18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 200/3889/20-а
адміністративне провадження № К/9901/8146/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 та постанову першого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі №200/3889/20-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
09.03.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 та постанову першого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі №200/3889/20-а (згідно з трек-номером поштового відправлення скаргу надіслано 04.03.2021).
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню, виходячи з такого.
Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Судом встановлено, що посилаючись на неврахування судами попередніх інстанцій правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 14.05.2020 у справі № 823/1918/16, скаржником не доведено подібності правовідносин у справі, що розглядається, зі справою, в якій зроблено правовий висновок. Крім того, позивачем не спростовано помилковість застосування судами попередніх інстанцій правової позиції, що викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 823/1917/16. Не обґрунтованим є і посилання на оскарження рішень судів попередніх інстанцій з підстав, встановлених положеннями пункту 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Посилаючись на помилковість застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, скаржник повинен зазначати конкретні норми права, які застосовані судами помилково, та при цьому робити конкретне посилання на рішення Верховного Суду, в якому така норма застосована по-іншому. При цьому, застосування норм права Верховним Судом здійснюється з врахуванням встановлених фактичних обставин справи судами попередніх інстанцій. В зв'язку з чим подібність правовідносин повинна доводитися особою, що звертається до суду з касаційною скаргою.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 та постанову першого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі №200/3889/20-а повернути скаржнику.
Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяІ.А. Васильєва