Справа № 357/2167/21
1-кп/357/952/21
17.03.2021 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Біла Церква кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021110360000021 від 10.02.2021, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Генічеськ Херсонської області, громадянина України, не одруженого, із загальною середньою освітою, військовослужбовця строкової служби, номер обслуги 2 самохідної артилерійської батареї 2 самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 , військове звання «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, з укладеною 25.02.2021 року між прокурором військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 угодою про визнання винуватості, -
І. Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.
ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем строкової служби військової частини НОМЕР_1 , обіймаючи посаду номера обслуги 2 самохідної артилерійської батареї 2 самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом та з метою тимчасово ухилитися від строкової служби, в умовах особливого періоду, врім воєнного стану, 05 лютого 2021 року, близько 19 год. 00 хв. самовільно залишив 2 самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 , що дислокується по АДРЕСА_2 та до 18 лютого 2021 року проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Таким чином, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.4 ст.407 КК України, за кваліфікуючими ознаками: самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем строкової служби.
ІІ. Відомості про укладення угоди сторонами кримінального провадження та позиції сторін щодо можливості її затвердження.
25.02.2021 року між прокурором військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 укладену угоду про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.407 КК України, щиро розкаявся, та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди.
Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити покарання, визначене в угоді, підтримавши позицію обвинуваченого.
ІІІ. Мотиви суду щодо затвердження угоди про визнання винуватості та призначення покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Частинами 1, 2 ст. 474 КПК України передбачено, що якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
Згідно ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до п.1 ч.7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону.
У зв'язку з наведеним, суд має підстави розглянути дане провадження відповідно до положень ст. 473 КПК України.
Так, згідно умов угоди про визнання винуватості обвинувачений зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред'явленого обвинувачення у судовому провадженні.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди, ОСОБА_5 призначено покарання за ч. 4 ст. 407 КК України у виді трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на один рік, з покладанням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст. ст. 65 - 67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений вчинив умисне кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, має постійне місце проживання, не одружений, неповнолітніх утриманців не має, брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, за місцем проходження служби характеризується добре, раніше не судимий. Згідно медичних довідок обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що обвинувачений не належить до осіб з інвалідністю.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.
Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання - відсутні.
Оскільки умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 407 КК України як самовільне залишення військовослужбовцем строкової служби місця служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, яке згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, враховуючи данні про особу винного, відомості про його сімейний стан, те, що на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивної характеристики з місця служби, приймаючи до уваги наявність пом'якшуючих покарання обставин, відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена у даному провадженні, а оскільки інкримінованим ОСОБА_5 злочином шкоду завдано лише суспільним інтересам, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди, і призначення ОСОБА_5 узгодженої сторонами міри покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 407 КК України, та зі звільненням його на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з покладанням обов'язків, передбачених ч. 1,3 ст. 76 КК України, оскільки суд дійшов висновку, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Згідно положень ч. 2 ст. 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді, зокрема й позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
IV. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні відносно обвинуваченого запобіжні заходи не застосовувались, кримінальним правопорушенням шкоду майнового характеру не завдано, процесуальні витрати, речові докази та викривачі відсутні, цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314, 374-376, 469, 472-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 25 лютого 2021 року по кримінальному провадженні №42021110360000021 від 10.02.2021 про визнання винуватості, укладену між прокурором військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання за ч. 4 ст. 407 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, що передбачені ч. 1,3 ст.76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з моменту ухвалення вироку, тобто з 17 березня 2021 року.
Заходи забезпечення кримінального провадження, запобіжні заходи щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не обиралися.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку:
- обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1