Іменем України
18 березня 2021 року
Київ
справа №219/7476/20
адміністративне провадження №К/9901/1874/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Донецькій області
на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 6 жовтня 2020 року (у складі головуючого судді Конопленко О.С.)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді Геращенка І.В., суддів: Міронової Г.М., Ястребової Л.В.)
у справі №219/7476/20
за позовом ОСОБА_1
до інспектора СРПП Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецької області майора поліції Виноградова Сергія Вікторовича
про скасування постанови.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора СРПП Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецької області майора поліції Виноградова С.В., в якому просив суд скасувати постанову серії БАА №249601 від 13 липня 2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною шостою статті 121, частиною четвертою статті 126 КУпАП, та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, і провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
2. Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 серпня 2020 року, позов задоволено, скасовано спірну постанову відповідача, справу про адміністративне правопорушення закрито.
3. Позивач звернувся до суду з заявою про заміну боржника у виконавчому листі №219/7476/20, виданого 9 вересня 2020 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області, про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецької області на користь позивача судових витрат з Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області на Головне управління Національної поліції в Донецької області (далі - ГУНП в Донецькій області).
4. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 6 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року, заяву задоволено: замінено сторону боржника у виконавчому провадженні з виконання рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 серпня 2020 року, ухваленого в адміністративній справі №219/7476/20, про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецької області на користь ОСОБА_1 судових витрат, які складаються зі сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви в сумі 420,40 грн та витрат, пов'язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу, в сумі 3000 грн, з Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецької області на ГУНП в Донецькій області.
5. У поданій касаційній скарзі ГУНП в Донецької області із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні.
6. Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 серпня 2020 року скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №249601 від 13 липня 2020 року, винесену інспектором СРПП Бахмутського ВП ГУНП в Донецької області майором поліції Виноградовим С.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною шостою статті 121, частиною четвертою статті 126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрито; вирішено питання про розподіл судових витрат, шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Бахмутського ВП ГУНП в Донецької області на користь позивача сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви в сумі 420,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. Рішення набрало законної сили 1 вересня 2020 року.
8. 9 вересня 2020 року судом першої інстанції видано виконавчий лист про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Бахмутського ВП ГУНП в Донецької області на користь позивача сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви в сумі 420,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 гривень.
9. Листом начальника Управління Державної казначейської служби України у місті Бахмуті Донецької області вих. №05-06/1084 від 21 вересня 2020 року позивачу повернуто виконавчий лист без виконання, оскільки Бахмутський ВП ГУНП в Донецькій області не має відкритих рахунків в Управлінні.
10. Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з заявою про заміну боржника у виконавчому листі.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
11. Задовольняючи заяву про заміну боржника у виконавчому листі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Бахмутський ВП ГУНП в Донецькій області не має статусу юридичної особи, у нього відсутні відкриті рахунки в Управлінні Державної казначейської служби України у місті Бахмуті Донецької області, а отже і бюджетні асигнування, за рахунок яких слід стягувати судові витрати на підставі рішення суду, він не може бути боржником.
12. Ураховуючи, що Бахмутський ВП ГУНП в Донецькій області є відокремленим підрозділом ГУНП в Донецькій області без статусу юридичної особи, з метою забезпечення реального виконання рішення суду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної, дійшов висновку про заміну сторони виконавчого провадження (боржника) на належну - ГУНП в Донецькій області.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. ГУНП в Донецькій області у своїй касаційній скарзі не погоджується з оскаржуваними рішеннями судів попередніх інстанцій, оскільки вважає, що були відсутні підстави для заміни боржника у виконавчому провадженні.
14. ГУНП в Донецькій області стверджує, що судами попередніх інстанцій не враховано правову позицію Верховного Суду (постанова від 17 вересня 2020 року в справі №742/2298/17), за якою належним відповідачем у справах такої категорії є орган, а не посадова особа.
15. Наголошує, що судами неправильно застосовано норму частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
16. ГУНП в Донецькій області зазначає, що Бахмутський відділ ГУНП в Донецькій області не перебуває в стані припинення або ліквідації, відповідно підстав для правонаступництва в розумінні частини другої статті 104 ЦК України немає.
17. Фактичного (компетенційного) адміністративного правонаступництва також не відбулось, оскільки відсутні врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області до ГУНП в Донецькій області.
18. Таким чином, вважає автор касаційної скарги, обставини, з якими Закону України «Про виконавче провадження» і стаття 379 КАС України пов'язують можливість здійснення заміни сторони виконавчого провадження, у такому разі відсутні.
19. Посилаючись на правові позиції Верховного Суду в справі №812/1408/16, ГУНП в Донецькій області вважає, що органом, який має забезпечити виконання судового рішення та відновити права позивача, є той, якого зобов'язано судовим рішенням, що набрало законної сили, вчинити певні дії, однак у ГУНП в Донецькій області відсутнє процесуально право виконання судового рішення.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
21. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстави, оскарження судового рішення, зазначеного у частині другій статті 328 КАС України та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
22. Спірні правовідносини між сторонами склались з приводу наявності/відсутності підстав для здійснення заміни боржника у виконавчому листі №219/7476/20, що виданий 9 вересня 2020 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області.
23. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
24. Згідно з частинами першою та другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
25. Відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 15 зазначеного Закону у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
26. Цим нормам кореспондують положення частини першої статті 379 КАС України, згідно з якими у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
27. Аналізуючи наведені нормативні положення, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 жовтня 2019 року (справа №812/1408/16) зазначив, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов'язки боржника може бути перекладено на іншу особу - це вибуття сторони виконавчого провадження.
28. За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
29. У зазначеній справі №812/1408/16 Верховний Суд також зробив такі висновки.
30. Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
31. При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
32. Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
33. Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
34. При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
35. У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
36. Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
37. Як слушно зауважує автор касаційної скарги, відповідач у цій справі - Бахмутський відділ ГУНП в Донецькій області не перебуває в стані припинення або ліквідації, а тому немає підстав стверджувати про правонаступництво в матеріальному праві. Не відбулось і фактичного (компетенційного) адміністративного правонаступництва, оскільки відсутні врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області до ГУНП в Донецькій області.
38. Отже, обставини вибуття сторони виконавчого провадження - Бахмутського відділу ГУНП в Донецькій області ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції не встановлено.
39. За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про наявність у цій справі підстав для застосування механізму заміни сторони (боржника) виконавчого провадження, передбаченого статтею 379 КАС України, є помилковими.
40. Відповідно до частин першої та другої статті 351 КАС суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
41. За вказаних обставин, оскільки порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права призвело до ухвалення незаконних рішень, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 356 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області задовольнити.
Ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 6 жовтня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року в справі №219/7476/20 скасувати.
Ухвалити в справі №219/7476/20 нову постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні в цій справі відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіМ.В. Білак О.А. Губська О.В. Калашнікова