Справа № 2-440/2010
2010 р.
іменем України
25 травня 2010 року Сватівський районний суд Луганської області в складі головуючого судді Юрченко С.О., при секретарі Андріясовій С.А. у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про визнання бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області незаконною, про зобов'язання нарахування та виплати на його користь підвищення до пенсії як «Дітям війни» за період з 22.05.2008 року по 30.04.2010 року,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, в якій просить визнати бездіяльність відповідача незаконною та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь недоплачене йому, як дитині війни, підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 року по 30.04.2010 року.
В обгрунтування позовних вимог в позові позивач зазначив, що він, відповідно до ст.1 Закону України №2195-1V від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», є «дитиною війни», згідно із статтею 6 даного Закону з першого січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак у 2008-2010 р. йому така допомога не виплачувалась. Цим самим відповідачем порушено вимоги ст.ст. 19, 22 Конституції України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, тому невиплату соціальної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” вважає протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України, просить суд задовольнити позов.
В судове засідання позивач не з'явився, просив в своєму позові розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надавши заперечення , згідно яких просить суд справу розглянути без його участі та зазначив, що позов не визнає. Підвищення пенсій за 2006-2007 роки дітям війни можливо провести лише після прийняття відповідного законодавчого акту. Крім того, в 2008 р. після винесення Конституційним Судом України рішення 22 травня 2008 р № 10рп/2008 підвищення дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинно проводитись відповідно до постанови КМУ №530 від 28.05.2008 р. в розмірі: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн.. У 2009 році ст. 54, 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» КМ України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбаченими відповідними бюджетними програмами. Тому у 2009 р. виплата дітям війни проводилась відповідно до постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року. Просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
Суд, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає за необхідне задовольнити позов з наступних підстав: позивач є пенсіонером, отримує пенсію за віком та має правовий статус „дитини війни”, що підтверджується посвідченням (а.с. № 3) . Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату йому доплати як „дитині війни”. Листом 111/К-7 від 29.03.2010 р. відповідачем йому було відмовлено у підвищенні пенсії ( а.с.4).
Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 46 Закону України „Про загальнообов”язкове пенсійне страхування ” передбачено, що н араховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Таким чином, суд не вважає, що позивачем пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» КМ України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбаченими відповідними бюджетними програмами, а не від розміру мінімальної пенсії за віком, як вказано в законі України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Ч.2 ст. 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року щодо соціальних виплат, в тому числі і в частині внесення змін до закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Щодо виплат у 2009 році, 2010 році, то в п. 5.3. Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року вказано, що у рішенні від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) Конституційний Суд України зазначив, що „рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150)“ (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини).
Ухвалюючи Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, статей 4, 27, частини другої статті 38 Кодексу при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет. Ця рекомендація ґрунтувалася на правових позиціях Суду, висловлених у зазначеному Рішенні, відповідно до яких: стаття 38 Кодексу конкретизує вимоги частини другої статті 95 Конституції України щодо змісту закону про Держбюджет; у сукупності вказані статті Кодексу і Конституції України визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет - встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзаци четвертий, п'ятий, шостий, восьмий пункту 4 мотивувальної частини). У зв'язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що „зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України“ (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини).
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідач зобов'язаний перерахувати та виплатити позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дітям війни» з 22.05.2008 року по 30.04.2010 року, з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу.
Суд вважає, що з відповідача також підлягають стягненню судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 37 грн., оскільки позивач звільнений від сплати відповідно до ст. 82 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 10,11, 60,212-215 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 доплати до пенсії як «Дитині війни» незаконною.
Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» з 22 травня 2008 року до 30 квітня 2010 року з урахуванням фактично отриманих сум.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі судовий збір в розмірі 8,50 грн. (вісім гривень п'ятдесят копійок) на р/р 31411537700272 код 22090100 МФО 804013 ідн. код 24048267 одержувач: місцевий бюджет м. Сватове.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі витрати з інформаційно- технічного забезпечення судових процесів в розмірі 37 (тридцять сім) грн. на р/р 31217259700271 МФО 804013 код 24048267 одержувач: УДК м. Сватове.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано в апеляційний суд Луганської області суд через Сватівський районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана в апеляційний суд Луганської області через Сватівський районний суд на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.О. Юрченко