18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 440/5874/20
провадження № К/9901/7569/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Уханенка С. А., Шевцової Н. В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
27 лютого 2021 року зазначену касаційну скаргу подано засобами поштового зв'язку.
04 березня 2021 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вимогам процесуального закону, перевіривши аргументи касаційної скарги і вивчивши зміст ухвалених у цій справі судових рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 19 листопада 2020 року відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності щодо неналежного розгляду звернення позивача як інваліда війни від 28 липня 2020 року, поданого через Урядовий контактний центр, реєстраційний номер №ФИ-10996190, визнання протиправною бездіяльності щодо невжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні від 28 липня 2020 року, поданого через Урядовий контактний центр, реєстраційний №ФИ-10996190, визнання протиправною бездіяльності щодо не надання роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення у відповіді від 03 серпня 2020 року №Ф-12379/09, згідно з вимогами статті 15 Закону України «Про звернення громадян», визнання протиправною бездіяльності щодо не надання відповіді на звернення від 28 липня 2020 року, поданого через Урядовий контактний центр, реєстраційний № ФИ-10996190 за підписом Міністра внутрішніх справ та зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути звернення позивача як інваліда війни, реєстраційний № ФИ-10996190 від 28 липня 2020 року, вжити заходи реагування з урахуванням обставин, встановлених судом, відмовив.
Другий апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 12 лютого 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач оскаржив їх у касаційному порядку.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Своєю чергою, за змістом пункту 2 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Отже, предметом касаційного оскарження є позовні вимоги, які вищенаведеними приписами процесуального закону віднесені до категорії незначної складності.
Аналіз аргументів касаційної скарги у сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Так само суд не встановив обставин, передбачених пунктом «г» зазначеної норми процесуального закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За наведеного правового врегулювання й обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року у справі № 440/5874/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді С. А. Уханенко
Н. В. Шевцова