Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/108/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, справу
за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" в особі філії приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" у м. Харкові (61177, м. Харків, вул. Залютинська, 10; ідентифікаційний код 26355982)
до Фізичної особи - підприємця Корнєва Дмитра В'ячеславовича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )
про стягнення 2635,67 грн.
Позивач, ПП "Торговий дім "Галпідшипник" в особі філії приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" у м. Харкові 13.01.2021 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФОП Корнєва Дмитра В'ячеславовича, про стягнення заборгованості у розмірі 2635,67 грн., з яких: 2176,00 грн. основний борг; 459,67 грн. пеня. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу позивач, також, просить покласти на відповідача. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки технічних запчастин № 0062 від 21.05.2019 року в частинні здійснення своєчасної оплати поставленого за договором товару.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.01.2021 прийнято позовну заяву ПП "Торговий дім "Галпідшипник" в особі філії приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" у м. Харкові до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/108/21, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Позивачу - встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.01.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 62416, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Пісочин, вул. Молодіжна, 1, кв. 6, однак, була повернута до суду з довідкою поштового відділення із зазначенням причин невручення ухвали: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Клопотання від сторін, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, щодо проведення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких підстав, враховуючи те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, проте не виявив бажання повідомити суду свою правову позицію щодо суті спору. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб'єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.
У строк визначений судом для подання заяв чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи, жодних документів від відповідача не надходило.
В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалою Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.
Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про факт розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що ненадання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи по суті.
З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
21 травня 2019 року між Приватним підприємством "Торговий дім "Галпідшипник" (постачальник, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Корнєвим Дмитром В'ячеславовичем (покупець, відповідач) було укладено договір № 0062 поставки технічних запчастин, за умовами якого постачальник взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених даним договором, поставити у власність покупця товар для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар, зокрема, запасні частин та комплектуючі до обладнання та техніки покупця, а саме: підшипники, паси, шківи, гумові та технічні ущільнення, ланцюги, зірочки , муфти, втулки, системи лінійного переміщення, інструмент, мастила та ін. запчастини та комплектуючі.
Номенклатура, ціна, кількість, та терміни поставки товару встановлюються в рахунках постачальника, які складаються на підставі замовлення покупця. Сторони можуть погоджувати ціни, номенклатуру, кількість або інші умови поставки товару в специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.2 договору).
Порядок поставки узгоджено сторонами у розділі 2 договору.
Згідно п. 4.1. договору, ціна на товар встановлюється постачальником та погоджується із покупцем шляхом надання йому рахунку або укладення специфікації до цього договору. Постачальник має право включити і ціну товару транспортні витрати по доставці товару, понесені постачальником, у випадку поставки товару на умовах п. 2.5 договору
У пунктах 5.1-5.3 договору встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем на умовах передплати 100% вартості товару, якщо інші умови розрахунку не погоджені сторонами. Покупець здійснює передплату шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника сум, зазначених у рахунках або в специфікаціях на товар в строки, зазначені в таких рахунках або в специфікаціях. У випадку відвантаження товару без попередньої оплати, отриманий товар повинен бути оплачений покупцем у повному обсязі продовж 10-ти банківських днів з дати поставки товару, якщо інший термін оплати не погоджений сторонами, зокрема у специфікації.
Відповідно до пункту 10.2. за несвоєчасну оплату вартості товару покупець зобов'язаний відповідальність сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, від суми заборгованості, за кожний день прострочення.
Згідно пункту 12.1., договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 року включно.
Як зазначає позивач, ним виконано в повному обсязі та належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором поставки № 0062 від 21 травня 2019 року, зокрема, передано у власність відповідача товар за накладними № 7301 від 30.08.2019 р. на суму 4939,20 та № 8422 від 07.10.2019 р. на суму 2160,00 грн. (т. 1 а.с. 15-16), який відповідач прийняв без зауважень.
Проте, як вказує позивач, відповідач розрахунок за отриманий від позивача за спірним договором товар здійснив не у повному обсязі, здійснивши оплату на суму 4923.20 грн, у зв'язку з чим, у останнього існує перед позивачем заборгованість за поставлений за договором поставки № 0062 від 21.05.2019 року товар у розмірі 2176,00 грн, що не спростовано відповідачем.
Обставини щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 0062 від 21.05.2019 року й стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.
Крім того, в зв'язку з простроченням відповідачем своїх зобов'язань позивачем також нараховано до стягнення з відповідача пеню в порядку п. 10.2 договору, у розмірі 459,67 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Факт отримання від позивача за спірним договором товару за накладними № 7301 від 30.08.2019 р. на суму 4939,20 та № 8422 від 07.10.2019 р. на суму 2160,00 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
За загальним правилом, згідно із приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Сторонами у договорі поставки визначений наступний порядок розрахунків за договором: покупець має оплатити поставлений товар протягом 10 календарних днів з дати поставки товару постачальником (п. 5.3 договору).
Таким чином, сторонами у договорі передбачено можливість відтермінування строку оплати на 10 календарних днів.
Позивачем надані до матеріалів справи докази передачі товару у кількості обумовленій у договорі та докази приймання цього товару покупцем без зауважень. Вказані обставини не спростовані відповідачем.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи вищевикладене, не надання відповідачем доказів здійснення своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого товару або обґрунтованих заперечень проти вимог позивача, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого ПП "Торговий дім "Галпідшипник" за договором поставки № 0062 від 21.05.2019 року товару на суму 2176,00 грн.
За приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Матеріали справи містять докази виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором щодо своєчасної поставки відповідачу товару, прийнятого без зауважень та не містять доказів в підтвердження своєчасної оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів станом на час звернення позивачем до суду за захистом своїх прав.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 2176,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 459,67 грн.: нарахованої на прострочення у розмірі 16,00 грн. за період з 14.09.2019 по 11.12.2020 в сумі 3.91 грн. та нарахованої на прострочення у розмірі 2160,00 грн. за період з 21.10.2019 по 11.12.2020 в сумі 455,76 грн. суд зазначає наступне.
Статтями 216-218 ГК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.
У розумінні частин 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.
Умовами договору поставки № 0062 від 21.05.2019 року, а саме в п. 10.2. сторони дійшли згоди про те, що за несвоєчасну оплату вартості товару покупець зобов'язаний відповідальність сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, від суми заборгованості, за кожний день прострочення.
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як встановлено судом, відповідачем у встановлений строк свого обов'язку зі сплати платежів за договором не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання, і він вважається таким, що прострочив: на суму заборгованості у розмірі 16,00 грн. з 16.09.2019 та на суму заборгованості у розмірі 2160,00 грн. з 22.10.2019, а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано пеню.
В той же час відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд зазначає, що даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховуються штрафні санкції і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату штрафних санкцій за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Позивач визначив загальний період нарахування пені що значно перевищує шестимісячний строк нарахування пені визначений ч. 6 ст. 232 ГК України.
З огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення суму пені, яка нарахована ним після спливу шестимісячного строку з дня, наступного за останнім днем, у який відповідні зобов'язання мали бути виконані, вимоги позивача про стягнення відповідача пені підлягають задоволенню частково.
За розрахунком суду, у період прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, розрахована наступним чином:
- на суму заборгованості 16.00 грн за період з 16.09.2019 по 16.03.2020 складає 2,25 грн.;
- на суму заборгованості 2160.00 грн за період з 22.10.2019 по 22.04.2020 складає 276,84 грн.
За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП "Торговий дім "Галпідшипник" в особі філії приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" до ФОП Корнєва Дмитра В'ячеславовича підлягають задоволенню частково.
Враховуючи приписи ст.ст. 123, 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. покладаються судом на відповідача у повному обсязі та не підлягають пропорційному розподілу, оскільки позивачем при подачі позову судовий збір було сплачено у мінімальному розмірі визначеному законом.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Корнєва Дмитра В'ячеславовича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" в особі філії приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" у м. Харкові (61177, м. Харків, вул. Залютинська, 10; ідентифікаційний код 26355982) 2176,00 грн. основного боргу, 279,09 грн. пені та 2270,00 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову про стягнення пені у розмірі 180,58 грн. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "16" березня 2021 р.
Суддя М.І. Шатерніков