73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"29" квітня 2010 р. Справа № 2-а-14124/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Кусик Г.С.,
за участю:
прокурора - Палагнюка О.В.,
представника відповідача-2 - Суприган Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м.Нова Каховка Херсонської області в інтересах держави в особі Новокаховського міського центру зайнятості Херсонської області до виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області, архівного відділу Новокаховської міської ради Херсонської області про стягнення суми виплаченого забезпеченя та вартість наданих соціальних послуг за безробітного, поновленого на роботі за рішенням суду,
встановив:
Прокурор м.Нова Каховка Херсонської області в інтересах держави в особі Новокаховського міського центру зайнятості Херсонської області (далі - позивач) звернувся із позовом до виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області (далі - відповідач-1), архівного відділу Новокаховської міської ради Херсонської області (далі - відповідач-2), в якому просить стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг за безробітного, поновленого на роботі за рішенням суду у розмірі 2810,33 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 за її зверненням 12.09.2008 р. було надано статус безробітного. 26.02.2008 р. її поновлено на посаді згідно розпорядження міського голови від 10.09.2009 р. за № 362-к відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2009 р. Стаття 35 п.4 Закону України "Про загальнообов"язкове соціальне страхування на випадок безробіття" зобов"язує утримувати із роботодавця суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. За період перебування на обліку у центрі зайнятості ОСОБА_2 нараховано та виплачено 2810,33 грн. допомоги по безробіттю.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, вказавши на те, що ОСОБА_2 за час перебування на обліку у центрі зайнятості з 12.09.2008 р. по 05.08.2009 р. отримала 2810,33 грн. допомоги по безробіттю. Відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2009 р. ОСОБА_2 було поновлено на роботі, у зв"язку з цим роботодавець повинен відшкодувати позивачу суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному, що слідує з вимог ст.35 п.4 Закону України "Про загальнообов"язкове соціальне страхування на випадок безробіття".
Представники відповідача-1 та відповідача-2 заперечували проти задоволення позову, мотивуючи це тим, що виконавчий комітет, ні архівний відділ Новокаховської міської ради не є роботодавцями ОСОБА_2 Кошти, які нараховані та виплачені ОСОБА_2 за час перебування її на обліку, не можуть бути виплачені, так як до нового бюджетного періоду не прийнятий закон про державний бюджет на 2010 рік. Так як в кошторисі архівного відділу на 2009 рік ці кошти не передбачені, тому виплатити їх установа не має права. Зазначають, що позивачем невірно визначено підсудність даної справи, оскільки предметом спору є стягнення суми невиплаченого забезпечення, але ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов"язкове соціальне страхування на випадок безробіття" не регламентує компетенцію міського центру зайнятості у сфері його управління, а тому і не визначає реалізацію компетенції позивача щодо стягнення сум виплаченого забезпечення. Тому в даному випадку позивач виступає не з приводу реалізації своєї компетенції, у зв"язку з цим справа повинна розглядатися господарським судом на загальних підставах.
Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що з серпня 1988 року ОСОБА_2 працювала на посаді начальника архівного відділу Новокаховської міської ради Херсонської області.
На підставі розпорядження міського голови № 42-к від 25.02.2008 р. ОСОБА_2 звільнено з роботи.
За заявою ОСОБА_2 від 12.09.2008 р. Новокаховським міським центром зайнятості їй надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю з 12.09.2008 р. до вирішення питання її працевлаштування.
Згідно довідки Новокаховського міського центру зайнятості від 18.09.2008 р. № 211909535 виплачена ОСОБА_2 допомога по безробіттю за період з 12.09.2008 р. по 05.08.2009 р. становить 2810,33 грн.
Відповідно до рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2009 р. на підставі розпорядження міського голови № 362-к від 10.09.2009 р. ОСОБА_2 поновлено на посаді начальника архівного відділу Новокаховської міської ради з 26 лютого 2008 року.
Положеннями п.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ (далі - Закон № 1533-ІІІ) передбачено, що із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Оскільки позивачем доведено суму виплаченої ОСОБА_2 допомоги по безробіттю у сумі 2810,33 грн., яка не оспорюється відповідачем-1 та відповідачем-2, а судове рішення про поновлення її на роботі набрало чинності, суд вважає, що позовні вимоги прокурора м.Нова Каховка Херсонської області в інтересах держави в особі Новокаховського міського центру зайнятості про стягнення даної суми з архівного відділу Новокаховської міської ради Херсонської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки роботодавцем для ОСОБА_2 є саме архівний відділ, який відповідно до Положення про архівний відділ, затвердженого рішенням Новокаховської міської ради від 26.06.2003 р. № 374, є виконавчим органом Новокаховської міської ради, та має статус юридичної особи.
Суд не бере до уваги посилання відповідача-2 на відсутність у кошторисі коштів на такі виплати, оскільки відсутність коштів не звільняє відповідача-2 від обов"язку по виплаті суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг за безробітного, поновленого на роботі за рішенням суду.
Доводи відповідача-1 та відповідача-2 про те, що дана справа не повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства є безпідставними.
До компетенції адміністративних судів віднесено усі публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав, свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 КАС України).
Пункт 4 статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в пункті 7 статті 3 КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Преамбулою Закону України від 01.03.91 № 803-XII "Про зайнятість населення" (далі - Закон № 803) визначено, що в умовах ринкової економіки і рівноправності різних форм власності цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.
Відповідно до ст.18 Закону № 803 для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення. Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, передбачених на ці цілі.
Статтею 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога по безробіттю.
Згідно зі ст.19 Закону № 803 державна служба зайнятості, зокрема, реєструє безробітних і подає їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. і грошову.
Відповідно до п."в" ч.1 ст.25 цього Закону держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій: виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Статтею 34 Закону № 803 визначено, що контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється Радами народних депутатів, відповідними державними органами, інспекціями служби зайнятості та профспілковими об'єднаннями.
Отже, в даному випадку позивач виступає саме як суб'єкт владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Суд погоджується з твердженнями відповідача-1 про необгрунтованість заявлених до нього позовних вимог, оскільки ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов"язкове соціальне страхування на випадок безробіття" зобов"язує утримувати суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному з роботодавця, однак виконавчий комітет є виконавчим органом Новокаховської міської ради, має ознаки самостійної юридичної особи і не є роботодавцем для ОСОБА_2, не сплачував страхові внески за ОСОБА_2 ОСОБА_2 не працювала у виконавчому комітеті Новокаховської міської ради та заробітну плату у виконавчому комітеті не отримувала.
У зв"язку з викладеним, позовні вимоги прокурора м.Нова Каховка Херсонської області в частині стягнення з виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області суми виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.8, 9. 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з архівного відділу Новокаховської міської ради Херсонської області (74900, Херсонська область, м.Нова Каховка, вул.Гагаріна, б.8, р/р 35416001005519, банк ГУДКУ по Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Новокаховського міського центру зайнятості Херсонської області (74900, Херсонська область, м.Нова Каховка, вул.М.Букіна, б.20А, р/р 37170001000438, МФО 852010, ЗКПО 21296128, банк ГУДКУ по Херсонській області) 2810 (дві тисячі вісімсот десять) грн. 33 коп. суми виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг за безробітного, поновленого на роботі за рішенням суду.
В частині позовних вимог прокурора м.Нова Каховка Херсонської області до виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг за безробітного, поновленого на роботі за рішенням суду, відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 травня 2010 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 6.14