Справа № 206/821/21
Провадження № 3/206/416/21
18.03.2021 суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська Маштак К.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді генерального директора ГО «Свобода», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ № 532334 від 19.02.2021, гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді генерального директора ГО «Свобода», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова, 4а, здійснює господарську діяльність із наданням соціальних послуг без одержання документів дозвільного характеру, які передбачені ЗУ «Про соціальні послуги» та постановою КМУ № 185 від 03.03.2020, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, просив закрити провадження у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП з підстав, зазначених у письмових поясненнях. Мотивами для закриття провадження є те, що ГО «Свобода» є добровільною неприбутковою організацією, яка не є надавачами соціальних послуг, а відтак до ГО «Свобода» не можуть бути застосовані положення постанови КМУ № 185 від 03.03.2020.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядаються, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Аналізуючи відомості, викладені в протоколі, та додані до протоколу матеріали, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно п. п. 6, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги», надавачі соціальних послуг - юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.
Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг.
Соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про соціальні послуги», соціальні послуги надаються для досягнення таких цілей: 1) профілактика складних життєвих обставин; 2) подолання складних життєвих обставин; 3) мінімізація негативних наслідків складних життєвих обставин.
Згідно ч. 1, 3 ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги», надавачі соціальних послуг провадять свою діяльність відповідно до законодавства про соціальні послуги, на підставі установчих та інших документів, якими визначено перелік соціальних послуг та категорії осіб, яким надаються такі послуги, за умови забезпечення їх відповідності критеріям діяльності надавачів соціальних послуг, встановленим Кабінетом Міністрів України. Надавачі соціальних послуг можуть належати до державного, комунального або недержавного секторів.
До надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об'єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 8 ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги», надавачі соціальних послуг зобов'язані: 1) забезпечувати найкращі інтереси отримувачів соціальних послуг під час надання таких послуг; 2) забезпечувати навчання та підвищення кваліфікації працівників, які надають соціальні послуги; 3) проводити оцінювання потреб особи/сім'ї у соціальних послугах; 4) взаємодіяти з іншими суб'єктами системи надання соціальних послуг, а також з органами, установами, закладами, фізичними особами - підприємцями, які в межах своєї компетенції надають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або територіальної громади допомогу вразливим групам населення та особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, та/або здійснюють їх захист; 5) інформувати населення та кожного отримувача соціальних послуг про перелік соціальних послуг, які вони надають, зміст та обсяги таких послуг, умови і порядок їх отримання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров'я; 6) надавати допомогу отримувачам соціальних послуг у вирішенні їхніх соціально-побутових питань, у тому числі шляхом представлення їхніх інтересів; 7) вносити відомості про отримувачів соціальних послуг до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг; 8) дотримуватися принципів надання соціальних послуг; 9) надавати соціальні послуги відповідно до державних стандартів соціальних послуг; 10) не розголошувати інформацію особистого характеру, що стала їм відома під час надання отримувачам соціальних послуг; 11) сприяти здійсненню моніторингу надання соціальних послуг та оцінки їх якості уповноваженими органами у системі надання соціальних послуг; 12) додержуватися інших вимог законодавства про соціальні послуги.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про соціальні послуги», реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг (далі - Реєстр) створюється для забезпечення: 1) реалізації права особи/сім'ї на соціальні послуги; 2) профілактики складних життєвих обставин; 3) подолання складних життєвих обставин; 4) мінімізації негативних наслідків складних життєвих обставин; 5) обліку надавачів, отримувачів соціальних послуг та послуг, що їм надаються; 6) координації діяльності у системі надання соціальних послуг.
Частиною 1 статті 16 Закону України «Про соціальні послуги» передбачено, що соціальні послуги поділяються на послуги, спрямовані на: 1) соціальну профілактику - запобігання виникненню складних життєвих обставин та/або потраплянню особи/сім'ї в такі обставини; 2) соціальну підтримку - сприяння подоланню особою/сім'єю складних життєвих обставин; 3) соціальне обслуговування - мінімізацію для особи/сім'ї негативних наслідків складних життєвих обставин, підтримку їх життєдіяльності, соціального статусу та включення у громаду.
Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону України «Про соціальні послуги», базовими є такі соціальні послуги: 1) догляд вдома, денний догляд; 2) підтримане проживання; 3) соціальна адаптація; 4) соціальна інтеграція та реінтеграція; 5) надання притулку; 6) екстрене (кризове) втручання; 7) консультування; 8) соціальний супровід; 9) представництво інтересів; 10) посередництво (медіація); 11) соціальна профілактика; 12) натуральна допомога; 13) фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення зору; 14) переклад жестовою мовою; 15) догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних; 16) супровід під час інклюзивного навчання; 17) інформування.
Аналізуючи діюче законодавство про соціальні послуги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до висновку, що ГО «Свобода» є надавачем соціальних послуг, адже відкриті напрями економічної діяльності КВЕД: 87.90 надання інших послуг з догляду із забезпечення проживання; 87.20 надання послуг догляду із забезпечення проживання для осіб з розумовими вадами та хворих на наркоманію підпадають під ознаки соціальних послуг, виходячи з ознак, визначеним у Закону України «Про соціальні послуги».
Тим паче, що статут ГО «Свобода» визначає мету та напрями діяльності, що теж підпадає під ознаки соціальних послуг.
Однак, наразі законодавство про соціальні послуги не містить обов'язку надавачів соціальних послуг мати дозвільні документи (ліцензії) на ведення саме такого виду діяльності, як надання соціальних послуг, як і не містить обов'язку зареєструватися в Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.
Протокол та долучені до нього документи також не містять жодних даних про необхідність мати дозвільні документи (ліцензії) на ведення саме такого виду діяльності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Однак, протокол про адміністративне правопорушення ВАБ № 532334 від 19.02.2021 не відповідає вказаним вимогам, а саме в протоколі не зазначено яку саме норму Закону України «Про соціальні послуги» або постанови КМУ № 185 від 03.03.2020 порушив ОСОБА_1 .
У справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Отже, під час розгляду адміністративної справи, яка була складена відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП не знайшли своє підтвердження обставини, які були викладені в протоколі, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що останній вчинив таке адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що провадження по справі підлягає закриттю та адміністративне стягнення не накладається, судовий збір не стягується, оскільки за вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні про справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 164, 247, 277, 278, 283, 284 КУпАП,
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін, чи зміні постанови.
Суддя К.С. Маштак