Справа №338/114/21
Провадження № 2/338/160/21
17 березня 2021 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Рибки Л.Я.,
з участю секретаря Полек Х.В.,
позивачки ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 19 жовтня 2017 року у виконавчому комітеті Старобогородчанської сільської ради об'єднаної територіальної громади Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис № 12.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначає, що протягом останніх років стосунки між нею та відповідачем погіршились, зникло взаєморозуміння, повага одне до одного, стали виникати сварки та скандали. ОСОБА_2 не цінує її як дружину, занедбав свої обов'язки в сім'ї, яка, як виявилось, не становить для нього цінності. Фактично кожен з них живе своїми інтересами, шлюбних стосунків не підтримують, сім'я існує формально. Спільних дітей у неї та відповідача немає. Примирення та подальше збереження шлюбу позивачка вважає неможливим, зазначає, що це буде суперечити її інтересам, тому просить суд ухвалити рішення про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_2 . Судові витрати, які складаються зі сплаченого нею судового збору, просить стягнути на її користь з відповідача. Також ОСОБА_1 просить після розірвання шлюбу змінити їй прізвище на дошлюбне " ОСОБА_3 ".
В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, зазначила, що примирення з відповідачем неможливе, сім'я існує формально, на розірванні шлюбу наполягає.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, на розірвання шлюбу згоден, вважає, що примирення з позивачкою неможливе.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки відповідач позов визнав, погодився на розірвання шлюбу, підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову не встановлено, визнання позову не суперечить закону та не порушує будь-чиїх прав свобод чи законних інтересів, то суд вважає, що позов в частині вимог про розірвання шлюбу слід задоволити.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 19 жовтня 2017 року у виконавчому комітеті Старобогородчанської сільської ради об'єднаної територіальної громади Богородчанського району Івано-Франківської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 12, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . У зв'язку з реєстрацією шлюбу позивачка змінила прізвище з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_1 " (а.с. 3).
Спільних дітей подружжя не має.
Згідно зі ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Стаття 24 Сімейного кодексу України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Загальна декларація прав людини у частині 2 статті 16 та стаття 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права містять положення, за яким шлюб не може укладатися без вільної і повної згоди сторін, що одружуються.
Частиною 2 ст. 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З вказаних положень закону вбачається, що однією з засад шлюбу є його добровільність. При чому принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу (наявність вільної згоди) - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
З огляду на взаємини, які склались та існують між позивачкою та відповідачем, враховуючи те, що шлюб існує формально, позивачка не бажає збереження шлюбу, стверджує, що подальше спільне життя подружжя буде суперечити її інтересам, відповідач позов визнає та не заперечує щодо розірвання шлюбу, суд приходить до переконання, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати.
Щодо вимоги позивачки про зміну після розірвання шлюбу її прізвища з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_3 ", суд приходить до переконання, що така задоволенню не підлягає.
Так, відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З вказаної норми вбачається право особи на відновлення після розірвання шлюбу саме дошлюбного прізвища, а не одного з тих, що йому передували, за вибором позивача.
З матеріалів справи судом встановлено, що на час реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 прізвище позивачки було " ОСОБА_4 ". За таких обставин зміна прізвища позивачки на " ОСОБА_3 ", що відмінне від її дошлюбного прізвища - " ОСОБА_4 " - за результатами розгляду даного позову не може мати місця.
Разом з тим, позивачка не позбавлена права звернутися з відповідною заявою до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Порядок державної реєстрації зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) визначено ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".
Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивачки 908 грн сплаченого нею судового збору.
На підставі викладеного, ст. 104, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 141, 206, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 жовтня 2017 року у виконавчому комітеті Старобогородчанської сільської ради об'єднаної територіальної громади Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис № 12, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908 гривень судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя Л.Я. Рибка