П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/11068/20
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2020р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - ВЧ НОМЕР_1 ), в якій просив:
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо:
- невірного розрахунку ОСОБА_1 посадового окладу (7 330грн.) та окладу за військовим званням (1 410грн.) для нарахування та виплати Грошового забезпечення за Період 1.03.2018р. по 25.09.2018р.;
- використання розміру посадового окладу (7 330грн.) та розміру окладу за військовим званням (1 410грн.) для розрахунку ОСОБА_1 при звільнені з військової| служби (розрахунку одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби);
- видачі ОСОБА_1 невірної довідки про розміри щомісячних та додаткових видів грошового забезпечення за період 1.03.2018р. по 25.09.2018р. з використання розміру посадового окладу (7 330грн.) та розміру окладу за військовим званням (1 410грн.) для нарахування пенсії;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 :
- здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 1.03.2018р. по 25.09.2018р., розрахунки посадового окладу та окладу за військовим званням мають проводитись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт, а саме посадового окладу (7 740грн.), також окладу за військовим званням (1 490грн.);
- виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошового забезпечення за період 1.03.2018р. по 25.09.2018р., розрахунки посадового окладу та окладу за військовим званням мають проводитись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт, а саме посадового окладу (7 740грн.), також окладу за військовим званням (1 490грн.);
- здійснити перерахунок розрахунку ОСОБА_1 при звільнені з військової служби (одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби), розрахунки посадового окладу та окладу за військовим званням мають проводитись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт, а саме посадового окладу (7 740грн.), також окладу за військовим званням (1 490грн.);
- виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованими та фактично виплаченими виплатами при звільнені з військової служби (одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби), розрахунки посадового окладу та окладу за військовим званням мають проводитись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт, а саме посадового окладу (7740грн.), також окладу за військовим званням (1 490грн.);
- видати ОСОБА_1 довідку Про розміри щомісячних видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії за період 1.03.2018р. по 25.09.2018р., розрахунки посадового окладу та окладу за військовим званням мають проводитись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт, а саме посадового окладу (7 744грн.), також окладу за військовим званням (1 490грн.).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 25.09.2018р. капітана 2 рангу ОСОБА_1 , звільнено з військової служби у запас, що підтверджується витягом із наказу командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 14.09.2018р. №186 та витягом із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.09.2018р. №178. Військову службу позивач проходив у військовій частині НОМЕР_1 , де йому нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення до дня звільнення з військової служби.
При цьому, позивач вважає, що при звільненні відповідачем невірно визначено розмір його посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом станом на 1.01.2018р., розрахунки посадового окладу позивача мають проводитись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, у зв'язку з чим звернувся в суд із даним позовом.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити в повному обсязі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції визнав позовні вимоги необґрунтованими, оскільки зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не є нормами права та не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2018р. капітана 2 рангу ОСОБА_1 , звільнено з військової служби у запас, що підтверджується витягом із наказу командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 14.09.2018р. №186 та витягом із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.09.2018р. №178.
Військову службу позивач проходив у ВЧ НОМЕР_1 , де йому нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення до дня звільнення з військової служби.
Так, наказом командира ВЧ НОМЕР_1 , позивачу було встановлено посадовий оклад 7330грн. та оклад за військовим званням 1 410грн..
При цьому, позивач вважає, що при звільненні відповідачем невірно визначено розмір його посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленим законом станом на 1.01.2018р., розрахунки посадового окладу позивача мають проводитись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Позивач, не погодившись із вказаними діями відповідача, звернувся в суд із даним позовом.
Перевіряючи правомірність дій ВЧ НОМЕР_1 щодо обчислення позивачу посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням підстав, на які посилається позивач, а також висновків суду першої інстанції та доводів і вимог апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.25 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України», військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Положеннями ст.9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено постановою КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017р. за №704 (надалі - Постанова №704).
За приписами Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою КМУ від 6.09.2005р. за №870, структурно постанови КМУ складають такі елементи, як назва, вступна і постановлююча частина, додатки (у разі потреби), підпис і реквізити: порядковий реєстраційний номер, місце і дата прийняття. Постановлююча частина постанови містить: нормативні положення; конкретні доручення суб'єктам суспільних відносин у відповідній сфері; умови та порядок дії інших постанов (окремих норм); посилання на додатки (у разі їх наявності);… .
Аналізуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що суб'єкт владних повноважень, який відповідно до приписів ч.2 ст.19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, повинен керуватися саме постановляючою частиною постанов КМУ, а не її додатками.
Як вбачається зі складової елементів структури Постанови №704, пунктом 1 її постановляючої частини затверджені нормативні акти, зокрема тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14).
У пункті 4 постановляючої частини Постанови №704, у якій містяться нормативні положення, наведений порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.
Відповідно до норми п.4 Постанови №704, на час прийняття цієї постанови передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1 та 14 до Постанови №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Постановою КМУ №103 до п.4 Постанови №704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 1.01.2018р., та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що п.3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6.12.2016р. №1774-VIII, який набрав чинності 1.01.2017р., встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата (на чому наполягає позивач) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Згідно з Постановою №704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1.01.2018р., а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби.
Аналізуючи вищенаведені норми права в контексті спірних правовідносин, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог щодо необхідності застосування при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, що враховуються для такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата з посиланням на текст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704, оскільки ці примітки не містять норм права та не узгоджуються з п.3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6.12.2016р. за №1774-VIII.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв правомірно, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М.Градовський
Судді: А.В.Крусян
О.В.Яковлєв