Справа № 2-1271
2010 р.
24 лютого 2010 року Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючої - судді - ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.
при секретарі - БЕСПАЛЬОК О.А.,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду м. Львова цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 18 липня 1998 року уклали з відповідачкою шлюб, зареєстрований у Залізничному районному відділі РАЦСу м. Львова. Дітей від спільного подружнього життя немає. Причиною розпаду сім»ї є діаметральна протилежність життєвих поглядів та інтересів, що слугувало виникненню систематичних скандалів та сварок та призвело до фактичного розпаду сім»ї у 2002 року, після чого сторони припинили сімейні відносини та не ведуть спільного господарства. Просить задоволити позов та розірвати формальний шлюб, оскільки не бажає та не має жодного наміру будувати у подальшому з відповідачкою будь-які стосунки.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, дав аналогічні пояснення, просить суд розірвати шлюб з відповідачкою.
Відповідачка у судове засідання повторно не з”явилась, хоча повідомлялась про таке належно та вчасно, тому суд вважає можливим заочний розгляд справи у її відсутності за наявними у справі доказами, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Як вбачається із свідоцтва про одруження (а.с.4), сторони уклали шлюб 18 липня 1998 року, зареєстрований Залізничним відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції.
Згідно ч.1 ст.112 СК України, суд з”ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, та пояснень позивача, причиною розірвання шлюбу є зневажливе ставлення відповідачки до нього, а також їх взаємне небажання надалі проживати однією сім»єю.
Згідно ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Враховуючи те, що позивач остаточно визначився і збереження шлюбу не бажає, реально припинив подружні стосунки та сумісне проживання з відповідачкою, спір з приводу поділу їх майна буде вирішено шляхом подачі окремого позову, суд приходить до висновку, що немає підстав для подальшого збереження їх шлюбу, у зв”язку з чим доцільно такий розірвати.
Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 208-209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, укладений 18 липня 1998 року у Залізничному відділі РАЦС Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 231.
При оформленні розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути з ОСОБА_1 17 грн. державного мита у дохід держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя:
Оригінал рішення