Ухвала
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 2-1087/09
провадження № 61-3249ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 31 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про стягнення грошової компенсації за частку в нерухомому майні,
24 лютого 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу (надійшла 01 березня 2021 року) на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 31 березня 2010 року.
Вказана касаційна скарга, не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки порушено вимоги частини другої та четвертої статті 392 ЦПК України - не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав), не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, та відсутні докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі представник заявника просить поновити строк касаційного оскарження з посиланням на те, що ухвала Апеляційного суду Одеської області від 31 березня 2010 року на поштову адресу ОСОБА_1 не надходила, проте не надає доказів на підтвердження вказаного.
Разом з цим, її представнику стало відомо про оскаржувані судові рішення
25 січня 2021 року під час ознайомлення з матеріалами справи в суді першої інстанції
Згідно пунктом 14 Перехідних положень ЦПК України судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 325 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали суду апеляційної інстанції) касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
Зважаючи на викладене вище, ознайомлення з матеріалами справи представником заявника після спливу десяти років - 25 січня 2021 року не є поважною причиною для поновлення строку для подання касаційної скарги. Також представником заявника не було надано доказів, що підтверджують відсутність надходження ухвали Апеляційного суду Одеської області
від 31 березня 2010 року на поштову адресу ОСОБА_1 , одним з яких могло бути поштове відправлення з відміткою поштової служби
«за закінченням терміну зберігання».
З огляду на вищенаведене, представнику заявника необхідно надати суду касаційної інстанції належні та допустимі докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути засвідчена копія конверта апеляційного суду, довідка з суду, поштове відправлення з відміткою поштової служби «за закінченням терміну зберігання», тощо.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до пункту а) частини першої статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (у редакції, чинній на момент подання позову)
ставка державного мита при подачі позову становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Станом на 01 січня 2008 року розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становив 17 грн.
Отже, розмір судового збору за подання касаційної скарги складає 3 400 грн (1 700 грн х 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК ум. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового зборудо Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частиною першою статті 411 ЦПК України визначено такі підстави для касаційного оскарження: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Частиною третьою статті 411 ЦПК України підставою оскарження є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Однак, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначені передбачені частиною другою
статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судових рішень.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі представник заявника узагальнено посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу,
про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 31 березня 2010 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 19 квітня
2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали заявникам буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ф. Хопта