18 березня 2021 року
м. Київ
справа №210/1439/16-а
адміністративне провадження №К/9901/36657/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 210/1439/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Криворізького Південного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року
(ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Щербака А.А., суддів: Баранник Н.П., Дурасової Ю.В.)
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Криворізького Південного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України , у якому просив (з урахуванням уточнень до позову):
- визнати протиправними дії Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні позивачу, пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
- зобов'язати Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, здійснити нарахування та виплатити позивачу пенсію з 30 грудня 2015 року та довічно до пункту «б» 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач з 14 липня 1987 року по 31 грудня 2008 рік працював на умовах повного робочого дня на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, на різних підприємствах м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та м. Москва Російської Федерації. З метою оформлення пенсії на пільгових умовах він звернувся до відповідача із відповідною заявою. Однак відповідачем йому було повідомлено, що за матеріалами його пенсійної справи не вбачається необхідного обсягу пільгового стажу.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 09 грудня 2016 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області вирішив:
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Криворізького Південного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач правомірно відмовив позивачу в призначенні пільгової пенсії за віком, оскільки у ОСОБА_1 відсутній необхідний вік та пільговий стаж роботи, передбачених законодавством України для призначення пільгової пенсії за віком.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5.08 лютого 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 грудня 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пільгової пенсії за списком №2.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області прийняти рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 щодо призначення пільгової пенсії за списком №2.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
6. Задовольняючи частково апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції керувався тим, що за наслідками поданої позивачем заяви про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсійним органом не було прийнято жодного рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 27 лютого 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі №210/1439/16-а скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що законодавчо визначений порядок підтвердження пільгового стажу у разі ліквідації підприємства позивачем додержано не було, що і стало основною причиною відмови у призначенні пільгової пенсії.
Крім того скаржника вказує суду, що у своїх позовних вимогах позивач не просив зобов'язати управління прийняти рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пільгової пенсії за Списком №2. А отже необхідності в доведенні факту розгляду заяви та прийняття відповідного рішення у відповідача не було.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі №210/1439/16-а.
9. 13 березня 2018 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
10. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 березня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М. М., суддів Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 26 червня 2019 року, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М., було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, унаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу відповідача.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досягнувши 58 років, звернувся до управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
14 січня 2016 року управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі Дніпропетровської області було відмовлено позивачу в призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, передбаченого п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Вважаючи таку відмову неправомірною, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
15. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема Законом №1788-XII та Законом №1058-IV.
Законом № 1788-ХІІ визначено такі види державних пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років (стаття 2 Закону № 1788-ХІІ).
Відповідно до Закону № 1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника (частина перша статті 9).
За загальним правилом, на час виникнення спірних відносин, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років (частина перша статті 26 Закону № 1058-IV).
Разом з цим, згідно із пунктом «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Приписами пункту 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
При цьому, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-ХІІ.
Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників передбачена також статтею 114 Закону № 1058-IV.
З наведеного слідує, що порядок та процедура призначення пенсій, передбачених Законом № 1788-ХІІ регламентується положеннями Закону № 1058-IV.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що призначення пенсії за віком на пільгових умовах є додатковою соціальною гарантією для осіб, які, зокрема виконували певні професійні функції на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. Особливість цього виду пенсій полягає у зменшенні пенсійного віку, тобто, чим більший ступінь важкості та шкідливості умов праці, тим нижчий вік виходу на пенсію, а також менші вимоги до стажу, необхідного для призначення пенсії, вищі розміри пенсій.
На думку колегії суддів КАС ВС, пенсія за віком на пільгових умовах призначається тоді, коли відсутні умови для призначення пенсії за віком на загальних підставах. Тому особі, яка має право на пенсію за віком не може бути призначена пенсія за віком на пільгових умовах, оскільки пенсія за віком і пенсія за віком на пільгових умовах є пенсіями одного й того ж виду, з тією лише різницею, що пенсія за віком на пільгових умовах призначається у випадку відсутності у особи права на призначення пенсії за віком на загальних умовах.
Водночас, відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії територіальний орган Пенсійного фонду розглядає та не пізніше 10 днів з дня їх надходження та приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі (пункт 4.2 Порядку № 22-1).
При цьому, згідно із пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Проаналізувавши наведені норми права, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку про те, що реалізовуючи обов'язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний пенсійний орган в межах наданих йому повноважень та відповідно до пенсійного законодавства повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності, роз'яснювати такій особі її права, а також надавати строк для усунення вказаних недоліків.
При цьому, з наведеного слідує також законодавче закріплення за територіальним органу Пенсійного фонду України обов'язку не пізніше 10 днів з дня надходження документів про призначення (перерахунок) пенсії прийняти рішення про її призначення (перерахунок) або про відмову у такому призначенні (перерахунку) із направленням протягом 10 днів особі повідомлення про таке рішення із зазначенням причини відмови та порядку його оскарження.
На підставі зазначених нормативних актів, суд зазначає, що при наявності звернення особи за призначенням пенсії та поданні при цьому усіх необхідних документів, суб'єкт владних повноважень повинен перевірити відповідну заяву, подані документи та прийняти відповідне рішення про призначення пенсії, чи про відмову у її призначенні.
У порушення вказаного порядку, Головою комісії з призупинення юридичної особи управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу було надано письмову відповідь позивачу без прийняття рішення у відповідності до встановленого порядку.
Суд критично ставиться до доводів касаційної скарги про те, що позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки із листа відповідача від 14 січня 2016 року не вбачається, що підставою для відмови у призначенні пенсії є неналежна форма та зміст заяви позивача, а також не зазначено про відсутність необхідних документів.
Аналогічну правову позицію було висловлено в постановах Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 500/55/17 та від 25 березня 2020 року у справі №752/18396/16-а.
За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про часткове задоволення адміністративного позову, оскільки відповідач при розгляді заяви про призначення пенсії порушив порядок розгляду відповідної заяви.
16. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
17. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
18. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1.Касаційну скаргу Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі №210/1439/16-а - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій