12 березня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/693/20
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М.
за участі секретаря судового засідання Бега В.М.
розглянув справу
за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008
до відповідача Почаївського комбінату комунальних підприємств, вул. Шевченка, 33, м. Почаїв, Тернопільська область, 47025
про стягнення 43 618 грн 29 коп. збитків, заподіяних державі в результаті порушення природоохоронного законодавства
За участі представників:
позивача: Мартинюка З. І. - уповноваженого
відповідача: Ловчук М.В. - адвоката
В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз'яснення прав та обов'язків, відповідно до ст. 205 ГПК України, не надходило.
Суть справи:
30.10.2020 (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) Державна екологічна інспекції у Тернопільській області звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Почаївського комбінату комунальних підприємств, про стягнення 43 618 грн 29 коп. збитків, заподіяних державі внаслідок скиду забруднюючих речовин у зворотних водах, що впадають у р. Іква.
Підставою позову визначено недотримання Почаївським комбінатом комунальних підприємств водного законодавства та законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 03.11.2020, головуючим суддею для розгляду справи №921/693/20 визначено суддю Гирилу І.М.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/693/20; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання у справі № 921/693/20 призначено на 09:00 год. 02.12.2020; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2020 відкладено розгляд справи по суті на 11:00 год. 16.12.2020.
14.12.2020 відповідач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву за №137 від 14.12.2020, відповідно до якого просить поновити строк для подання відзиву на позов та долучити останній до матеріалів справи.
В судовому засіданні 16.12.2020, яке відбулось за участі повноважних представників позивача та відповідача, суд оголосив перерву до 11:30 год. 21.12.2020, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в судовому засіданні 16.12.2020 повноважних представників сторін про судове засідання 21.12.2020 повідомлено під розписку (в матеріалах справи).
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2020 поновлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву; відзив Почаївського комбінату комунальних підприємств за вих. № 137 від 14.12.2020 долучено до матеріалів справи № 921/693/20; постановлено перейти до розгляду справи №921/693/20 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09:00 год. 20.01.2021; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).
24.12.2020 (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) позивач надіслав на адресу суду відповідь на відзив за №1-1-11-4609 від 22.12.2020 (вх. № 9601 від 29.12.2020).
11.01.2021 (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) відповідач надіслав на адресу суду заперечення на відповідь на відзив б/н б/д (вх. № 243 від 13.01.2021).
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2021 закрито підготовче провадження у справі №921/693/20 та призначено її до судового розгляду по суті на 09:00 год. 10.02.2021.
В судовому засіданні 10.02.2021, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, суд розпочав розгляд справи по суті, перейшов до з'ясування обставин справ та перевірки їх доказами, заслухав позицію учасників справи по суті позовних вимог, дослідив наявні в матеріалах справи письмові докази та оголосив перерву до 14:30 год. 01.03.2021, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Представників сторін про судове засідання 01.03.2021 повідомлено під розписку (в матеріалах справи).
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.03.2020 розгляд справи № 921/693/20 по суті було відкладено на 09:30 год. 12.03.2021 з визначених у ній підстав.
В судовому засіданні 12.03.2021, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, суд продовжив розгляд справи по суті, заслухав заключне слово учасників справи та оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та посилаючись на долучені до матеріалів справи документи.
Повноважний представник відповідача позовні вимоги не визнає. В задоволенні позову просить відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов, запереченні на відповіді на відзив та посилаючись на долучені до матеріалів справи документи. Зокрема, вважає, що нарахування збитків за перевищення ГТС екологічною інспекцією за період з 11.10.2016 по 03.11.2017 проведено безпідставно.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення повноважних представників сторін, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:
У період 11-17.10.2016 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області було проведену перевірку щодо дотримання Почаївським комбінатом комунальних підприємств вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. Під час зазначеної перевірки головним інспектором відділу інструментально-лабораторного контролю - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області, з метою контролю дотримання нормативів ГДС, було виконано відбір проб зворотних вод, про що складено відповідний Акт №56 від 12.10.2016.
За наслідками перевірки 11-17.10.2016 підприємству було винесено обов'язковий до виконання припис за №3-2/5748 від 17.10.2016, відповідно до якого останнє, зокрема, зобов'язано:
- згідно з п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України (надалі - ВК України), дотримуватись умов дозволу на спеціальне водокористування, а саме: скид зворотних вод у водний об'єкт здійснювати з дотриманням ГДС (термін виконання - до 01.04.2017);
- згідно з ст. 70 ВК України дотримуватись умов скидання стічних вод м. Почаїв у р. Ікву (термін виконання - до 01.04.2017);
- згідно з п. п. 1, 6 ч. 1 ст. 98 ВК України встановити водовимірювальну апаратуру, що здійснює облік об'ємів скидання стічних вод у р. Іква (термін виконання - до 01.04.2017);
- згідно з ч. 3 ст. 105 ВК України провести тампонаж/ліквідацію непридатної для експлуатації свердловини на воду №2 по вул. Старотаразькій у м. Почаїв (термін виконання - до 01.04.2017).
Окрім того, відповідно до акта відбору проб від 12.10.2016 №56 Відділом інструментально-лабораторного контролю, атестованим на право виконання вимірювань, проведено вимірювання показників складу та властивостей зворотніх (стічних) вод Почаївського ККП та встановлено перевищення ГДС зворотніх вод, що відображено у Протоколі вимірювань показників складу та властивостей проб вод №56-10-16 від 24.10.2016.
03.11.2017 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Глущенко М.Г., на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області «Про проведення планових перевірок» за №329 від 30.10.2017 та направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства за №560 від 30.10.2017, за участі начальника підприємства - Ковальчука В.І. та особи, відповідальної за охорону навколишнього природного середовища - Штогрина Р.П., проведено планову перевірку Почаївського комбінату комунальних підприємств на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, про що складено відповідний Акт.
В ході проведеної перевірки державним інспектором вказано про виконання підприємством припису № 3-2/5748 від 17.10.2016 не в повній мірі. Зокрема, встановлено, що:
- підприємство проводить свою діяльність на підставі статуту від 31.10.2001 та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №328452 від 02.09.2004;
- основним видом діяльності Почаївського комбінату комунальних підприємств є надання послуг з водопостачання (господарсько-питні та технологічні потреби) та водовідведення, благоустрій населеного пункту та вивезення побутових відходів з території м. Почаїв, упорядкування сміттєзвалища побутових відходів, яке розташоване у південно-східній частині м. Почаїв;
- водопостачання здійснюється на основі дозволу на спеціальне водокористування № УКР-1322 «А»/ТЕР від 02.04.2013 з терміном дії до 14.09.2014, який продовжено до 26.08.2017 та продовжено на термін до 30.08.2020;
- на балансі підприємства числяться свердловини №1, №4 - с. Старий Почаїв (Радивилівська), водовимірювальні лічильники в несправному стані; №2 - вул. Старотаразька, на час перевірки знаходиться у не працюючому стані, забір води не здійснюється у зв'язку із зниженням рівня води, тампонаж не проведено; №3 - вул. Бригадна - водомір не діючий;
- підприємством розроблено норматив гранично-допустимого скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами від 03.10.2014 з терміном дії до 03.10.2019;
- підприємство завершило будівництво очисних споруд КУБО-200 в серпні місяці 2017 року, проте даний об'єкт не прийнятий в експлуатацію по причині виставлених зауважень до підрядних організацій «Авакс проф» та «ЕКО комфорт» щодо неякісних пристроїв та вимірювальної апаратури, що здійснює облік об'ємів скидання зворотних вод на скиді та інших зауважень;
- скид зворотних вод у р. Іква здійснюється з одного випуску після новозбудованих очисних споруд Почаївського ККП, однак, на час перевірки, стічні води не впадають у річку;
Відділом інструментального лабораторного контрою Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, за участі головного інженера підприємства, відібрано проби води на зазначеному вище скиді, про що складено акти відбору проб №127, №128, та №129 від 03.11.2017.
Відповідно до Актів відбору проб за №127, №128 та №129 від 03.11.2017, відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Тернопільській області, атестованим на право виконання вимірювань (свідоцтво про атестацію №18-0130 «ОНС»-12 від 25.12.2012), проведено вимірювання показників складу та властивостей зворотніх (стічних) вод Почаївського ККП та встановлено перевищення ГДС зворотніх вод, що відображено у Протоколах вимірювань показників складу та властивостей проб вод №127-11-17 (352-17), №128-11-17(353-17) та №129-11-17(354-17) від 10.11.2017.
03.11.2017 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області на головного інженера Почаївського ККП Штогрина Р.П. за невиконання припису №3-2/5748 від 17.10.2016 складено протокол про адміністративне правопорушення за №001117. Даний протокол підписано особою без зауважень та заперечень. При цьому вказано, що припис буде виконуватись, недоліки будуть усуватись.
На підставі вказаного протоколу про адміністративне правопорушення Інспекцією винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №52 від 03.11.2017, відповідно до якої головного інженера Почаївського ККП Штогрина Р.П. притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Також, за результатами даної перевірки, державним інспектором згідно з ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» видано припис №3-2/3705 від 08.11.2017 з вимогою усунути виявлені під час перевірки порушення.
На підставі матеріалів перевірки, наданої підприємством довідки за №99 від 15.12.2017 про кількість скинутих за період з 11.10.2016 по 03.11.2016 в р. Іква з випуску очисних споруд стічних вод та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Глущенко М.Г. проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (р. Іква) скидом забруднюючих речовин внаслідок перевищення ГДС скиду зворотних вод Почаївським комбінатом комунальних підприємств за період з 11.10.2016 по 03.11.2017.
Згідно з зазначеним розрахунком розмір заподіяних збитків внаслідок наднормативних скидів становить 43 618,29 грн. (розрахунок здійснено на підставі формули 12 Методики № 389).
Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області на адресу Почаївського комбінату комунальних підприємств надіслано претензію за №3-2/156 від 15.02.2018 про відшкодування завданих державі порушенням вимог водного законодавства збитків в сумі 43 618,29 грн.
Відповідачем зазначена вище претензія була залишена без відповіді та задоволення. Наведені обставини і слугували підставою даного позову.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави (ст. 16 Конституції України).
Згідно з ст. ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України; не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» № 1264-XII від 25.06.1991, з наступними змінами, надалі - Закон № 1264-XII).
ВК України передбачено, що усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.
Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства (ст. 2 ВК України).
Ст. 1 ВК України визначено, що водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); ліміт скиду забруднюючих речовин - граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об'єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування; вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води.
Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону № 1264-XII використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ВК України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (ч. ч. 1-2 ст. 49 ВК України).
П. ч. 1 ст. 44 ВК України передбачено обов'язок водокористувача здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Ст. 70 ВК України передбачено, що скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони, зокрема, перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань; за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.
Згідно з ст. 33 Закону № 1264-XII екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.
П. 6 ч. 3 ст. 110 ВК України визначено, що відповідальність за порушення водного господарства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.
Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства (ст. 111 ВК України).
Ст. 68 Закону № 1264-XII визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
П. є ч. 2 ст. 68 Закону № 1264-XII визначено, що винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище особи несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 Закону № 1264-XII).
Державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України (ст. 19 ВК України).
Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №125 від 28.04.2020.
Згідно з ст. 34 Закону № 1264-XII завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Ст. 109 ВК України передбачено, що спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, геології, місцевими Радами, судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування встановлено Методикою розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 (надалі - Методика).
П. п. 1.3-1.4 Методики визначено, що вона встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами. Ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства.
Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.
Зазначеною Методикою передбачено, що граничнодопустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об'єкта за одиницю часу; наднормативним скидом забруднюючих речовин у водний об'єкт є частина маси фактично скинутої речовини у зворотних водах, що перевищує масу речовини, максимально допустиму для відведення за розрахунковий період. При цьому, наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням граничнодопустимого скиду (ГДС) вважаються: скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством; скиди забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів ГДС регламенту; скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод; самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування (п. 2.1. Методики).
Тобто, за наведеною методологією необхідною умовою визначення суми збитків є встановлення факту перевищення нормативу граничнодопустимого скиду.
П. 2.2 Методики визначено, що факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом.
Відповідно до п. п. 2.3-2.5 Методики при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи. Вимірювання, відбір та аналіз проб вод здійснюються відповідно до нормативних документів. Розряд останньої цифри результату вимірювань та останньої значущої цифри похибки вимірювань повинні відповідати один одному. При порівнянні результатів вимірювань концентрацій забруднюючих речовин із відповідними установленими нормативами ГДС значення похибок вимірювання не враховуються. З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів. Якщо розрахунковий період не перевищує п'яти діб, допускається одноразовий відбір проб води.
П. 7.1 Методики передбачено, що розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн, здійснюється за формулою №12, а саме:
З = Ккат х Кр х kз х [(Мi1 х Yi1) + (М i2 хYi2) + ...(Мim х Yim)], де: К кат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта, який визначається згідно з додатком 2;
Кр - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3;
k з = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;
m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;
М i - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т.;
Yi -питомий економічний збиток від забруднення водних i ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т.
Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що:
- порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства зафіксовані в Акті перевірки;
- перевірку проведено за участі керівника підприємства та головного інженера;
- Акт перевірки підписано повноважними представниками відповідача без пояснень, зауважень та заперечень. При цьому жодних повідомлень чи застережень про наявність станом на 02.11.2017 аварійної ситуації повноважними особами відповідача не вказано;
- доказів скасування чи оспорювання відповідачем дій позивача з приводу проведеної 11-17.10.2016 інспекційної перевірки, в ході якої були встановлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, та за наслідками якої було складено припис № 3-2/5748, зокрема щодо необхідності здійснювати скид зворотних вод у водний об'єкт з дотриманням ГДС, матеріали справи не містять;
- не оскаржено відповідачем в порядку адміністративного судочинства і дії позивача щодо проведеної 03.11.2017 перевірки, зокрема щодо складених Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області Акту перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, протоколів про вчинення адміністративного правопорушення та постанови про адміністративне правопорушення.
Наведені вище обставини, на думку суду, свідчить про погодження відповідача із фактами, зафіксованими у зазначених вище документах.
Доводи відповідача на наявність аварійної ситуації, твердження останнього про не перевищення підприємством ГДС з посиланням на протоколи вимірювань показників складу та властивостей зворотних вод за №1178 від 16.11.2015, №1450 від 02.11.2016, зважаючи на наведені вище обставини та вказані докази, судом оцінюються критично.
Твердження відповідача про дотримання ГДС з посиланням на протокол №68-07-18 від 25.07.2018 спростовані долученими позивачем до відповіді на відзив документами.
Суд погоджується з викладеними відповідачем у відзиві на позов твердженнями про те, що відповідно до наведеної у п. 5.1 Методики формули (Мi = (С iф - Сiд) х Qiф х t х 10-6), для розрахунку маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами необхідним є показник фактичного скиду забруднюючих речовин на одиницю часу. Поряд із цим, вважає за доцільне зазначити, що розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами, з перевищенням ГДС здійснюється у відповідності до закріпленої у Розділі VII Методики №389 формули № 12.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено повноважним представником позивача, що саме дана формула використана Інспекцією при здійсненні розрахунку завданих відповідачем збитків.
Відповідач контррозрахунок розміру збитків, який би підтверджував його доводи про невідповідність проведеного позивачем розрахунку збитків, суду не надав.
Щодо інших доводів відповідача, суд зважає на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Решта долучених до матеріалів справи доказів та наданих сторонами пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Положеннями ч. 4 ст. 68 Закону № 1264-XII передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч.1 ст. 69 Закону № 1264-XII).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.
Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
В даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у наднормативному скиді забруднюючих речовин зі зворотними водами у водний об'єкт (річка Іква) в період з 11.10.2016 по 03.11.2017; причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди; вина полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства.
Відповідач під час розгляду справи відсутність своєї вини належними доказами не спростував.
Враховуючи усе наведене вище, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами в сумі 43 618,29 грн.
Одночасно господарський суд враховує, що в природоохоронному законодавстві відсутнє розмежування понять "збитки та "шкода". Так, положення ст. 1166 ЦК України та ст. 69 Закону № 1264-XII передбачають відшкодування шкоди. Разом з цим, Методика №389, на підставі якої розраховано розмір суми, що є предметом стягнення у даній справі, використовує поняття "збитки". Отже, в даному випадку збитки є грошовим вираженням майнової шкоди. За даних обставин, господарський суд вважає за можливе стягнути суму 43 618 грн 29 коп. як збитки згідно редакції вимог позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене вище, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн 00 коп., відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, відшкодовуються за рахунок відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 73-74, 76-79, 80, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Почаївського комбінату комунальних підприємств, вул. Шевченка, 33, м. Почаїв, Тернопільська область, ідентифікаційний код 03353816, на користь спеціального фонду Почаївської міської ради на розрахунковий рахунок UA698999980333149331000019671, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37766394, УК у Кременецькому районі 43 618 грн 29 коп. збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
3. Стягнути з Почаївського комбінату комунальних підприємств, вул. Шевченка, 33, м. Почаїв, Тернопільська область, ідентифікаційний код 03353816 на користь Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 37977693, рахунок UA678201720343170002000080912 в ДКСУ м. Київ 2 102 грн судового збору.
4. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18.03.2021
Суддя І.М. Гирила