Березівський районний суд Одеської області
18.03.2021
Справа № 504/122/21
Провадження № 3/494/141/21
18.03.2021 р. м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Комінтернівського районного суду Одеської області за підсудністю про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює на посаді водія ТОВ «Дорсервіс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП), -
11.03.2021 року до Березівського районного суду Одеської області від Комінтернівського районного суду Одеської області за підсудністю надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа надійшла в провадження судді Римар І.А.
Згідно протоколу серії ОБ №099197 про адміністративне правопорушення від 20.12.2020 року вбачається, що 20.12.2020 о 19.20 годині в с. Донська Балка Березівського району Одеської області ОСОБА_1 керував автомобільним транспортом марки «Вольво» 440 д/н НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння.
Відповідно до наказу №5-од про організацією Березівського районного суду Одеської області на час дії карантину ( з подальшими змінами), постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з відповідними змінами), Постанови КМУ №392 від 20 травня 2020 року «Про встановлення карантинуз метою запобігання поширенню на території України гострої гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» ( з подальшими змінам) та відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з 12.03.2020 року до 30.04.2021 року на усій території України карантин. Згідно з рекомендаціями МОЗ України громадянам серед інших заходів запропоновано залишатися вдома, тримати дистанцію, дбати про власну безпеку.
В судове засідання 18.03.2021 року ОСОБА_1 не з'явився. Про час та місце слухання справи повідомлявся телефонограмою від 15.03.2021 року (а.с.26). Пояснень та клопотань до суду не надсилав, а також причини своєї неявки не повідомив.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
За таких обстави, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:
Пунктом 27 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено: «Судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись».
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №099197 від 20.12.2020 року, підписаний порушником без зауважень, протоколом медичного огляду від 20.12.2020 року щодо встановлення факту вживання наркотичних речовин та стану сп'яніння, поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та поясненнями ОСОБА_1 .
Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 судом не встановлено.
За таких обставинах, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статей 34,35, 280 КУпАП обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність - не виявлено.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті 130 ч.1 КУпАП (яка діяла на час вчинення адміністративного правопорушення), зокрема у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Відповідно до положень ст. 321 КУпАП щодо обчислення строків позбавлення спеціального права, водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови. Якщо особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, документи не вилучались у ОСОБА_1 та тимчасовий дозвіл не видавався.
Згідно пункту 12 розділу XIІ наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачено: у разі надходження постанови суду про позбавлення водія права керування транспортними засобами, якщо посвідчення водія не вилучено, уповноважена особа відповідного підрозділу патрульної поліції у триденний строк надсилає особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлення про позбавлення права керування за місцем її проживання (перебування), у якому зазначає реквізити винесеної судом постанови, положення статті 321 КУпАП, а також інформацію про необхідність прибуття до підрозділу патрульної поліції у визначений строк для здачі посвідчення водія або тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами. Якщо водій, посвідчення якого підлягає вилученню, не з'являється протягом місячного строку, серія та номер посвідчення водія заносяться уповноваженою особою підрозділу патрульної поліції до автоматизованої бази даних про посвідчення, які підлягають вилученню.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Керуючись статтями 40-1, частиною першою статті 130, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,( проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. та позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Державної судової адміністрації України, 050 (Отримувач коштів ГУК в Одеській обл./отг м. Березівка/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, Рахунок отримувача UA848999980313171206000015594, Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гри. 00 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя І.А. Римар