18.03.2021 Номер провадження 2/331/274/2021
ЄУН 331/3411/20
18 березня 2021 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого - судді Антоненко М.В.
при секретарі: Федорової К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
14.09.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06 вересня 2002 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Запорізьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Запорізького обласного управління юстиції, актовий запис № 928.
Від спільного шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя з відповідачем не склалося, внаслідок чого були втрачені почуття любові, поваги та взаєморозуміння. Збереження сім'ї і подальше спільне життя неможливо, шлюбні відносини фактично припинені з липня 2019 року, сім'я розпалась остаточно і не може бути відновлена, тому позивачка просить позов задовольнити та розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2020 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Справу призначено у судове засідання на 18.03.2021 року на 10 год. 00 хв.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась. Від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Після розірвання шлюбу просить залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06 вересня 2002 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Запорізьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Запорізького обласного управління юстиції, актовий запис № 928.
Від спільного шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, сторони остаточно припинили шлюбні відносини з липня 2019 року, взаємини подружжя не підтримують, взаємних прав та обов'язків не виконують, тобто розлад у сім'ї має не короткочасний характер, то на думку суду свідчить про відсутність ознак сім'ї, примирення між ними до цього часу не відбулося і позивач проти нього заперечує. Вищевикладені обставини свідчать про те, що сторони не мають наміру відновити шлюбні відносини, відповідачем не наведено жодного доказу про те, що він намагався зберегти сім*ю та докладав для цього будь-яких зусиль.
Відповідно до ст. 111 СК України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Але позивач по справі вважає неможливим з моральної точки зору продовжувати шлюбні відносини, оскільки вони суперечать її особистим інтересам, і тому суд не може зобов'язати позивача прийняти заходи до примирення.
У п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. І з цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких обставин, суд приходить висновку, що шлюб між сторонами не може бути збережений, оскільки факти, встановлені у справі, свідчать про те, що він фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим, його формальне існування обмежує особисту свободу позивача та порушує її особисті інтереси, що мають істотне значення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12. 19, 81, 258-260, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрований 06 вересня 2002 року Запорізьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Запорізького обласного управління юстиції, актовий запис № 928 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Суддя: М.В. Антоненко