється від сплати аліментів на утримання чотирьох дітей, що є категорично несумісним з показово створеним ним ореолом зразкового батька та сім"Янина, притягався до адміністративної відповідальності за насильство у сім"ї.
Суд бере до уваги представлені відповідачем медичні документи, які засвідчують спробу позивачки здійснити самогубство, однак піддає критиці обраний відповідачем вищезазначений засіб доказування, оскільки він свідчить про його схильність виставляти напоказ обставини, які мали б залишитись внутрісімейними, незалежно від характеру стосунків подружжя.
На думку суду, покликання відповідача про те, що "він забрав дружину з глухого села" та "дав їй вищу освіту" не повинні звучати з уст чоловіка, котрий себе поважає. Більше того, судом встановлено, що саме батьки позивачки купили квартиру, у якому проживає їх подружжя, і надалі продовжують матеріально допомагати доньці та онукам.
Крім того, слід взяти до уваги ту обставину, що у 2006 році позивачка відмовилась від позовних вимог про розірвання шлюбу, оскільки чоловік присягався виправитись, і те, що вона знову звернулась до суду з аналогічним позовом, свідчить виключно про те, що відповідачу не вдалось оправдати її сподівань.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, оскільки безспірно встановленими є ті обставини, що сторони не ведуть спільного господарства, тривалий час не підтримують подружніх стосунків та не поважають одне одного.
За наведених обставин суд вважає, що немає жодних підстав надалі зберігати формальний шлюб сторін, який слід розірвати, залишивши позивачці на вихованні неповнолітніх дітей.
Керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 208-209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10, зареєстрований 02 вересня 1993 року Лисовицькою сільською радою Стрийського району Львівської області за актовим записом № 23. На вихованні ОСОБА_3 залишаються діти: донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, донька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7, та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8.
При оформленні розірвання шлюбу у відділі РАЦСу стягнути з ОСОБА_2 17 грн. державного мита в дохід держави, звільнивши від сплати таких позивачку ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Оригінал рішення.