18.03.2021 Справа № 331/387/21
Провадження № 2/331/747/2021
18 березня 2021 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Солодовнікова Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Печеник І.І.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.03.2018 по 31.12.2020 в сумі 42929,33 грн. В обґрунтування позову зазначив, що відповідачам у зазначений період надавались комунальні послуги, однак боржники не виконали належним чином свої зобов'язання по оплаті наданих послуг, в зв'язку з чим Концерн «МТМ» просить стягнути заборгованість в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилисяі відзив на позов не надали, в зв'язку з чим, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК справу розглянуто у їх відсутність, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 81, 83 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що позивач Концерн «Міські теплові мережі» зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій і є виробником теплової енергії, яка, в тому числі, надається населенню для побутових потреб.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг які надаються Концерном «Міські теплові мережі».
Між сторонами виникли фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідачів від обов'язку оплати за надані такі послуги (вказане відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 712/8916/17 від 7 липня 2020 р.).
Факт надання відповідачам послуг підтверджується відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 , відповідно до якого Концерном «МТМ» надавалися послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в квартирі за вищевказаною адресою.
Розрахунком суми заборгованості за послуги з теплопостачання встановлено, що відповідачі за період з 01.03.2018 року по 31.12.2020 року мають заборгованість в сумі 42929,33 гривень.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії і гарячої води, які регулюються Законами України «Про теплопостачання» і «Про житлово-комунальні послуги», а також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року (далі Правила).
Відповідно до ст. 509 ЦК, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 67, 68, 162 ЖК УРСР плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач (власник) зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
За правилами ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно з п.п.18,20 Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст.610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
При цьому суд виходить з того, що квартира відповідачів підключена до мережі централізованого опалення і постачання гарячої води, безперервну роботу і обслуговування якої забезпечує позивач. Ці послуги у зазначений період надавалися і споживалися, з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідачі до позивача не зверталися.Факт отримання вказаних послуг не спростований, докази того, що у квартирі відсутнє (відключене у встановленому порядку) централізоване опалення чи гаряче водопостачаннявідсутні, за спожиті послуги відповідно до особового рахунку позивачем нараховувалась помісячна плата, однак відповідачі оплату за спожиту теплову енергію в повному обсязі не здійснювали.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт надання послуг відповідачам і наявності заборгованості, а тому позов підлягає задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 141 ЦПК, покладаються на відповідачів.
Керуючись ст.64,67-68 ЖК УРСР, ст.509,526,610-611 ЦК України, ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265, 279 ЦПК , суд
ухвалив:
Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.03.2018 року по 31.12.2020 року в розмірі 42929 (сорок дві тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень 33 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір в сумі по 1135 (одній тисячі сто тридцять п'ять) гривень 00 копійок з кожного.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі» (місцезнаходження: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458)
Відповідачі: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ).
Суддя: Р.С.Солодовніков