Справа № 357/12077/20
2/357/404/21
Категорія 59
іменем України
18 березня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Бараєва А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Білоцерківського нотаріального округу Київської області Дуб Наталія Миколаївна про визнання права власності у порядку спадкування, -
В грудні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Білоцерківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Білоцерківського нотаріального округу Київської області Дуб Наталія Миколаївна про визнання права власності у порядку спадкування, посилаючись на наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , про що 23 жовтня 2006 року складено відповідний актовий запис за № 1715 та свідчить свідоцтво про смерть, видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області. Останнє місце проживання померлої було: АДРЕСА_1 .
До складу спадкового майна входить квартира АДРЕСА_2 , яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі довідки ЖБК «Мечта» від 30.05.1992 року. Вказана квартира зареєстрована в Білоцерківському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 і записана в реєстрову книгу № 45, реєстр № 10948 від 03.06.1992 року.
Вона звернулася до приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуб Наталії Миколаївни щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що майно, що залишилося після померлої матері, ОСОБА_2 , але постановою приватного нотаріуса від 14 березня 2017 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_2 , через відсутність правовстановлюючого документа на спадкове майно.
Згідно копії технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_2 прорив, складеного станом на 04.10.2006 року, який було виготовлено Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації, загальна площа квартири: 43,3 2 кв.м; житлова - 27,3 кв.м. Квартира складається з двох житлових кімнат. Опис об'єкта: коридор - 6,4 кв.м., туалет - 1,1 кв.м., ванна - 2,1 кв.м., кухня - 5,3 кв.м., кладова - 1,1 кв.м., житлові кімнати - 10,3; 17,0 кв.м.
Згідно довідки КП Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» від 30.11.2020 року № 3433, станом на 01.01.2013 року, право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі довідки ЖБК «Мечта» № 24 від 30.05.1992 року (реєстрова книга № 95 реєстровий № 10948).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Отже, вказана квартира зареєстрована в Білоцерківському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 і записана в реєстрову книгу № 45, реєстр № 10948 від 03.06.1992 року, але оригінал довідки ЖБК «Мечта» від 30.05.1992 року, на підставі якої було зареєстровано право власності на вищезазначену квартиру, втрачено.
Вона зробила оголошення в газеті «Замкова гора» № 91-92 від 27 листопада 2020 року про те, що загублену довідку № 24 від 30.05.92 року про те, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 прорив, видану житлово- будівельним кооперативом «Мечта», вважати недійсною.
Оскільки вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , то до неї перейшло право на спадкування зазначеної квартири, але вона позбавлена можливості оформити свої спадкові права на квартиру у нотаріальному порядку.
Просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності на квартира АДРЕСА_2 , в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 . Судові витрати залишає за собою ( а. с. 1-5 ).
Ухвалою судді від 04 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено по справі підготовче судове засідання ( а. с. 29-30 ).
21 січня 2021 року за вх. № 2361 судом отримано копію спадкової справи № 5/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ( а. с. 38, 39-62 ).
Ухвалою суду від 11 лютого 2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті ( а. с. 73-74
В судове засідання позивач не з'явилася, 18.03.2021 року за вх. № 13057 судом отримано заяву, яка підписана представником позивача ОСОБА_3 , яка діє на підставі Ордеру серії КС № 642550 від 14.01.2021 року ( а. с. 68 ) в якій остання просила суд слухати справу без неї та позивача. позовні вимоги підтримують в повному обсязі та не заперечують проти заочного рішення.
Відповідач БМР в судове засідання свого представника не направила, 28 січня 2021 року за вх. № 3608 судом отримано лист, підписаний міським головою, в якому Білоцерківська міська рада просить суд слухати дану справу без її представника за наявними матеріалами у справі на розсуд суду ( а. с. 65 ).
Третя особа приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуб Н.М. в судове засідання не з'явилася, 27 січня 2021 року за вх. № 3461 судом отримано лист, в якому остання позов підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу без її участі ( а. с. 63 ).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи, що сторонами було надано пояснення та докази по даній справі, суд приходить до висновку про можливість продовження розгляд справи за їх відсутності за наявними матеріалами у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що 23 жовтня 2006 року складено відповідний актовий запис за № 1715 та свідчить свідоцтво про смерть, видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області ( а. с. 11 ).
Останнє місце проживання померлої було: АДРЕСА_1 ( з 02.02.1985 року по теперішній час ), що підтверджується наявною в матеріалах справи Довідкою про реєстрацію місця проживання особи, виданої управлінням адміністративних послуг Білоцерківської міської ради від 09.11.2020 року за вих. № 15.2-03/4827 ( а. с. 9 ).
Встановлено, що до складу спадкового майна входить квартира АДРЕСА_2 , яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі довідки ЖБК «Мечта» від 30.05.1992 року ( а. с. 16 ).
Вказана квартира зареєстрована в Білоцерківському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 і записана в реєстрову книгу № 45, реєстр № 10948 від 03.06.1992 року ( а. с. 17-18 ).
Згідно копії технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_2 прорив, складеного станом на 04.10.2006 року, який було виготовлено Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації, загальна площа квартири: 43,3 2 кв.м; житлова - 27,3 кв.м. Квартира складається з двох житлових кімнат. Опис об'єкта: коридор - 6,4 кв.м., туалет - 1,1 кв.м., ванна - 2,1 кв.м., кухня - 5,3 кв.м., кладова - 1,1 кв.м., житлові кімнати - 10,3; 17,0 кв.м ( а. с. 17 ).
Згідно довідки КП Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» від 30.11.2020 року № 3433, станом на 01.01.2013 року, право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі довідки ЖБК «Мечта» № 24 від 30.05.1992 року (реєстрова книга № 95 реєстровий № 10948) ( а. с. 20 ).
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про народження ( а. с. 12 ), в подальшому зміна прізвища відбулася у зв'язку з неодноразовим одруженням ( а. с. 13, 14, 15 ).
З Витягу з реєстру територіальної громади м. Біла Церква від 05.11.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 4 осіб: ОСОБА_1 з 02.02.1985 року, ОСОБА_2 з 02.02.1985 року, ОСОБА_4 з 27.06.2006 року та ОСОБА_5 з 14.03.1997 року ( а. с. 19 ).
Постановою приватного нотаріуса Дуб Наталією Миколаївною від 14 березня 2017 року позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що майно, що залишилося після померлої матері, ОСОБА_2 відмовлено через відсутність правовстановлюючого документа на спадкове майно ( а. с. 10 ).
27 листопада 2020 року позивачем здійснено оголошення в газеті «Замкова гора» № 91-92 про те, що загублену довідку № 24 від 30.05.92 року якою ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 прорив, видану житлово- будівельним кооперативом «Мечта», вважати недійсною ( а. с. 21 ).
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач наголошує на тому, що оскільки вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , то до неї перейшло право на спадкування зазначеної квартири, але вона позбавлена можливості оформити свої спадкові права на квартиру у нотаріальному порядку, остання вимушена завернутися до суду.
Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» (п.3.3) зазначається, що найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
В силу ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
За матеріалами спадкової справи після смерті ОСОБА_2 має місце спадкування за законом.
Згідно ч. ч. 1-4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину в порядку визначеному ст.1268 ЦК.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Інші спадкоємці, які б у визначений ст.1270 ЦК строк та у визначеному ст.1269 ЦК порядку заявили про свої спадкові права, відсутні.
Окрім позивача, яка є донькою померлої за місцем проживання спадкодавця зареєстровані онуки.
Таким чином, право на спадщину належить лише позивачу.
Суд переконався, що спадкодавець правомірно набув право власності на спірну квартиру, тому це майно входить до складу спадкової маси.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст. 392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат» та п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, свідоцтво про право на спадщину не може бути видано у разі відсутності у спадкодавця правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
За таких обставин спадкове право позивача може бути реалізовано лише в судовому порядку.
Враховуючи те, що спадкодавець правомірно набув право власності на спірну квартиру, однак на разі правовстановлюючі документи відсутні у зв'язку із втратою, то суд вважає необхідним вжити заходи для захисту прав позивача в спосіб, передбачений ст.16 ЦК України - шляхом визнання права власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування.
Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.
Звертаючись до суду з позовом, позивач сплатила судовий збір в розмірі 3 208,10 гривень, сплата яких документально підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № 41 від 03.12.2020 року ( а. с. 6 ).
Однак, в прохальній частині позовної заяви позивач просила суд залишити судові витрати за нею, тому суд вважає можливим понесені позивачем витрати по сплаті судового збору залишити за останньою ( а. с. 5 ).
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 16, 328, 392, 1216, 1218, 1268, 1270, 1273 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 211, 247, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Білоцерківського нотаріального округу Київської області Дуб Наталія Миколаївна про визнання права власності у порядку спадкування, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач: Білоцерківська міська рада ( адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, буд. 15, ЄДРПОУ: 26376300 );
Третя особа: Приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуб Наталія Миколаївна ( адреса місцезнаходження: 09108, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 28 ).
Повне судове рішення складено 18 березня 2021 року.
Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов