16 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 921/302/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Патіо"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 (головуючий суддя Якімець Г. Г., судді Бойко С. М., Бонк Т. Б.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю кафе "Нептун"
про забезпечення позову
у справі № 921/302/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю кафе "Нептун"
до 1) Тернопільської міської ради і 2) Приватного підприємства "Патіо"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області
про скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо формування та передачі земельної ділянки в оренду, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації земельної ділянки,
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю кафе "Нептун" (Позивач) звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради (Відповідач 1) та Приватного підприємства "Патіо" (Відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області, про визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської міської ради від 15.11.2011 № 6/15/48 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,09 га для обслуговування викупленого нежитлового приміщення за адресою вул. Руська, 5б ПП "Патіо""; визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської міської ради від 16.02.2012 № 6/19/61 "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0889 га для обслуговування викупленого нежитлового приміщення за адресою вул. Руська, 5б ПП "Патіо""; визнання недійсним договору оренди землі від 06.04.2012, укладеного між Тернопільською міською радою та ПП "Патіо" щодо передачі в оренду земельної ділянки комунальної форми власності загальною площею 0,0889 га, кадастровий номер 6110100000:02:021:0027; скасування державної реєстрації земельної ділянки комунальної форми власності загальною площею 0,0889 га, кадастровий номер 6110100000:02:021:0027 та припинення усіх зареєстрованих речових прав на дану земельну ділянку.
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
2. Товариство з обмеженою відповідальністю кафе "Нептун" подало заяву про забезпечення позову шляхом: заборони Приватному підприємству "Патіо" здійснювати підготовчі та будівельні роботи пов'язані із забудовою земельної ділянки по вул. Руська, 5б в м. Тернополі; заборони Тернопільській міській раді приймати будь-які рішення, спрямовані на зміну правового статусу земельної ділянки площею 0,0889 га, кадастровий номер 6110100000:02:021:0027, зокрема, але не виключно: відчуження земельної ділянки, передання в іпотеку, поділ та об'єднання земельної ділянки.
3. В обґрунтування поданої заяви Позивач зазначив, що:
- ТОВ кафе "Нептун" з 2004 року є власником нежитлового приміщення площею 746,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 5, а з 1994 за будівлями по вул. Руська, 5 в м. Тернополі закріплено земельну ділянку для її обслуговування в розмірі 1 788,43 кв. м. Рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1285 від 12.12.2000 "Про вилучення та надання земельних ділянок в користування" надано ТОВ кафе "Нептун" земельну ділянку за адресою: вул. Руська, 5, площею 596,16 кв. м в тимчасове спільне користування, терміном на три роки, для обслуговування нежитлового приміщення, на виконання якого між ТОВ кафе "Нептун" та Тернопільською міською радою укладено Договір № 200 на право тимчасового спільного користування землею від 21.12.2000, за умовами якого ТОВ кафе "Нептун" отримало в спільне користування земельну ділянку площею 1 788,47 кв. м, з яких площа земельної ділянки виділеної ТОВ кафе "Нептун", згідно розподілу площ в будівлі, становила 596,16 кв. м;
- ТОВ кафе "Нептун" продовжує користуватися земельною ділянкою для обслуговування викупленого приміщення, своєчасно і в повному обсязі здійснює плату за землю, яку нараховує Тернопільська міська рада, однак остання рішенням № 6/15/48 від 15.11.2011 надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до 0,09 га для обслуговування викупленого нежитлового приміщення за адресою вул. Руська, 5б ПП "Патіо". Рішенням Тернопільської міської ради № 6/19/61 від 16.02.2012 затверджено проєкт землеустрою, надано в оренду терміном на десять років ПП "Патіо" новосформовану земельну ділянку площею 0,0889 га для обслуговування викупленого приміщення, при цьому, ТОВ кафе "Нептун", як законний землекористувач, не надав згоди на вилучення з його користування частини земельної ділянки, а Тернопільська міська рада, не перевіривши подані документи вимогам законодавства, прийняла таке;
- згідно з даними з офіційного сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ПП "Патіо" зареєструвало повідомлення про початок підготовчих робіт № ТП 010140150110 від 15.01.2014, що засвідчує наміри підприємства забудувати земельну ділянку площею 0,0889 га, кадастровий номер 6110100000:02:021:0027 по вул. Руська, 5 б, в м. Тернополі, або в будь-який момент розпочати підготовчі роботи за необхідності, в тому числі правової (огороджувати земельну ділянку, виконувати роботи з підготовки земельної ділянки, влаштувати огородження будівельного майданчика та знести будівлі і споруди, порушувати елементи благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, споруджувати тимчасові виробничі споруди, необхідні для організації і обслуговування будівництва, улаштувати під'їзні шляхи, складувати будівельні матеріали тощо);
- звертає увагу суду на те, що на територію господарського двору, що призначена для обслуговування нежитлових будівель по вул. Руська, 5 в м. Тернополі, 08.07.2020 приїхали невідомі особи, які повідомили про наміри здійснювати будівельні роботи на спірній земельній ділянці, при цьому, будь-яких правовстановлюючих документів на земельну ділянку не пред'явили, а 09.07.2020 приїхали ті ж особи, один з яких назвався прорабом ОСОБА_1 на замовлення ПП "Патіо" та повідомив, що буде проводити будівельні роботи на земельній ділянці, у зв'язку з чим мало місце звернення в поліцію, що підтверджується листом № Г-95аз/01/24/3-20 від 16.07.2020 та актом опитування ОСОБА_2 від 25.07.2020;
- забудова спірної земельної ділянки шляхом реконструкції нежитлового приміщення по вул. Руська, 5б в Тернополі, власником якого є ПП "Патіо", може мати наслідком зменшення площі земельної ділянки, відносно якої ТОВ кафе "Нептун" має цивільний інтерес щодо отримання її частини у власність чи користування для належного обслуговування власного нерухомого майна по вул. Руська, 5 в м. Тернополі, а у разі огородження ПП "Патіо" будівельного майданчика по периметру орендованої земельної ділянки, ТОВ кафе "Нептун" буде позбавлене можливості під'їзду до власного приміщення;
- правовстановлюючим документом правокористування ПП "Патіо" земельною ділянкою площею 0,0889 га, кадастровий номер 6110100000:02:021:0027 по вул. Руська, 5 б, в м. Тернополі є договір оренди землі від 06.04.2012, дійсність якого оскаржується у даній справі, та за умови визнання судом такого недійсним після закінчення будівництва - це не забезпечить ефективного захисту порушених прав позивача;
- стверджує, що не виключається, що ПП "Патіо" може звернутися з відповідним клопотанням до Тернопільської міської ради щодо поділу земельної ділянки площею 0,0889 га, кадастровий номер 6110100000:02:021:0027 по вул. Руська, 5б, в м. Тернополі з метою припинення її існування як об'єкта цивільного обороту та формування двох нових земельних ділянок з відмінними площами та кадастровими номерами;
- вважає, що запропоновані до застосування судом заходи забезпечення позову є взаємодоповнюючими та достатніми для ефективного захисту прав та інтересів позивача, оскільки зміна правового статусу спірної земельної ділянки суттєво може ускладнити виконання рішення суду, так і зробити його неможливим, зумовлюватиме здійснювати додаткові способи захисту порушених прав та інтересів позивачем, а забудова спірної земельної ділянки із зменшенням площі вільної земельної ділянки під будівлями може безповоротно обмежити права користування позивачем власним нерухомим майном за цільовим призначенням через відсутність необхідної площі землі для його обслуговування.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
4. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05.08.2020 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю кафе "Нептун" про забезпечення позову.
5. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заявник не підтвердив викладені у заяві обставини можливими та допустимими доказами, передбаченими статтею 74 ГПК України, а саме не надав належних доказів на підтвердження порушення прав позивача як належного землекористувача спірної земельної ділянки та вчинення Тернопільською міською радою та ПП "Патіо" відповідних підготовчих та будівельних робіт, пов'язаних із забудовою такої, а тому не довів суду, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
6. Щодо повідомлення про початок підготовчих робіт, на яке заявник посилається як на доказ можливості початку таких, місцевий господарський суд зазначив, що реконструкція нежитлової будівлі здійснюється за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 5, тоді як згідно спірного рішення Тернопільської міської ради від 16.02.2012 № 6/19/61, викуплене приміщення ПП "Патіо" знаходиться за адресою: вул. Руська, 5б, при цьому, будь-яких доказів щодо надання дозволу на виконання робіт за адресою "Руська, 5б" заявником не надано.
7. Разом з тим, суд першої інстанції визнав недостатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову посилання заявника на лист № Г-95аз/01/24/3-20 від 16.07.2020 Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, акт опитування свідка ОСОБА_2 від 25.07.2020 та потенційну можливість забудови спірної земельної ділянки, зміну її правового статусу (відчуження, поділ тощо).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 скасовано ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.08.2020, а заяву Товариства з обмеженою відповідальністю кафе "Нептун" про забезпечення позову, задоволено.
9. Ухвалюючи вказану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до заяви про забезпечення позову позивач долучив інформацію з офіційного сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо повідомлення про початок підготовчих робіт №ТП 010140150110 Приватним підприємством "Патіо" об'єкту "Реконструкція нежитлової будівлі по вул. Руська, 5 у м. Тернопіль " (інформація про земельну ділянку договір оренди від 06 квітня 2012 року №611010004001008) та акт опитування особи (свідка ОСОБА_2 від 25.07.2020, з якого вбачається, що 08.07.2020 на територію господарського двору, що призначена для обслуговування нежитлових будівель по вул. Руська, 5 у м. Тернополі , приїхали невідомі особи, які повідомили про наміри здійснювати роботи по відгородженню території подвір'я та просили прибрати припарковані на території автомобілі, при цьому, не пред'явивши будь-яких правовстановлюючих документів на земельну ділянку. З вказаного акту також вбачається, що 09.07.2020 на спірну територію знову прибули особи (а саме: ОСОБА_1 , який повідомив, що є прорабом та на замовлення ПП "Патіо" на спірній земельній ділянці буде проводити будівельні роботи. Також у акті повідомлено, що вказана особа ( ОСОБА_1 ) на спірну територію викликала поліцію. Наведене також підтверджується і у листі Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, вих.№Г-95аз/01/24/3-20 від 16.07.2020.
10. Суд апеляційної інстанції зазначив, що вказані вище докази в їх сукупності безпідставно відхилені судом першої інстанції, в результаті чого суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.
11. На думку колегії суддів апеляційного господарського суду, невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
12. Поряд з тим, суд апеляційної інстанції зазначив про передчасність висновків суду першої інстанції про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження порушення прав останнього як належного землекористувача спірної земельної ділянки, оскільки вказане входить до предмету доказування під час розгляду справи по суті спору, а не при вирішенні питання забезпечення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Приватне підприємство "Патіо" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.08.2020 у справі № 921/302/20.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
14. Скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
15. Відповідач 2 зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків щодо наявності зв'язку між предметом заявлених позовних вимог та заявленими заходами забезпечення позову.
16. За твердженнями скаржника, звертаючись із заявою про забезпечення позову, Позивач мав належним чином довести обставини порушення Відповідачами прав останнього, як належного землекористувача. Зокрема Позивач мав документально підтвердити здійснення Відповідачем 2 забудови спірної земельної ділянки, здійснення Відповідачем 1 чи третіми особами дій, спрямованих на поділ спірної земельної ділянки, з метою припинення її існування як об'єкта цивільного обороту.
17. При цьому оскаржувана постанова не містить посилання на докази на підтвердження вчинення Позивачем дій по зверненню до міської ради із заявою про надання йому спірної земельної ділянки, а також доказів оформлення права користування згідно з чинним законодавством. Вказане, за твердженнями скаржника, свідчить про неможливість встановлення відповідно до наявних матеріалів справи та заяви про забезпечення позову доказів належності ТОВ кафе "Нептун" права користування земельною ділянкою (чи її частиною), щодо якої міською радою прийнято оспорювані рішення та укладено між відповідачами у справі договір оренди землі, який Позивач просить визнати недійсним.
18. Також скаржник зазначив, що посилання в оскаржуваній постанові на інформацію про реєстрацію 15.01.2014 ПП "Патіо" повідомлення про початок підготовчих робіт з реконструкції нежитлової будівлі за умови наявності позову про визнання недійсним договору оренди землі не може бути достатньою підставою для заборони власнику розпоряджатись належним йому майном. Крім того, дозвільні документи на здійснення підготовчих робіт з реконструкції належної ПП "Патіо" на праві власності будівлі, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, отримано ще у 2014 році.
19. Разом з тим, скаржник зазначив про незаконність посилання судом апеляційної інстанції на акт опитування особи (свідка) від 25.07.2020, який складений адвокатом, оскільки вказаний акт не відповідає встановленій чинним законодавством процесуальній формі такого доказу, зокрема щодо встановленої форми нотаріального посвідчення показань свідка.
20. Також за доводами скаржника, вжиті судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову порушують права останнього щодо розпорядження належним йому приміщенням, розташованим на спірній земельній ділянці, а також порушують його права як орендаря спірної земельної ділянки, оскільки не дають йому права повноцінно використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням за умови необхідності сплати орендних платежів.
Позиція інших учасників справи
21. Учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій
22. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
23. Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
24. Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
25. Згідно з частинами першою, другою статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
26. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
27. Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
28. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 137 ГПК України).
29. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).
30. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
31. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
32. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
33. Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
34. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
35. З матеріалів вбачається, що предметом позову є вимоги немайнового характеру про визнання незаконними та скасування рішень Тернопільської міської ради від 15.11.2011 № 6/15/48 та від 16.02.2012 № 6/19/61, визнання недійсним договору оренди землі від 06.04.2012, укладеного між Тернопільською міською радою та ПП "Патіо" щодо передачі в оренду земельної ділянки комунальної форми власності загальною площею 0,0889 га, кадастровий номер 6110100000:02:021:0027 та скасування державної реєстрації земельної ділянки комунальної форми власності загальною площею 0,0889 га, кадастровий номер 6110100000:02:021:0027 та припинення усіх зареєстрованих речових прав на дану земельну ділянку.
36. Колегія суддів зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
37. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
38. Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
39. Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
40. Місцевий господарський суд, дослідивши та перевіривши подані заявником документи, встановив відсутність наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся в разі задоволення позову (пункт 5 цієї Постанови).
41. При цьому, здійснивши оцінку наданих позивачем до заяви про забезпечення позову доказів, судом першої інстанції також визнано недостатніми подані заявником докази на підтвердження викладених у заяві обставин, з якими відповідно пов'язується застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони Відповідачу 2 здійснювати підготовчі та будівельні роботи пов'язані із забудовою земельної ділянки по вул. Руська, 5б в м. Тернополі та заборони Тернопільській міській раді приймати будь-які рішення, спрямовані на зміну правового статусу спірної земельної ділянки, зокрема, але не виключно: відчуження земельної ділянки, передання в іпотеку, поділ та об'єднання земельної ділянки (пункти 6-7 цієї Постанови).
42. Разом з тим, ухвалюючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції обмежився виключно незгодою з висновками місцевого господарського суду, та оцінкою наданих заявником доказів, при цьому не наводячи достатнього правового обґрунтування наявності підстав для задоволення заяви Позивача про забезпечення позову.
43. Верховний Суд зазначає, що апеляційний господарський суд задовольняючи заяву та вказуючи про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів заявника, не обґрунтував, яким чином невжиття заявлених позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, та яких конкретно прав та інтересів.
44. Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.
У цій частині Суд звертається до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.01.2021 у справі № 902/775/20 від 27.01.2021 у справі № 910/3480/20.
45. Колегія суддів зазначає, що, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися наданими йому правами.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 911/2930/17.
46. Крім того, задовольняючи заяву про забезпечення позову в частині заборони Тернопільській міській раді приймати будь-які рішення, спрямовані на зміну правового статусу спірної земельної ділянки, суд апеляційної інстанції взагалі не навів правового обґрунтування необхідності обмеження права ради, як власника земельної ділянки, розпоряджатись належним їй майном, чим фактично порушив вимоги статті 236 ГПК України.
Суд також звертається до власних правових позицій, викладених у постановах від 22.01.2021 у справі № 910/5550/19 та від 23.10.2020 і від 10.03.2021 у справі № 912/1711/20.
47. Таким чином наведені Позивачем у відповідній заяві обґрунтування не підтверджують існування реальної загрози ефективному захисту порушених (оспорюваних) прав Позивача в разі задоволення позову.
48. З огляду на викладене, за встановлених обставин цієї справи колегія суддів вважає, що вжиті судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову не відповідають приписам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та за даних фактичних обставин справи є неспіврозмірними із заявленими вимогами, оскільки спричиняють невиправдане обмеження у реалізації відповідачем правомочностей власника нежитлової будівлі, розташованої на спірній земельній ділянці, за відсутності реальних передумов для висновку про імовірність утруднення ефективного захисту прав Позивача.
49. На підставі викладеного Верховний Суд зазначає, що доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
50. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
51. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
52. Враховуючи вищевикладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі ухвали суду першої інстанції.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Патіо" задовольнити.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 у справі № 921/302/20 скасувати, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.08.2020 у справі № 921/302/20 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Г. М. Мачульський
С. К. Могил