ф
Іменем України
17 березня 2021 року
Київ
справа №640/15680/19
адміністративне провадження №К/9901/35918/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 640/15680/19
за позовом Акціонерного товариства «Банк Альянс»
до Національного банку України
про визнання протиправним та скасування рішення
за касаційною скаргою Національного банку України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року (у складі судді Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В.), -
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2019 року Акціонерне товариство «Банк Альянс» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення від 08.08.2019 року №385/БТ про накладення штрафу на АТ «Банк Альянс».
2. Крім того у вересні 2019 року АТ «Банк Альянс» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про забезпечення адміністративного позову, в якій просило зупинити дію стягнення на підставі виконавчого документа - рішення НБ України від 08.08.2019 року №385/БТ про накладення штрафу на АТ «Банк Альянс».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 задоволено повністю заяву АТ «Банк Альянс» та зупинено дію стягнення на підставі виконавчого документа - рішення НБ України від 08.08.2019 року №385/БТ про накладення штрафу на АТ «Банк Альянс» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
4. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення НБ України є виконавчим документом та надійшло для примусового виконання до органів державної виконавчої служби, що вказує на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду з огляду на необхідність докладання значних зусиль для повернення сплаченої суми штрафу та виконавчого збору, повернення якого чинним законодавством не передбачено. Крім того, суд підкреслив, що обрання відповідного заходу забезпечення позову узгоджується з положеннями чинного законодавства та є пропорційним втручанням, адже оскарження у судовому порядку рішення НБ України не зупиняє його дію та виконання.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 змінено, виключивши з абзацу другого її резолютивної частини слово «…дію…» після слова «Зупинити…».
6. Приймаючи таке рішення апеляційний суд прийшов до висновку про правильність твердження суду першої інстанції щодо обґрунтованості поданої заяви про забезпечення позову, оскільки викладеними у ній доводами підтверджується існування підстав та обставин для вжиття відповідних заходів. Разом з тим, при визначенні виду забезпечення позову судом було залишено поза увагою положення п. 4 ч. 3 ст. 151 КАС України та ст. 74 Закону України «Про Національний банк України», у зв'язку з чим помилково окрім зупинення стягнення на підставі виконавчого документа ще й здійснено зупинення дії такого стягнення. У зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції - змінити, виключивши з абзацу другого її резолютивної частини слово «…дію…» після слова «Зупинити…».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019
НБУ звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви АТ «Банк Альянс» про забезпечення позову відмовити.
8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою положення п. 4 ч. 3 ст. 151 КАС України та ст. 74 Закону України «Про Національний банк України», відповідно до змісту яких не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії.
9. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 23.12.2019 зареєстровано вказану касаційну скаргу.
10. Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019 автоматичний розподіл не відбувся.
11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гімон М.М. , судді: Гусак М.Б., Усенко Є.А.
12. Ухвалою Верховного суду від 15.01.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національного банку України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 у справі №640/15680/19.
13. У зв'язку з постановленням Верховним Судом 06.02.2020 ухвали №К/9901/35918/19 про відведення судді-доповідача Гімона М.М. та суддів Гусака М.Б., Усенко Є.А., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07.02.2020 №220/0/79-20, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2020, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.
14. Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2020 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 03.12.2020.
15. При розгляді касаційної скарги Верховний Суд враховує вимоги статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Водночас суд застосовує процесуальний закон, який діяв на момент подання касаційної скарги, оскільки розгляд касаційного провадження не був завершений до набрання чинності змін до КАС України ( 08.02.2020).
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає таке.
17. З матеріалів справи вбачається, що 08.08.2019, розглянувши доповідну записку Департаменту фінансового моніторингу від 07.08.2019 №В/25-0012/60913/БТ щодо застосування заходу впливу до АТ «Банк Альянс» за результатами планової виїзної перевірки банку (Довідка), Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем (далі - Комітет) НБУ, керуючись вимогами статті 17 Закону України «Про Національний банк України», статей 73 та 74 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», статей 3, 4 та 12 Закону України «Про виконавче провадження», Положеннями №346 та №477, прийняв рішення №385/БТ (т. 2 а.с. 84-90), яким на АТ «Банк Альянс» за здійснення ризикової діяльності накладено штраф у розмірі 2 600 000 грн.
18. Також вказаним рішенням встановлено, що штраф підлягає сплаті протягом п'яти робочих днів з дня його отримання АТ «Банк Альянс». У разі не надходження від АТ «Банк Альянс» на адресу Національного банку України у строк, визначений вище, документів, які підтверджують сплату штрафу, буде направлено Департаментом фінансового моніторингу Національного банку України до відповідного органу державної виконавчої служби України для примусового виконання.
19. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
20. Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
21. Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
22. Підстави забезпечення позову, передбачені частини другої статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
23. Згідно із частиною 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
24. Зміст вищенаведених норм свідчить, що передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини 2 статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною 2 статті 150 КАС України.
25. При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
26. Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
27. Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
28. Відповідно до частини першої статті 73 Закону України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон № 2121-III) у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать зокрема накладення штрафів.
29. Частина п'ята статті 74 Закону № 2121-III встановлює, що рішення Національного банку України про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу є виконавчим документом та набирає законної сили з дня його прийняття. У разі невиконання такого рішення воно передається Національним банком України до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.
30. Отже, рішення Національного банку України від 08.08.2019 за №385/БТ про накладення штрафу на АТ «Банк Альянс», яке позивач оскаржує, є виконавчим документом та набрало законної сили з дня його прийняття, і, в разі його невиконання, передається Національним банком України до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.
31. У свою чергу відповідно до положень статті 27 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби справляється виконавчий збір; виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
32. Враховуючи викладене вбачається, що АТ «Банк Альянс» має сплатити накладений на нього штраф добровільно або у порядку примусового стягнення органами державної виконавчої служби.
33. За змістом статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
34. Водночас частина 3 статті 151 КАС України містить заборону вжиття заходів забезпечення позову, а саме шляхом зупинення актів, рішень, заборони або обов'язку вчиняти певні дії чітко визначених суб'єктів владних повноважень.
35. Так, згідно з пунктом 4 частини третьої статті 151 КАС України, який є спеціальним відносно частини 1 статті 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії.
36. Отже, Верховний Суд зазначає, що до рішення Національного банку України не можуть бути застосовані види (шляхи) забезпечення позову, передбачені частиною першою статті 151 КАС України, зокрема і пункт 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
37. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що в розумінні 74 Закону №2121-III рішення Національного банку України про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу є виконавчим документом, проте стягнення за таким виконавчим документом не здійснюється у безспірному порядку.
38. З урахуванням зазначеного, враховуючи, що КАС України містить пряму вказівку щодо недопущення забезпечення позову шляхом зупинення рішення Національного банку України, а також зважаючи на те, що оскаржуване рішення не є документом, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, Суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову у зазначений спосіб.
39. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові 08.07.2020 у справі №640/7537/19.
40. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
41. Вищевикладене свідчить про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а тому їх слід скасувати і у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Національного банку України задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №640/15680/19 - скасувати, ухвалити нову постанову.
У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Банк Альянс» про забезпечення позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Л.Л. Мороз
Т.Г. Стрелець ,
Судді Верховного Суду