Справа № 2-106
2010 року
6 квітня 2010 року
Свердловський міський суд Луганської області в складі
головуючого судді Маркової Т.Г.,
при секретарі Дмитрієвій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Свердловська цивільну справу за позовною заявою ДП «Свердловантрацит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за центральне опалювання та послуги по утриманню будинку і прибудинкової території, а також зустрічного позову ОСОБА_2 до ДП «Свердловантрацит» про захист прав споживача,
ДП «Свердловантрацит» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за центральне опалювання та утримання будинку і прибудинкової території, в обґрунтування якого зазначає, що до складу ДП «Свердловантрацит» входить ВП «Управління житлово-комунального господарства та теплопостачання» ( надалі «ВП»), на балансу якого знаходиться АДРЕСА_1 якого є приватною та складається з 3 кімнат, загальною площею 66.5 м.кв., співвласниками якої є відповідачі.
Згідно з «Правилами надання послуг населенню з водо- та теплопостачання», затвердженими ПКМУ № 630 від 21.07.2005 року «ВП» надає відповідачам послуги з теплопостачання квартири, але вони з 01.01.2004 року сплачували платежі не в повному обсязі, в зв'язку з чим по особовому рахунку НОМЕР_1 утворилася заборгованість станом на 01.07.2009 року в розмірі 1980.88 гр.
Відповідачами також не в повному обсязі проводилася сплата за утримання будинку та при будинкової території, в зв'язку з чим по особовому фінансовому рахунку № 2130 за ними також утворилася заборгованість з 01.10.2003 року станом на 01.07.2009 року в розмірі 1649.67 гр.
При цьому нарахування заборгованості проводилося з урахуванням знижки на 50% як учасникам ВВВ.
04.12.2008 року ОСОБА_1 уклала договори № 78 та 10 про сплату заборгованості за послуги центрального опалювання на суму 1502 гр. 84 коп. та за утримання будинку та його території на суму 1399 гр. 30 коп. строком за 3 місяці, тобто з 01.12.2008 року по 01.03.2009 року. Дія договорів закінчилася, але вона заборгованість не погасила. Невиконання відповідачами обов'язків по сплаті заборгованості призводить до неможливості позивача належним чином виконувати свої обов'язки з теплопостачання, обслуговування будинків, взагалі функціонування підприємства з виконанням покладених на нього обов'язків.
Вважає, що перебіг позовної давності перервався за 2006-2008 роки у зв'язку з частковою сплатою платежів за центральне опалювання та укладанням договорів про погашення заборгованості.
Просить на підставі ст. ст. 150-151, 156 ЖК України, ст. 4 ЦПК України, Закону України « Про приватизацію житлового фонду» постановити рішення, яким стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за утримання будинку та при будинкової території у сумі 1649.67 гр., та за послуги центрального опалювання в розмірі 1980.88 гр. а також 252 гр. судових витрат у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 пред'явив зустрічний позов, в обґрунтування якого зазначає, що до нього пред'явлений позов ДП «Свердловантрацит» про стягнення заборгованості за центральне опалювання та утримання будинку і при будинкової території з посиланням на відповідні договори № 78 та 10 про погашення заборгованості за 3 місяці, які він не укладав. Крім того, він працював на підприємстві первісного позивача та з його заробітної плати стягувалась вартість опалення. Він та третя особа за первісним позовом - ОСОБА_1 користуються 50% знижкою по оплаті за комунальні послуги, але первісним позивачем ці пільги не були враховані та їм нарахували неіснуючу заборгованість. Угоди про сплату заборгованості ОСОБА_1 були підписані під впливом омани, оскільки посадові особи позивача за первісним позовом, користуючись похилим віком ввели її в оману та підсунули їй на підпис угоду, відомості в якій не відповідали дійсності, оскільки ніякої заборгованості в нього та ОСОБА_1 не існує. Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин).
На підставі ст. ст. 21, 55, 61 Конституції України, Закону України «Про захист прав споживачів» просить захистити його права споживача шляхом визнання недійсними договори № 78 та № 10 укладеними між ДП «Свердловантрацит» та ОСОБА_1 на сплату заборгованості за послуги центрального опалювання та утримання будинку і його при будинкової території та визнати недійсними вимоги ДП «Свердловантрацит» по сплаті ним послуг по опаленню квартири та заборгованості на утримання будинку і його території.
В судовому засіданні представник ДП «Свердловантрацит» заявлені позовні вимоги підтримала, змінивши їх розмір, в зв'язку з частковим погашенням заборгованості ОСОБА_3 за опалення в розмірі 300 гр., та обслуговування будинків і при будинкової території в розмірі 19 гр. 66 коп. При цьому пояснила, що підприємством належним чином виконувалися обов'язки щодо надання послуг відповідачам з опалення квартири, в дні коли такі послуги з поважних причин не надавалися, проводився відповідний перерахунок. Нарахування розміру оплати проводилася відповідачам з урахуванням їй пільги на 50% оплату, причому за опалювання лише за площу 52.5 м.кв., а за решту вони зобов'язані сплачувати 100 %. По будинку проводився відповідний ремонт будівлі, частково перекривався дах, ремонтували фундамент будинку, виконували малярні та фарбувальні роботи, труба покривалася оцинкованим металом та ін. В той час, як відповідачі зовсім не проводили оплати за обслуговування будинку і при будинкової території, а за опалювання сплачували частково. ОСОБА_1 уклала договір за погашення заборгованості протягом 3-х місяців, але не виконала його належним чином. Тому просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість та сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В задоволенні зустрічного позову просить відмовити, оскільки ніякої омани при укладанні договорів ніхто до ОСОБА_1 не застосовував, вони їх підписанням лише підтвердила наявну заборгованість.
ОСОБА_4 в судовому засіданні заявлений до неї та ОСОБА_2 не визнала, наполягаючи на тому, що з чоловіка під час його праці на ш. Центроспілка стягувалась оплата за опалювання, в наступному вона в повному обсязі сплачувала витрати на централізоване опалювання, але їй нараховували заборгованість в розмірі 100 %, без урахування 50% пільги. Витрати на обслуговування будинку і при будинкової території вона здійснювала, доки в їх будинку не загинули сусіди через непрацюючу вентиляцію, тому вона перестала вносити цю оплату. З 2007 році вона зверталася до адміністрації ВП з письмовою заявою про ремонт труб подачі холодної води і це було зроблено, більше з письмовими заявами вона не зверталася, а лише усно, але коли конкретно, до кого та з приводу чого пояснити не може. Договори № 10 та 78 вона вимушена була укласти, оскільки без цього її не надавали довідку про те, що в її квартирі централізоване опалювання для оформлення пільги. Просить в задоволенні позову відмовити, оскільки за її рахунками відсутня будь-яка заборгованість за її розрахунками. Позов ОСОБА_2 просить задовольнити.
ОСОБА_2 з'явившись до судового засідання позовні вимоги не визнав, надав заяву про розгляд справи у його відсутності за участю його представника ОСОБА_5
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та дав пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_1 При цьому доповнив, що її вимусили укласти договори № 10 та 78 про погашення заборгованості, шляхом омани, тому просить визнати їх недійсними.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позову ДП «Свердловантрацит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2., і відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, виходячи з наступного.
Згідно положень ст.ст.3,11 та 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, і проти цього не заперечують сторони що на балансі ВП «УЖКГ та ТП» знаходиться житловий АДРЕСА_1 якої є приватною та має загальну площу 66.5 м.кв ( а.с. 9), та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках.
Положеннями ст.ст. 150-151 ЖК України встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок ( частину будинку), квартиру користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. Громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок ( квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 156 ЖК України передбачає, що члени сім'ї власника квартири (будинку) зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку ( квартири) і придомової території.
Відповідно до частини першої та другої статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду ” від 19 червня 1992 року № 2482-Х11 утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.
Власники приватизованого житла у багатоквартирних будинках ( до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.
Як зазначено у п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 24 січня 2006 р. № 45 „Про внесення змін до постанови КМУ від 8 жовтня 1992 р. № 572 „Про механізм впровадження Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду ”, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний ...укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору та оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом...
Спори, що виникають під час користування приміщеннями житлових будинків, згідно до п.13 цих Правил, розв'язуються шляхом проведення переговорів між учасниками спору або у судовому порядку.
Виходячи з вищенаведеного вбачається, що оплату за утримання житла зобов'язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир, у тому числі і відповідачі по справі.
Розмір тарифів (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається згідно з „Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ”, затвердженим постановою КМУ від 12.07.2005 р. № 560.
Це витрати на утримання будинку та прибудинкової території і вони не залежать від того, чи проживає особа у квартирі (власник або наймач), чи ні. Перелік послуг, що можуть бути складовими тарифу, затверджуються за рішенням органу місцевого самоврядування. Оплата цих послуг повинна здійснюватися з моменту отримання права власності на квартиру, тобто відповідачі зобов'язані були сплачувати зазначені послуги з моменту викупу квартири.
Відповідно до виписки із облікового рахунку № 2130, відкритого ВП «Управління житлово-комунального господарства та теплопостачання» ДП «Свердловантрацит» на ім'я ОСОБА_1 по квартирі АДРЕСА_1 за період з січня 2006 року по липень 2009 року нарахована плата за послуги по утриманню будинку та прибудинкової території на загальну суму -1649.67 грн., але не сплачено ані копійки. Причому на 1.01.2006 року була наявною заборгованість в розмірі 533 гр. 42 коп., а нарахування плати проводилося в розмірі 50% з урахуванням пільги як учасників ВВВ ( а.с. 18-21). Це також підтверджують довідки УТСЗН та пояснення свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні ( а.с. 79, 85-89). З січня по травень 2005 року нарахування проводилося в розмірі по 0.23 гр. на 1 м.кв. на підставі розпорядження голови обласної адміністрації від 25.10.2000 року № 637. З червня 2005 року по жовтень 2006 року нарахування по квартплаті проводились по тарифу - 0,48 грн. за 1 кв.м., згідно рішення Свердловської міської ради Луганської області № 231 від 31.05.2005 року. З 01.11.2006 року нарахування по квартплаті проводились по тарифу - 0,83 грн. за кв.м. загальної площі, згідно рішення Свердловської міської ради Луганської області № 443 від 24.10.2006 року. Згідно рішення Свердловської міської Ради № 83 від 28.02.2007 року, та додатків № 1 и 2 тарифи введені по житловому фонду з 1.03.2007 року по групам будинків в залежності від інженерного обладнання та видів надання послуг. Згідно додатку № 1 будинок відповідачки належить до 1 групи будинків і має тариф 0.61 гр. за 1 м.кв. загальної площі. При цьому зазначеним рішенням були затверджені тарифи на утримання будинків і споруд та при будинкової території по ВП «УЖКГ та ТП» ДП «Свердловантрацит» та на вивезення твердих побутових відходів в розмірі 2 гр. 40 коп. на місяць за 1 чоловіка за об'єм накопичення відходів 0.15 м.3 ( згідно нормативу) ( а.с. 61-68). Рішенням виконавчого комітету Свердловської міської ради № 135 від 21.04.2009 року затверджені тарифи на зазначені послуги в розмірі 1.03 гр. за 1 м.кв. та в розмірі 5.42 гр. у місяць на вивезення твердих побутових відходів за 1 чоловіка за об'ємом накопичення відходів 0.15 м.3. ( згідно з нормативом) Вказане рішення, згідно п. 5 набрало чинності з моменту публікації його у газеті «Зоря Донбасу», тобто з 08.05.2009 року ( а.с. 69- 76). Як вбачається з розшифровок відповідача, складові тарифу на оплату послуг, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій відповідають складовим тарифу, затвердженим відповідними рішеннями виконкому, та фактичні витрати на них перевищують встановлені розміри ( а.с. 41-45, 55-57) і включають витрати на прибирання прибудинкової території, технічне обслуговування інженерних комунікацій, обслуговування димовентіляційних каналів, поточний ремонт, підготовку житлового фонду у осінньо-зимовий період, освітлення місць загального користування та ПДВ. Розмір же заборгованості станом на грудень 2009 року по будинку № 22 вул. Енгельса становить 1684 гр. 55 коп. ( а.с. 58-60).
Згідно рішення виконкому Свердловської міської Ради № 173 від 20.05.2008 року ДП «Свердловантрацит» в особі ВП «УЖКГ та ТП» визначено виконавцем житлово-комунальних послуг в житловому фонді ДП «Свердловантрацит», що знаходиться на території міської громади м. Свердловська по утриманню будинків, споруд та при домових територій ( прибирання прибудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрібудинкових сітей, освітлення місць загального користування, поточний ремонт та ін.); з центрального опалювання, вивозу твердих побутових відходів та рідинних нечистот ( а.с. 47).
Суд вважає безпідставними ствердження відповідачки ОСОБА_1 про неналежне надання позивачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, оскільки ст. 162 ЖК України передбачає, що плата за користування жилими приміщеннями в будинку \квартирі \, що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами.
Крім того, відсутність письмового договору між сторонами по справі щодо оплати витрат на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до 04.12.2008 року не є підставою вважати протиправними дії позивача по нарахуванню плати відповідачці за утримання квартири та прибудинкової території, оскільки частиною першою статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Положеннями ст.. 205 та ч.1 ст.206 цього Кодексу передбачено, що правочини можуть вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, якщо не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Крім того, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Згідно до ч. 2 ст. 218 ЦК України, якщо правочин, до якого законом встановлена його недійсність, у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Як вбачається з пояснень самої відповідачки, вона раніше сплачувала витрати на утримання будинку, але з часом з'ясувала, що в них не працює вентиляція, тому сплачувати ці витрати перестала, намагаючись таким чином змусити первісного позивача відремонтувати її. Зазначені дії вона виконувала від свого імені, виконуючи обов'язки двох співвласників - за себе та чоловіка. Більш того, 04.12.2008 року вона уклала договір № 10 про погашення наявної заборгованості по утриманню будинку, станом на 1.11.2008 року, таким чином визнавши її існування за минулий час, а з 4.12.2008 року уклала відповідний договір № 239, який знову-таки не виконувала ( а.с. 48-51). В судовому засіданні вона також підтвердила, що згодна з витратами на вивіз сміття.
Таким чином вбачається, що відповідачі, як співвласники квартири фактично вступили в договірні відносини з первісним позивачем, яким в межах надходження коштів виконувалися відповідні роботи по утриманню будинку і прибудинкової території, що зобов'язує відповідачку сплачувати надані позивачем послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, суд не приймає до уваги ствердження відповідачки про неналежне надання позивачем послуг по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій, оскільки згідно довідки позивача та пояснень представника в судовому засіданні вбачається, що останнім проводилися відповідні роботи в межах виділених коштів ( а.с. 57) по ремонту опалення, холодного водопостачання та каналізації будинку, а саме: заміна труб, болтів, вентилів, установка фітінгів, радіаторів, муфт, заміна відводів каналізації, ремонт шиферної крівлі та інше. Відповідачка не спростувала вказані докази. У свою чергу вона за весь цей час, відповідно до п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 24 січня 2006 р. № 45 „Про внесення змін до постанови КМУ від 8 жовтня 1992 р. № 572 „Про механізм впровадження Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду ”, не зверталася до суду з позовом з приводу ненадання або несвоєчасного чи неналежного надання їй позивачем житлово-комунальних послуг. Не зверталася вона з такими скаргами і до інших відповідних органів. Згідно довідки первісного позивача, за заявою ОСОБА_1 в листопаді 2007 року було проведено ремонт труб подачі холодної води ( а.с. 73). Разом з тим, як за зазначений період відповідачами не було сплачено ані копійки. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачка не надала суду доказів своїх заперечень проти позов у в цій частині, як того вимагають ст. ст. 10,11 та 60 ЦПК України.
Відповідно до ст.. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні ( споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Крім того, як передбачають Правила надання послуг населенню з водо- та теплопостачання, затверджені ПКМУ № 630 від 21.07.2005 року, а також ст.. ст.. 150-151, 156 ЖК України, ст.. 10 Закону України « Про приватизацію житлового фонду» відповідачі зобов'язані щомісячно вносити плату за надання послуг з центрального опалювання.
Тариф на зазначені послуги було затверджено рішенням виконкому № 443 від 24.10.2006 року ( з наступними змінами - а.с. 63).
Згідно відомостей про нарахування, оплату, перерахунок за дні, що не опалювалися по обліковому рахунку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, відкритому на ім'я ОСОБА_1 за період с січня 2006 року по 1 липня 2009 року проводилося нарахування за централізоване опалення з урахуванням пільги як учасника ВВВ на площу 52.5 м.кв. Причому станом на 01.01.2006 року заборгованість за минулий час складала 1101.47 коп., а станом на 01.07.2009 року вона збільшилась до 1980.88 гр. ( а.с. 12-16, 22-26), а також згідно виписки з особового рахунку, представником ДП «Свердловантрацит» проведено повний розрахунок нарахування та сплати відповідачами витрат на централізоване опалювання, з яких убачається розмір нарахувань та проведених перерахунків з вказаного виду послуги.
Відповідачі та їх представник, не погоджуючись з зазначеним розрахунком, не надають суду іншого, об'єктивно підтвердженого розрахунку та не спростовують проведені первісним позивачем розрахунки. Наданий суду відповідачкою так званий розрахунок проведеного нею перерахунку по опаленню фактично не містить щомісячних розрахунків, тому суд не має можливості їх перевірити. Надані нею квитанції по сплаті витрат з централізованого опалювання були всі враховані «ВП УЖКГ та ТП» за відповідні періоди, тому також не спростовують проведені останнім розрахунки. Згідно довідки ОП « Шахта Центроспілка» убачається, що з заробітної плати ОСОБА_2 за період з 1999 по 2002 року утримувалась плата за опалення ( а.с. 84), але відповідачам нарахована заборгованість за період з 2006 року і вони не надали суду відповідних доказів своєчасної та повної сплати за ці послуги з 2003 робу, або з 2006 року.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо безпідставності заперечень ОСОБА_1,ОСОБА_2. та їх представника щодо розрахунку, проведеного первісним позивачем.
Що стосується застосування строків позовної давності, то суд зауважує наступне.
Відповідно до ст.. ст.. 256, 257, 267 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Разом з тим ст. 264 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання строку позовної давності його перебіг починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
В судовому засіданні представник первісного позивача наполягає на тому, що строк позовної давності перервався ОСОБА_1 визнанням нею своїх обов'язків щодо сплати заборгованості як по утриманню будинку та при будинкової території так і по централізованому опаленню, що виразилося в частковому погашенні заборгованості за минулі часи так і укладенням договорів № 78 та 10 від 04.12.2008 року.
Заперечуючи проти цього та стверджуючи про витік строку позовної давності відповідачі та їх представник наполягали на тому, що зазначені вище договори, які ОСОБА_2 просив визнати на підставі Закону України « Про захист прав споживачів» недійсними, були укладені шляхом введення первісним позивачем ОСОБА_1 в оману, що виразилося в тому, що вони « підсунули їй на підпис відомості, які не відповідали дійсності, оскільки жодної заборгованості в них не існує». Зазначені ствердження спростовуються викладеними вище дослідженнями та розрахунками, які перевірені судом, та якими встановлена наявна заборгованість як з витрат на утримання будинку та при будинкової території так і з централізованого опалювання на момент укладення спірних договорів так і до теперішнього часу. Крім того, правові наслідки вчинення правочину під впливом обману передбачені ст. 230 ЦК України, на яку не посилаються ані відповідачі ( ОСОБА_1) ані їх представник. Зазначена норма передбачає, що, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення ( ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. ОСОБА_1 та їх представник не надають суду доказів щодо зазначених обставин, а їх ствердження щодо того, що вони вважали про відсутність в них будь-якої заборгованості з зазначених видів послуг, але разом з тим ОСОБА_1 не тільки підписала договори про їх погашення, а й частково погашала, причому не тільки після укладення договорів, а й до цього. Так нею була частково сплачена заборгованість з централізованого опалення з березня по жовтень 2008 року, тобто до укладення договору № 78, та в січні 2009 року - тобто вже після укладення договору ( а.с. 15, 16, 10). Що стосується витрат на утримання будинку та при будинкової території, то ОСОБА_1 і в судовому засіданні стверджувала, що частково визнає ці витрати, в тому числі з вивозу твердих побутових відходів. На підтвердження нею зазначеної заборгованості також були укладено договір № 10 від 04.12.2008 року.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що зазначеними вище діями ОСОБА_1 визнала наявність в неї заборгованості станом на 01.11.2008 року з централізованого опалення в розмірі 1502.84 гр. ( договір № 78 від 04.12.2008 року - а.с. 10) та в розмірі 1399 гр. 30 коп. станом на 01.11.2008 року по утриманню будинку та при будинкової території ( а.с. 17), взяла на себе зобов'язання щодо її погашення, тим самим перервала строк позовної давності і зобов'язана виконати зазначені зобов'язання на підставі ст.. 509, 526, 527 ЦК України, а оскільки вона їх не виконала, то зазначені суми підлягають стягненню з неї на користь позивача на підставі ст.. 610, 611, 625 ЦК України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 стверджувала, що вона змушена була укласти зазначені договори внаслідок того, що їй відмовляли надавати необхідні довідки, що не є підставою визнання договорів недійсними на підставі ч. 3 ст. 215 ЦК України, яка передбачає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин). Ставлячи питання про визнання договорів недійсним, ОСОБА_2 разом з тим не вказує яким законом передбачена недійсність укладених договорів, оскільки Законом України « Про захист прав споживачів» такий спосіб захисту права не передбачено. . Не зважаючи на те, що ОСОБА_2 не був стороною при укладанні оспорюваних договорів, суд приходить до висновку, що вони стосуються його інтересів, тому він має право на пред'явлення зазначеного позову, та з урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку у відмові у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів № 10 та 78 від 04.12.2008 року, укладених ОСОБА_1 ( а.с. 10, 17).
Первісним позивачем пред'явлено позов до відповідачів про стягнення заборгованості, яка станом на 01.07.2009 року становила: за централізоване опалювання - 1980 гр. 88 коп, та за обслуговування будинку і при будинкової території - 1649 гр. 67 коп. З урахуванням того, що ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання щодо погашення заборгованості, яка станом на 01.11.2008 року становила: за централізоване опалювання в розмірі 1502 гр. 84 коп., та за обслуговування будинку и при будинкової території - в розмірі 1399 гр. 30 коп., але лише частково його виконала його, а саме, вже під час розгляду справи сплатила 300 гр. за централізоване опалювання та 19 гр. 66 коп. - за обслуговування будинку та при будинкової території, в зв'язку з чим представник позивача зменшила розмір позовних вимог, тому суд приходить до висновку, що зазначені суми за договором на підставі ст.. 610, 625 ЦК України слід стягнути з ОСОБА_1 а саме: за централізоване опалювання в розмірі 1202 гр. 84 коп. ( 1502 гр. 84 коп. - 300 гр.), та за обслуговування будинку і при будинкової території в розмірі 1379 гр. 64 коп. ( 1399 гр. 30 коп. - 19 гр. 66 коп. ), а решту, а саме: за централізоване опалювання в розмірі 478 гр. 04 коп. ( 1980 гр. 88 коп. - 1502 гр. 84 коп.), та за обслуговування будинку і при будинкової території в розмірі 250 гр. 37 коп. ( 1649 гр. 67 коп. - 1399 гр. 30 коп.) - солідарно, розподіливши відповідно до ст.. 88 ЦПК України і судові витрати, а саме: з ОСОБА_1 на користь ДП «СА» слід стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 196 гр. 56 коп., та солідарно з ОСОБА_2 - в розмірі 55 гр. 44 коп., а також на користь держави судовий збір - з ОСОБА_1 в розмірі 39 гр. 78 коп., та солідарно з ОСОБА_2 - в розмірі 11 гр. 22 коп. .
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ДП «Свердловантрацит».
На підставі ст.ст. 150-151 ЖК України, 230, 264, 267, 322, 509, 526, 527, 530 , 610 ЦК України, ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст.11, 206 ЦК України та Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 24 січня 2006 р. №45 „Про внесення змін до постанови КМУ від 8 жовтня 1992 р. № 572 „Про механізм впровадження Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду ”, Закону України « Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст.10-11, 60, 88, 209 та 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ДП «Свердловантрацит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП «Свердловантрацит» заборгованість по утриманню будинку та його території в сумі 1379 гр. 64 коп. та заборгованість з опалення квартири в розмірі 1202 гр. 84 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 196 гр. 56 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно: на користь ДП «Свердловантрацит» заборгованість по утриманню будинку та його території в сумі 250 гр. 37 коп. та заборгованість по опаленню квартири в розмірі 478 гр. 04 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду цивільної справи в розмірі 55 гр. 44 коп. на особистий рахунок ВП УЖКГ та ТП № 260073015210 у Свердловському відділенні Ощадбанку № 5450, МФО 364241, код 26402581.
Стягнути судовий збір на користь держави: з ОСОБА_1 в розмірі 39 гр. 78 коп., та солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в розмірі 11 гр. 22 коп.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про захист прав споживача відмовити за необґрунтованістю.
Мотивована частина рішення буде виготовлена 11 квітня 2010 року.
Заява про оскарження рішення може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд протягом 10 днів з дня його оголошення, а апеляційна скарга подається протягом наступних 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення..
Рішення набирає чинності, якщо протягом вказаного часу не надійде заява про його оскарження.
Суддя Т.Г.Маркова