06 травня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1461/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
при секретарі - Вовченко Т.П.,
за участю:
представника позивача - Кондратюк Т.П.,
представника відповідача - Лопан С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області до Новосанжарського селищного комбінату комунальних підприємств про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -
13 квітня 2010 року Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новосанжарського селищного комбінату комунальних підприємств про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 38197 грн. 44 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що відповідачем у порушення вимог ст.ст. 20, 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період із січня по лютий 2010 року не сплачено страхові внески, штрафні санкції та пеня в загальній сумі 38197 грн. 44 коп.
У ході судового розгляду позивач подав заяву про зменшення суми позову у зв'язку із добровільним погашення відповідачем частини суми боргу та просив стягнути суму боргу по сплаті страхових внесків, штрафних санкцій та пені в розмірі 32537 грн. 56 коп.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Новосанжарський селищний комбінат комунальних підприємств є юридичною особою та взятий на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області з 09.07.2003 року, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області від 06.05.2010 р. № 1174/07.
Відповідно до статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” платниками страхових внесків на загальнодержавне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно до положень статті 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Розмір страхових внесків встановлений Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” та розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, а саме: 33,2 % від фонду оплати праці та 0,5 -2 %, що утримуються із заробітної плати працюючих.
Частиною другою статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до зазначеного Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та пунктів 5.1.3, 5.1.4 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Судом встановлено, що відповідачем самостійно розраховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень 2010 року та за лютий 2010 року.
В установлені частиною шостою статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” строки страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 33864 грн. 22 коп. відповідачем не були сплачені, що підтверджується відомостями картки особового рахунку страхувальника - відповідача, наявною в матеріалах справи.
Частиною 1 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цією статтею.
Згідно із ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу - в розмірі 10% своєчасно не сплачених зазначених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Управлінням Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області на підставі вказаних норм винесені рішення про застосування фінансових санкцій № 2 від 13.01.2010 року, № 29 від 11.02.2010 року, № 77 від 10.03.2010 року, № 85 від 15.03.2010 року.
Дані рішення отримано відповідачем, що підтверджується відміткою про отримання в корінці зворотного поштового повідомлення про вручення, копія якого наявна у матеріалах справи.
Згідно абз. 3, 4 ч. 14 ст. 106 Закону суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються у тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи картки особового рахунку страхувальника, за відповідачем рахується борг по сплаті штрафних санкцій та пені в сумі 4333 грн. 22 коп.
Разом з тим, суд бере до уваги надані позивачем банківські виписки про погашення відповідачем частини боргу в сумі 5659 грн. 88 коп.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені становить 32537 грн. 56 коп.
Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість прийняття визнання позову Новосанжарським селищним комбінатом комунальних підприємств, оскільки такі дії не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та необхідність прийняття постанови про задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області до Новосанжарського селищного комбінату комунальних підприємств про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування -задовольнити.
Стягнути з Новосанжарського селищного комбінату комунальних підприємств на користь Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 32 537,56 грн. (тридцять дві тисячі п'ятсот тридцять сім гривень п'ятдесят шість копійок).
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 11 травня 2010 року.
Суддя А.Б. Головко