ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 березня 2021 року м. Київ № 640/3152/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
до 1. Офісу Генерального прокурора, 2. Кіровоградської обласної прокуратури
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправними та скасування доповідної записки та подання, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька,13/15), Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт: наказ виконувача обов'язків Генерального прокурора України Кудрявцева В.В. № 732-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», який є в наявності у форматі лише світлокопії з факсового паперу: «ФАКС», де зазначено: « 1.Прокурора Голованівського району Кіровоградської області радника юстиції ОСОБА_1 за вчинення проступку, який порочить його як працівника прокуратури, звільнити із займаної посади», у якому проставлено дату - « 25.06.2009», який насправді видано 24.06.2009, з направленням його для виконання до прокуратури Кіровоградської області саме 24.06.2009, про що на ньому є відмітка: «ИЮН. 24 2009 20:06».
- поновити позивача на посаді прокурора Голованівського району Кіровоградської області, яка на даний час містить назву - «начальник відділу Голованівського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області»;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора, Кіровоградської обласної прокуратури середній заробіток за час мого вимушеного прогулу з 25.06.2009 по дату прийняттям рішення судом;
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт: доповідну записку прокуратури Кіровоградської області від 25.06.2009 за результатами службового розслідування обставин події, яка сталася 16.06.2009 за участю прокурора Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт: подання прокуратури Кіровоградської області від 25.06.2009 №11/1-754 вих-09 про звільнення прокурора Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_1 із займаної посади, яке адресовано до Генеральної прокуратури України;
- визнати бездіяльність прокуратури Кіровоградської області у вигляді не видачі мені трудової книжки в день звільнення - 25.06.2009, затримки у видачі трудової книжки протиправною та зобов'язати Кіровоградську обласну прокуратуру: здійснити запис до моєї трудової книжки щодо вимушеного прогулу в зв'язку з затримкою у видачі моєї трудової книжки з 25.06.2009 по 27.04.2010, що є датою видачі мені трудової книжки;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора, Кіровоградської обласної прокуратури кошти у розмірі мого середнього заробітку, за час мого вимушеного прогулу, з 25.06.2009 по 27.04.2010, що є датою видачі мені трудової книжки.
- стягнути з Офісу Генерального прокурора, Кіровоградської обласної прокуратури кошти у розмірі мого середнього заробітку за весь час затримки у виплаті належної мені заробітної плати, з дати мого звільнення - 25.06.2009 року по 03.07.2009, що є днем фактичного розрахунку.
Згідно п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У ч.5 ст.122 КАС України зазначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Відповідно до ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з позовної заяви, позивач, оскаржує правомірність його звільнення з посади. Однак, ОСОБА_1 у своєму позові зазначено, ним дотримано місячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня - 05.01.2021, дати отримання ним всіх необхідних документів, з яких він дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, від суб'єкта владних повноважень.
Однак суд критично ставиться до вказаних пояснень, оскільки у позовній заяві ОСОБА_1 зазначено, що трудову книжку ним було отримано 27.04.2010.
Крім того, судом взято до уваги висновок зазначений у постанові Верховного суду від 29.07.2020 у справі № 826/5053/17, щодо надання відповіді на заяву позивача від 16.02.2017 про направлення інформації, яка пов'язана із його звільненням, а саме про те, що «Суд зауважує, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач розглянув заяву позивача від 16.02.2017 і надав на неї письмову відповідь з додатками у строк встановлений ст. 20 Закону №393/96. Також суди вказали, що на порушені заявником питання, які стосуються безпосередньо відповідача і наявних у його розпорядженні відомостей і документів, пов'язаних із звільненням позивача, останньому були надані відповідні відповіді і роз'яснення. Усні пояснення позивача щодо відсутності у листі відповідача відповідей конкретного буквального змісту, суди вважали формальними і несуттєвими, які не спростовують ясність і зрозумілість відповіді в цілому. Оскільки надана відповідь охоплює вищевказані питання, то додаткове буквальне визначення цим твердженням окремо по кожному питанню не є необхідним, тому, на переконання судів, не може свідчити про неповноту відповіді.».
Таким чином, про порушення свої прав, свобод та інтересів позивач повинен був дізнатись найпізніше у липні 2020 року.
Дану позовну заяву направлено через поштове відділення 05.02.2021.
Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до суду з даним позовом 05.02.2021 (направлено через поштове відділення), позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ч.5 ст.122 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.
Водночас, суд попереджає позивача про те, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ч.5 ст.122 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.
Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
З огляду на зазначене та керуючись ст.160, ст.161, ч.1 ст.169, ст.243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А. Добрівська