Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"05" травня 2010 р. № 2а- 742/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Піскун В.О.,
при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,
за участі: представника позивача - ОСОБА_1,
представників відповідачів -Леонової Т.О., Івах В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області про скасування рішення ,
Позивач, приватний підприємець ОСОБА_4 звернувся до Харківського адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції ДПІ у Богодухівському районі Харківської області № 0000552380/0 від 12.04.2007 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 20.03.2007р. було проведено перевірку господарської одиниці АГЗС, яка належить позивачу. За результатом перевірки було складено акт в якому відображено порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Позивач вважає, що зазначені у акті перевірки обставини не відповідають фактичним обставинам справи, порушення зазначених законів з його боку відсутні, оскільки він є платником єдиного податку та перебуває на спрощеній системі оподаткування, не здійснює продаж підакцизних товарів, веде книгу обліку доходів і витрат, а тому не повинен використовувати у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій. Вважає рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції ДПІ у Богодухівському районі Харківської області № 0000552380/0 від 12.04.2007 року протиправним та просить скасувати його.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача, ДПІ у Богодухівському районі Харківської області, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що перевірка позивача проведена у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначив, що обов'язок застосування РРО при торгівлі паливно-мастильними матеріалами фізичною особою -підприємцем випливає із змісту п.7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», та наявність у позивача свідоцтва про сплату єдиного податку не може свідчити про правомірність його дій, оскільки вид діяльності, визначений у свідоцтві (роздрібна торгівля скрапленим газом для населення), не відповідає фактичній діяльності позивача по заправці автотранспортних засобів газом у якості палива. Вважає, що висновки викладені в акті перевірки відповідають виявленим порушенням та вимогам законодавства, тому до позивача правомірно застосовано штрафні фінансові санкції.
Суд, вислухавши доводи представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.03.2007 року на підставі направлень за №№3842,3841 від 19.03.2007 р. фахівцями ДПА у Харківської області проведена перевірка господарської одиниці позивача - АГЗС, що розташована за адресою Харківська обл., Богодухівський р-н, вул. Харківська, 207, яка належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_4, щодо контролю за здійсненням розрахункових операції у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, про що складено акт від 20.03.2007 року на бланку № 007102.
В ході перевірки було встановлено факт реалізації 10 л. газу скрапленого за ціною 1,6 грн. за 1 л. В акті зазначено про порушення позивачем порядку проведення розрахункових операцій, а саме: готівкові кошти у сумі 1231,30 грн., у т.ч. покупки - 16 грн. не проведені через РРО, порушення встановленого порядку використанні РК № 2004000566/15, а саме: на останній сторінці РК відсутня дата коли дана РК розпочата, період з 08.09.2006р. по 20.03.2007р. сума виторгів на АГЗС склала 241339,55 грн., готівкові кошти у сумі 241339,55 грн. отримані від реалізації палива, не були проведені через РРО, здійснення торговельної діяльності паливно - мастильними матеріалами без придбання торгового патенту.
Перевіряючими зроблено висновок про порушення позивачем п.п.1,2,5 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями (далі Закон № 265/95-ВР), ч.2 ст.2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. № 98/96 -ВР із змінами та доповненнями (далі Закон 98/96 -ВР), та п.7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. №727/98 (далі Указ № 727/98) .
На підставі висновків акту перевірки за порушення позивачем п.п.1,2 ст.3 Закону України № 265/95-ВР, на підставі п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та п.1 ст.17 Закону № 265/95-ВР відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000552380/0 від 12.04.2007 року. Згідно вказаного рішення до позивача застосовані штрафні санкції в загальній сумі - 1212854,25 грн., з яких 6156,50 грн. - за не проведення через РРО готівкових коштів у сумі 1231,30 грн.; 1206697,55 грн. - за не проведення через РРО готівкових коштів у сумі - 241339,65 грн.
Відповідно до п.2 Указу №727/98, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтв про сплату єдиного податку Серії Г № 640271 від 01.09.2006р., термін дії 2006 рік та свідоцтва про сплату єдиного податку Серії Д № 218785 від 01.01.2007р., термін дії 2007 рік, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4, перебуває на спрощеній системі оподаткування і є платником єдиного податку. (арк. справи 48 (том1), арк. справи 76 (том 2)).
Статтею 1 Закону України №265/95-ВР встановлено, що реєстратори розрахункових операції застосовуються фiзичними особами - суб'єктами пiдприємницької дiяльностi або юридичними особами (їх фiлiями, вiддiленнями, iншими вiдокремленими пiдроздiлами) (далi - суб'єкти пiдприємницької дiяльностi), якi здiйснюють операцiї з розрахункiв у готiвковiй та/або в безготiвковiй формi (iз застосуванням платiжних карток, платiжних чекiв, жетонiв тощо) при продажу товарiв (наданнi послуг) у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами пiдприємницької дiяльностi, якi виконують операцiї з купiвлi - продажу iноземної валюти.
Разом з тим, п.6 ст.9 зазначеного Закону передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку) якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книги обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику».
Зазначене положення узгоджується з преамбулою Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», відповідно до якої спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів.
Отже, для застосування до позивача штрафних санкцій за не проведення розрахункових операцій із відпустку газу скрапленого через реєстратор розрахункових операцій, контролюючому органу необхідно довести обставини які свідчать про те, що скраплений газ відноситься до підакцизних пально-мастильних матеріалів та відсутність ведення книги обліку доходів та витрат.
Актом перевірки встановлено торгівлю скрапленим газом. Зазначена обставина не заперечується відповідачем та підтверджується договором доручення № 5 СГП/976 від 07.09.2006р. (арк. справи 86), реєстром отриманих коштів за період вересень 2006р. - квітень 2007р. (арк. справи 90), наданими позивачем корінцями розрахункових квитанцій.
Відповідно до ст.1 Декрету КМ України «Про акцизний збір», акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).
Законом України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» від 11 липня 1996 року №313/96 -ВР який є спеціальним з питань визначення підакцизних товарів, визначено перелік підакцизних товарів. До зазначеного переліку не входить газ скраплений, тобто газ скраплений не є підакцизним товаром, на який встановлюється відповідна ставка акцизного збору. Дана обставина також не оспорюється відповідачем.
Судом також встановлено, що позивач веде книгу обліку доходів та витрат відповідно до Порядку ведення книги обліку доходів та витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1269 від 16.09.2001 року, в якій заповнено усі обов'язкові графи. Зазначені обставина не заперечуються відповідачем та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні книгами обліку доходів витрат, копії витягу з яких долучені до матеріалів справи (арк. справи 1-54 (том 2)).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведені обставини, відповідно до яких позивач був зобов'язаний застосовувати реєстратор розрахункових операцій, натомість судом встановлені обставини, які звільняють позивача від обов'язку застосовувати реєстратор розрахункових операцій відповідно до п.6 ст.9 Закону України № 265/95-ВР.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивач повинен був застосовувати РРО, тому що здійснював вид діяльності, а саме заправку автотранспортних засобів газом у якості палива, який не визначений у свідоцтві про сплату єдиного податку (роздрібна торгівля скрапленим газом для населення), оскільки, по-перше актом перевірки не зафіксовано заправку автотранспортних засобів, по-друге, як встановлено судом, позивач має свідоцтво про сплату єдиного податку, яке на час розгляду справи не визнано недійсним та не скасовано.
Крім того суд зазначає, що вичерпний перелік умов, дотримання яких є необхідним для застосування спрощеної системи оподаткування, встановлений пунктом 1 Указу № 727/98, відповідно до якого спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Ці умови не обмежують суб'єкта малого підприємництва у виборі здійснюваних ним видів діяльності лише тими, що зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку чи в будь-якому іншому документі.
Отже, суб'єкт малого підприємництва має право займатися будь-якими видами підприємницької діяльності, за винятком тих, що не можуть здійснюватися з використанням спрощеної системи оподаткування в силу прямої законодавчої заборони.
Наявність певного рядка в заяві суб'єкта малого підприємництва про видачу свідоцтва про сплату єдиного податку та зміст самого свідоцтва не можуть слугувати такими обмеженнями, оскільки відповідно до статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не може встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Таким чином, норми Указу № 746/99 поширюються на всі доходи суб'єкта спрощеної системи оподаткування, отримані ним як виручка від реалізації товарів, робіт, послуг у межах усіх видів здійснюваної ним підприємницької діяльності.
Відповідачем не доведено недотримання позивачем умов, які є необхідними для застосування спрощеної системи оподаткування, встановлені пунктом 1 Указу, не доведено зайняття останнім таким видом діяльності, який заборонено при використанні спрощеної системи оподаткування.
Щодо посилання позивача на постанову Богодухівського районного суду Харківської області від 21.05.2007р., якою ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.155-1 КУпАП, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 72 КАС України, постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Суд зазначає, що висновки щодо інших питань, викладені у постанові про адміністративний проступок, не є обов'язковим для суду, який розглядає адміністративну справу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова Богодухівського районного суду Харківської області від 21.05.2007р. №3-2535/09/11 про притягнення до адміністративної відповідальності свідчить про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.155-1 КУпАП України, однак не доводить правомірність застосування податковим органом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.п.1,2 ст.3 Закону України № 265/95-ВР.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства, яке регулює правовідносини що виникли між сторонами у даній справі, та враховуючи, що судом під час розгляду даної справи встановлено, що позивач у справі перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку, проданий ним під час проведення перевірки товар-газ скраплений не є підакцизним пально-мастильним матеріалом, позивачем ведеться книга обліку доходів та витрат, суд вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем п.п.1,2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі, а прийняте відповідачем рішення про застосування штрафних фінансових санкцій №0000552380/0 від 12.04.2007 р. не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості ухваленого відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій до суду не надано.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області про скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області № 0000552380/0 від 12.04.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 11.05.2010 року.
Суддя Піскун В.О.